Справа № 2-5030/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

14 вересня  2010 року                                                                                       м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючої судді –  Тимошенко Е.Г.,

                                                     при секретарі – Сорокіної Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки,

    за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про зміну умови п.1.1 розділу 1 договору про надання споживчого кредиту,                                                                          

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом  до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 113.888 грн. 46 коп., шляхом звернення стягнення на кв. АДРЕСА_1, а також судових витрат.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 11.05.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк»  та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту, згідно якого останньої було надано кредит у розмірі 15.000  доларів США  строком до 11.05.2017 року у обмін на зобов’язання повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом  у відповідність до умов кредитного договору.

 ОСОБА_3 виступив поручителем ОСОБА_2 за кредитним договором.

 ОСОБА_2 свої зобов’язання за договором кредитування не виконує, не погашає кредит та відсотки по ньому, у зв’язку з чим з відповідачів підлягає солідарно стягненню заборгованість у розмірі 113.888 грн. 46 коп.

ОСОБА_2, 10.06.2010 року звернулася до суду з зустрічним позовом до  Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» про зміну умови п.1.1 розділу 1 договору про надання споживчого кредиту за №11152919000 від 11.05.2007 року.

Свої вимоги позивач ОСОБА_2 мотивує тим, що 11.05.2007 р. між АКІБ «УкрСиббанк» та нею був укладений договір про надання споживчого кредиту за № 11152919000, відповідно до якого відповідач надав кредит в іноземній валюті у розмірі 15.000 доларів США по відсотковій ставці 13,5%.

На день укладення договору офіційний курс гривні до долару США, встановлений НБУ, складав 505,00 грн. за 100 доларів США, тобто сума кредитної лінії була еквівалентної 75.750 грн.

Згідно вказаного договору ОСОБА_2  отримала у банку 15.000 доларів США, або 75.750 грн. по курсу НБУ на день отримання.

Укладаючи з банком договір, позивачка виходила з того, що відсоткова ставка по кредиту в іноземній валюті була значно нижчою ніж відсоткова ставка по кредитам у гривні, а також з того, що на НБУ, відповідно до Конституції України, ЗУ «Про Національний банк України», Основних засад грошово-кредитної політики, покладений обов’язок забезпечити стабільність грошової одиниці України – гривні до долара США, не більше рівня 5,25 грн. за долар США.

Однак, у зв’язку з різким підвищенням курсу долара США, знеціненням гривні майже на 52% відносно долара США, борг ОСОБА_2 перед банком та проценти по ньому виросли у півтора рази.

Отже ОСОБА_2  вважає, що усі вищезгадані обставини є підставою, відповідно до ст. 652 ЦК України, для зміни умов кредитного договору та просить суд  змінити умови кредитного договору, виклавши п. 1.1 розділу 1 вказаного кредитного договору в наступній редакції: «Банк зобов’язується надати Позичальнику, а Позичальник зобов’язується прийняти належним чином користуватися, та повернути Банку кредит у сумі 75.750 (сімдесят п’ять тисяч сімсот п’ятдесят) грн., сплатити відсотки, комісії у порядку та на умовах, вказаним Договором».

Позивачка також просить суд провести перерахунок раніше сплачених платежів по курсу встановленого Національним Банком України на момент підписання договору.

Представник позивача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за дорученням від 06.05.2010 року – Крупський В.Є., у судове засідання не з’явився, просив розглянути справу у його відсутності, первісний позов підтримав у повному обсязі, у задоволенні зустрічного просив відмовити, надав суду відгук.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 – у судове засідання не з’явилися, про час та місце слухання справи повідомленні, у ході попереднього судового засідання 10.06.2010 р. ОСОБА_2 позов не визнала, надала до суду зустрічний позов.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності,  вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» обґрунтованими та  підлягаючими задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_2  навпаки не обґрунтованим та  не підлягаючим задоволенню, з наступних підстав.

  Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України суд  розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених законом, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 11.05.2007 р. між Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в особі начальника відділення №747 АКІБ «УкрСиббанк» Падалка О.М. та ОСОБА_2 був укладений  договір про надання споживчого кредиту за №11152919000 (договір – а.с. 8-11).

Відповідно даного договору, позивач надав відповідачці ОСОБА_2 кредит  у розмірі 15.000  доларів США  у обмін на зобов’язання відповідачки повернути кредит у строк до 11.05.2017 року, сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних.

Згідно п.1.2.2. кредитного  договору ОСОБА_2 зобов’язалася повернути кредит у повному обсязі у терміни та розмірах, що встановленні графіком погашення кредиту додаток № 1 (а.с. 13-14).

Згідно п.2.3 у разі банк має право вимагати від ОСОБА_2 дострокового повернення всієї наданої їй суми кредиту та сплати плати за кредит, змінивши про цьому термін повернення кредиту та плати за кредит у сторону зменшення.

Для забезпечення виконання ОСОБА_2 кредитного договору між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки за № 11152919000 –П1 від 11.05.2007 року  (а.с. 17-18).

Відповідно до умов договору поруки ОСОБА_3 поручається перед банком за виконання ОСОБА_2  зобов’язань по договору № 11152919000.

Договором поруки передбачено, що ОСОБА_3 відповідає перед банком у тому обсязі що й ОСОБА_2 за усіма зобов’язаннями останньої за договором про надання споживчого кредиту,  включаючи повернення основної суми боргу (в тому числі суми кредиту, регресу). Сплату відсотків, комісії, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору, відповідальність поручителів та боржника є солідарною.

Також у забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 18.06.2007 р., між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки (зареєстрований за №2757), згідно з яким ОСОБА_2 передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності.

Відповідно до договору Іпотеки, у разі невиконання або  неналежного виконання позичальником основного зобов’язання, забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

 Ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» передбачає, що у разі не виконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання  іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет  іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріусу або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

ОСОБА_2 свої зобов’язання за кредитним договором не виконує, заборгованість за кредитом та відсотки за користування кредитом не сплачує.

Станом на 19.04.2010 року за ОСОБА_2 виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 14.369 доларів 33 центів США, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 12.329 доларів 95 центів США, заборгованості за відсотками у розмірі 1.818 доларів 49 центів США, пені – 220 доларів 89 центів США, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом (а.с. 21-24).

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися  належним чином і в установлений термін, а одностороння відмова від виконання зобов’язань за договором не дозволяється.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України, кредит вважається поверненим у момент зарахування грошової суми, яка позичалася.

    Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок  позичальника  повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини  позикодавець має право  вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Ст. 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлену додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає  перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Обсяг відповідальності поручителя визначається договором.

Згідно Статуту (а.с. 7), назву Банку було змінено на ПАТ «УкрСиббанк», який є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» потребують судового захисту шляхом повного задоволення позовних вимог, а саме: стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі – 113.888 грн. 46 коп.

Відмовляючи у задоволені зустрічного позову ОСОБА_2, суд виходить також з наступного.

Ст. 652 ЦК України, на яку посилається позивачка ОСОБА_2 в обґрунтування своїх позовних вимог, передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладені договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

Зміна обставин  є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, що істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч. 4 ст. 652 ЦК України, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1.   в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2.   зміна обставин  зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3.   виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладені договору;

4.   із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що ці 4 умови, передбачені ст. 652 ЦК України, які необхідні для змінення умов кредитного договору за рішенням суду, відсутні.

Суд не може погодитися з доводами ОСОБА_2 про те, що, укладаючи кредитний договір з банком на велику суму – 15.000 доларів США, вона не усвідомлювала усіх можливих ризиків такої дії, як то: збільшення курсу долару США  до гривні України, зменшення прибутків та т.п.

Діючим законодавством України не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти – гривні, а тому ОСОБА_2, укладаючи договір в іноземній валюті та беручі на себе зобов’язання щодо погашення цього кредиту саме у доларах США, повинна була усвідомлювати, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним і що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинна була передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором.

   Виходячи із  таких загальних засад цивільного законодавства, як свобода договору та рівність учасників правовідносин, треба також враховувати, що, здійснюючи підприємницьку діяльність, банки діють на власний ризик, який пов'язаний з можливістю не повернення кредиту, зменшення курсу валюти тощо, суд вважає, що задоволення вимог ОСОБА_2 призведе до порушення рівності прав учасників договірних відносин.

Крім цього, згідно до п. 9.4 вищезазначеного кредитного договору, кредитний договір може бути змінений  чи доповнений за взаємною згодою сторін. Проте, ОСОБА_2 не було надано жодних доказів того, що внесення пропозицій про зміну умов кредитного договору, а отже не доведені підстави для її звернення до суду з вимогою про зміну умов цього договору.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження у ході судового засідання, а тому підлягають залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають стягненню порівну судові витрати у розмірі – 1820 грн., по 910 грн. – з кожної (а.с. 1,2).

На підставі  ст. ст. 15, 525, 526, 550, 553, 610, 611, 617, 626,  652, 1054, 1056-1 ЦК України 2003 р., ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд –        

В И Р І Ш И В :

  Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки – задовольнити.

  Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про зміну умови п.1.1 розділу 1 договору про надання споживчого кредиту  – залишити без задоволення.

  Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»  кредитну заборгованість у розмірі – 113.888 (сто тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 46 коп.

  Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 порівну на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати  у розмірі -1.820 грн., по 910  ( дев’ятсот десять) грн. – з кожної.

            Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк.

        Суддя: