Справа №2-5883/10

  З А О Ч Н Е        Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 16 вересня 2010 року                                                                                        м. Сімферополь

      Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

                                            головуючої судді –  Тимошенко Е.Г.,

                                            при секретарі – Сорокіної Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання недійсним пункт 6.2 кредитного договору та зобов’язання Банку вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом  до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання недійсним пункт 6.2 кредитного договору та зобов’язання Банку припинити дії по нарахуванню позивачці процентів з підвищеного розміру по кредиту та відновити становище, яке існувало до 01.09.2008р. по сплаті процентів за кредитним договором.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що 20.06.2008 року  між нею та ЗАТ «Альфа-Банк» (у подальшому перейменований у ПАТ  «Альфа-Банк») був укладений кредитний договір  №490079070, згідно з яким ОСОБА_1 наданий кредит у розмірі 34.166,67 доларів США, з кінцевим терміном повернення до 20.06.2015р., зі сплатою за користування кредитом 16,99% річних.

П. 6.2. Кредитного договору передбачено, що Банк має право змінити розмір процентів за користування кредитом у певних випадках.    

У вересні 2008 року Банком на адресу позивачки був направлений лист про зміну відповідачем процентної ставки за Кредитним договором. Цей лист позивачка не отримувала. При зверненні позивачки у квітні 2010р. до відповідача за розрахунком заборгованості по кредиту, інформацію Банк не надав.

Вважає дії відповідача щодо підвищення процентної ставки за кредитним договором - незаконними, пункт 6.2 договору щодо зміни Банком процентної ставки по кредиту просить визнати недійсним, та зобов’язати відповідача відновити становище, яке існувало до 01.09.2008р. по сплаті позивачкою процентів у розмірі 16,99% річних за кредитним договором.    

Представник позивача за довіреністю від 13 вересня 2010 року Довгополюк І.А. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи  ПАТ «Альфа-Банк» повідомлявся належним чином, про що свідчать відповідні поштові повідомлення.  

Зі згоди представника позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши представника позивачки, дослідивши письмові докази, перевіривши матеріали справи, вважає що вимоги позивачки ОСОБА_1 не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 20.06.2008 року між позивачкою ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк»  укладений кредитний договір №490079070 (а.с. 7-8, 11-14) .

Відповідно до умов укладеного договору, відповідач надав позивачці кредит на придбання автомашини у розмірі 34.166,67 доларів США у обмін на зобов’язання ОСОБА_1 повернути кредит в строк до 20.06.2015р., сплатити відсотки за користування ним у розмірі 16,99 %.

Згідно з п.6.2 розділу №2 даного Договору, Банк має право змінити розмір процентів за користування Кредитом в разі зміни ситуації на світових фінансових ринках або на фінансовому ринку України, облікової ставки НБУ, індексу інфляції (споживчих цін), загальновизнаних внутрішньодержавних та/або міжнародних грошових та/або фондових індексів, змін в діючому законодавстві тощо. Сторони домовились, що такі обставини вважаються подіями, що не залежать від волі сторін Договору та мають безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів Банку. Зміна розміру процентів за користування Кредитом здійснюється  за правилом, відповідно до якого процентна ставка підвищується в разі підвищення вартості кредитних ресурсів. Про зміну розміру процентної ставки по кредиту та внесення у зв’язку  із цим змін в Додаток №1 до Договору Банк повідомляє Позичальника за 7 днів до моменту настання таких змін шляхом направлення рекомендованого листа на адресу Позичальника, зазначеному в Розділі №1 Договору.

Позивачкою не надано суду жодного доказу на підтвердження факту того, що відповідачем з вересня 2008 року позивачці збільшена процентна ставка за вищевказаним кредитним договором.

У листі позивачки до відповідача від 16.04.2010р. йдеться про збільшення процентної ставки по кредиту з 13,5% до 14% (а.с. 9). Однак, наданий суду кредитний договір свідчить про встановлення при його укладанні процентної ставки у розмірі 16,99%.

Відповідно до ст.60 ЦПК України,  кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Таким чином, позовні вимоги позивачки в частині зобов’язання відповідача припинити дії по нарахуванню незаконно підвищеної процентної ставки за кредитним договором, а також про зобов’язання відповідача відновити становище, яке існувало до 01.09.2008р. по сплаті позивачкою процентів у розмірі 16,99% річних за кредитним договором, - задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги в частині визнання недійсною умову кредитного договору, передбачену п. 6.2 з виключенням її з редакції договору повністю, то ст. 627 ЦК України зазначає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

За правилами ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони своїми вільними волевиявленням визначили умови Договору кредиту.  

Суд вважає, що позивачка та її представник не надали жодних доказів того, що на момент укладення договору кредиту, ОСОБА_1  була не згодна з положенням п. 6.2 розділу №2 Договору, а також не було надано жодних доказів на підтвердження того факту, що волевиявлення позивачки при укладенні Договору кредиту не було вільним.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

      Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди по всіх суттєвих умовах договору.

     З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають ні в якої частини.

             На підставі ст. 55 Конституції України, ст. ст. 203, 215, 525, 629, 638 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 60, 151, 154, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання недійсним пункту 6.2 кредитного договору від 20.06.2008р. за №490079070 та зобов’язання Банк вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене  до Апеляційного суду АРК шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк.

            Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

          Суддя: