Справа № 2-2153/10  

      Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

  27 вересня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., при секретарі Молокоєдовій К.С., за участю позивачки ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Микитівському районі м. Горлівки  

про встановлення факту проживання однією сім’єю, -  

В С Т А Н О В И В:  

  Звернувшись до суду з даним позовом, ОСОБА_1, яка уточнила пред’явлені нею позовні вимоги, просить визнати факт постійного спільного проживання однією сім’єю як чоловіка і дружини її та ОСОБА_2 з жовтня 1989 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначивши, що вона проживала однією сім’єю з ОСОБА_2 з жовтня 1989 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, як чоловік і жінка. Весь цей час вони були пов’язані спільним загальним побутом, мали взаємні права та обов’язки, а саме спільно мешкали у будинку АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_2, підтримували домоволодіння шляхом виконання поточних та капітальних ремонтно-будівельних робіт, обробляли присадибну ділянку. Разом з ними мешкали пристарілі батьки ОСОБА_2, яких вони спільно доглядали до самої смерті. Весь сімейний тягар лягав на неї, так як ОСОБА_2 ветеран збройних сил, учасник війни, військовий льотчик, пішов у відставку в чині майора, почав хворіти, в 1994 році був визнаний інвалідом 1 групи по зору, тому сам потребував постійного догляду та опіки від неї, оскільки близьких родичів у нього не було. Весь час сімейного життя вони мали спільний бюджет, який складався з їхніх пенсій. Пенсія ОСОБА_2 була значно вище, ніж її, тому фактично в матеріальному плані вона перебувала на його грошовому утриманні. За період спільного сімейного життя ні вона, ні ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі з іншими особами не знаходились, між ними була повна довіра та повага. Після смерті ОСОБА_2 вона організувала його поховання на місцевому кладовищі та проведення поминального ритуалу. Відповідно до діючого законодавства дружина померлої особи, звільненої з військової служби, має право на отримання одноразової грошової допомоги. Саме для цього їй необхідно встановлення факту постійного спільного проживання однією сім’єю як чоловіка і дружини її та ОСОБА_2, оскільки УПФУ її право, як дружини померлого, не визнає, відмовило у виплаті одноразової допомоги, виходячи з того, що їх шлюб з померлим зареєстрований не був.  

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні пред’явлені та уточнені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити.  

Відповідач - Управління Пенсійного Фонду України в Микитівському районі м. Горлівки, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, явку свого представника повторно у судове засідання не забезпечив, тому згідно зі ст.169 ч.4 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів за відсутності відповідача, у заочному порядку.  

Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що пред’явлені позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав:  

Відповідно до п.5 ч.1 ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу.  

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів розглядаються, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.  

Позивачка ОСОБА_1 просить встановити факт постійного спільного проживання однією сім’єю як чоловіка і дружини її та ОСОБА_2 з жовтня 1989 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою отримання в подальшому в органах Пенсійного Фонду одноразової грошової допомоги, як дружина померлого пенсіонера-військовослужбовця.  

Відповідно до п.12 постанови КМУ від 17.07.1992р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (з наступними змінами), членам сім’ї померлих пенсіонерів із числа військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ незалежно від призначення пенсій в разі втрати годувальника, виплачується одноразова грошова допомога: дружині - в розмірі тримісячної пенсії годувальника і на кожного непрацездатного члена сім’ї - у розмірі місячної пенсії годувальника. При визначенні розміру одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, до членів сім’ї, які мають право на допомогу, належать: дружина незалежно від віку і працездатності, діти, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, або були на день смерті годувальника вихованцями, учнями, студентами, курсантами та слухачами (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажистами навчальних закладів і не досягли 23-річного віку; батьки, які перебували на утриманні померлого і досягли пенсійного віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років, або є інвалідами.  

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що встановлення факту постійного спільного проживання однією сім’єю як чоловіка і дружини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не породжуватиме в даному випадку ніяких юридичних наслідків, тобто від встановлення такого факту не залежитиме виникнення у позивачки права на виплату їй одноразової допомоги, як члену сім’ї померлого пенсіонера із числа військовослужбовців, оскільки ОСОБА_1 не перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2  

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що за життя ОСОБА_2 перебував на обліку Управління Пенсійного забезпечення військовослужбовців Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 14.06.2007р. по 29.10.2009р., як отримувач пенсії за вислугу років по лінії МО.  

Таким чином, ОСОБА_1 даний позов пред’явлений до неналежного відповідача – Управління Пенсійного Фонду України в Микитівському районі м. Горлівки, оскільки належним відповідачем в даному випадку повинно бути Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.  

Позивачка ОСОБА_1 клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем або про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача, не заявляла, навіть після роз’яснення їй такого права у судовому засіданні.  

Керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд  

В И Р І Ш И В:  

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Микитівському районі м. Горлівки про встановлення факту проживання однією сім’єю – відмовити.  

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії до Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області.  

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки протягом 10 днів з дня його проголошення, а відповідачем – з дня отримання копії цього рішення.  

СУДДЯ: