Справа № 2-а-239
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2007 року Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Пилипчука О.В.
при секретарі Миколишеній А.А.
з участю адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, посилаючись на те, що вона є учасником війни, і згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічно до 5-го травня відповідного року разової грошової допомоги за 1999-2006 p.p. у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Але, всупереч вимогам ст. 2 вказаного Закону та п. З ст. 22 Конституції України, грошова допомога, за період 1999-2006 роки виплачувалась не в повному обсязі.
Відповідач повинен був проводити виплату щорічної разової грошової допомоги як учаснику війни виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, яка: згідно Постанови ВРУ № 49/96-ВР від 20.02.96 року в період з 02.09.96 по 31.08.99 року становила 15 грн.; відповідно до Закону України № 979-XIV від 15.07.99 р. в період з 01.09.99 по 30.11.2000 року становила 24,9 грн.; відповідно до Постанови КМУ № 1686 від 10.11.2000 року в період з 01.02.2001 по 31.07.2001 року становила 34,0 грн.; відповідно до Постанови КМУ № 279 від 13.03.2002 року в період з 01.04.2002 по 30.06.2003 року становила 47,30 грн.; відповідно до Постанови КМУ № 544 від 15.04.2003 року в період з 01.07.2003 по 31.12.2004 року становила 50 грн.; відповідно до Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року в період з 01.01.2005 по 31.12.2005 року становила 332 грн.; відповідно до Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року в період з 01.04.2006 по 30.09.2006 року становила 359 грн., однак їй в 2005 та 2006 роках було виплачено лише по 50 грн.(всього 100 грн.) щорічно, замість належної до виплати щорічної разової грошової допомоги в розмірі 2758,05 грн.
В підтвердження своїх позовних вимог позивачка послалася на Рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2004 від 1 грудня 2004 року, яким визнано неконституційним положення ст. 44, ч. 2,3,4 ст. 78 ЗУ „Про Державний бюджет України на 2004 рік".
Крім того, зменшення розміру допомоги ветеранам війни, учасникам бойових дій суперечить вимогам ст. 2 ЗУ "Про статус ветеранів війни....", згідно з якою права та пільги для ветеранів війни, учасників бойових дій, членів їх сімей, встановлені законодавством колишнього Союзу РСР не можуть бути скасовані без рівноцінної їх заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом є недійсні.
Таким чином, з урахуванням мінімальних розмірів пенсій за віком, ст. 14 ЗУ "Про статус ветеранів війни....", їй мало б бути виплачено щорічної грошової допомоги у 1999 році 15,90x3=47,70 грн., у 2000 році 24,90x3=74,70 грн., у 2001 році: 34 грн. х 3 = 102 грн., у 2002 році: 47,30 грн. х 3 = 141,90 грн., у 2003 році: 47,30 грн. х 3 = 141,90 грн., у 2004 році: 92,45 грн. х З = 277,35 грн., у 2005 році: 332 грн. х 3 = 996 грн., у 2006 році: 359 грн. х 3 = 1077 грн.., а з
2
врахуванням виплаченої у 2005 та 2006 роках по 50 грн., всього за період з 1999 року до 2006 року не доплачено 2758,05 грн.
Про порушення її законних прав на одержання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, передбачених ЗУ "Про статус ветеранів ..." вона дізналася лише в січні 2007 року після перевірки, проведеної прокуратурою Томашпільського району, а тому вважає, що є законними підстави для поновлення пропущеного строку для звернення до суду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві, попросив суд їх задовольнити.
Представник відповідача управління праці та соціального захисту населення Томашпільської райдержадміністрації Вінницької області Урянський Олександр Сергійович позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що при обчисленні разової грошової допомоги учаснику війни при нарахуванні разової щорічної допомоги до 5 травня враховані вимоги ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідні роки, якими встановлено розміри разової грошової допомоги окремим категоріям громадян. Коштів на виплату цим особам разової допомоги, яка б відповідала вимогам ЗУ "Про статус ветеранів..." виділено не було. Разом з цим рішення Конституційного суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» вважає такими, які не відповідають Конституції України (є неконституційними) тільки на 2004 рік, також представник відповідача вважає, що позивачкою пропущено строк позовної давності, який ст. 99 КАС України встановлений в 1 рік коли особа дізналася про порушення своїх прав, а позивачка дізналася про свої права на пільги при видачі їй посвідчення учасника бойових дій.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2, представника управління праці та соціального захисту населення Урянського О.С., дослідивши та оцінивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.ст. 11, 71 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст. 10,15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про державний бюджет України" на відповідні роки.
Так, позивачка ОСОБА_1 являється учасником війни, що підтверджується її посвідченням серії НОМЕР_1 і має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій, ветеранів війни, інвалідів війни, однак в підтвердження свого статусу учасника війни для визначення періоду за який позивачка просить виплатити їй недоплачену разову допомогу, надано лише дане посвідчення, яке видане 4 червня 2003 року, крім того рішення Конституційного Суду про визнання неконституційними деяких положень Закону України "Про державний бюджет України" винесено в 2004 році, тому період за який необхідно нарахувати щорічну допомогу обмежується 2004-2006 роками.
Позивачці ОСОБА_1 була виплачена щорічна разова грошова допомога в розмірі: у 2005 році - 50 грн., у 2006 році - 50 грн. і даний факт учасники процесу не оспорюють.
Розмір мінімальної пенсії за віком становить у 2004 році - 92 грн. 45 коп., у 2005 році - 332 грн., у 2006 році (до 01.04.2006р.), - 350 грн., а з 01.04.2006 р. - 359 грн., а тому суми виплат повинні складати:
у 2004 році - 92,45 х 3 = 277,35 грн.;
у 2005 році - 332,00 х 3 = 996 грн.-50 грн. фактично виплачених, всього 946 грн.;
у 2006 році - 359,00 х 3 = 1077 грн.-50 грн. фактично виплачених, всього 1027 грн.
Всього за 2004-2006 роки необхідно виплатити 2250,35 грн.
Рішенням Конституційного Суду України №20-рп/2004 від 01.12.2004р. у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 44,47, 78, 80 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» та конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої, третьої, четвертої статті 78 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
3
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, але виплата одноразової грошової допомоги інвалідам війни за 2004 рік згідно ЗУ «Про державний бюджет України на 2004 рік» відбулась у травні 2004 року, тобто до винесення вищевказаного рішення КС України, тому суд вважає, що недоплачена частина зазначеної грошової допомоги підлягає стягненню на користь позивача в зв'язку з визнанням неконституційними положень закону, згідно яких проводилась її виплата. В аналогічному порядку необхідно вирішити питання щодо виплати грошової допомоги інвалідам війни за 2005 та 2006 роки, оскільки її виплата проводилась вже після винесення рішення Конституційним Судом України.
Разом з цим, відповідно до ч. З ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними, а виплата, яку здійснювало управління праці та соціального захисту населення до 5 травня, посилаючись на положення державного бюджету України обмежують права і пільги ветеранів, учасників та інвалідів війни, оскільки виплачувались у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Враховуючи вищевикладене, суд вважає невірним посилання відповідача лише на норми ЗУ "Про Державний бюджет України" на відповідні роки, яка встановлює суму виплат разової щорічної допомоги до 5 травня та відсутність коштів для виплати такої допомоги у розмірах встановлених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і вважає, що управління праці та соціального захисту населення мало всі законні підстави для виплати позивачу разової щорічної допомоги до 5 травня в повному обсязі. Причину пропуску строку для звернення до суду за захистом порушених прав позивача суд вважає поважною і цей строк необхідно поновити, позов підлягає частковому задоволенню та вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 недоплачену частину разової щорічної грошової допомоги учаснику війни за 2004, 2005, 2006 роки в розмірі 2250,35 грн.
Керуючись ст.ст. 11,71, 86, 159, 163 КАС України, ст. 10, 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про державний бюджет України на 2004-2006 роки», Рішенням Конституційного Суду України N 20-рп/2004 від 01.12.2004р., суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Пропущений строк для звернення до суду поновити.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу за 2004, 2005 та 2006 роки в розмірі 2250 гривень 35 копійок.
Держмито в розмірі 51 грн. віднести на рахунок держави.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного адміністративного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд,
Суддя: