Справа № 2а-485/07
Харківський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2007 року м.Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді - Перцової Т.С.
Секретаря - Бобрової ДО.
за участю представника позивача :
ОСОБА_2 (дов. №1399/9/10-008 від 08.05.2007 року)
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкої інспекції у Московському районі м.Харкова про визнання недійсним податкового рішення-повідомлення, -
встановив :
Позивач, ФОП ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати недійсним рішення-повідомлення Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова від 03.05.2007 року № 0002512303.
В судовому засіданні представник позивача підтримав свої уточнені позовні вимоги та просив суд визнати недійсним рішення-повідомлення Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова від 03.05.2007 року № 0002512303. Свої вимоги обґрунтовує з посиланням на ст.ст.787, 788 ЦК України. Вважає, що клубом позивача здійснювалась діяльність з надання в прокат більярдних столів в цілях аматорського спорту та популяризації більярдного спорту. В позові вказує, що діяльність з надання послуг при використанні більярдних столів для спортивних аматорських змагань не підлягає патентуванню та не є такою, що здійснюється у сфері грального бізнесу.
Представник відповідача проти позову заперечує, в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 просить відмовити в повному обсязі. В судовому засіданні, з посиланням на ст.5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996 року № 98/96, зазначив, що позивач при здійсненні діяльності щодо надання послуг з користування більярдними столами повинен був придбавати торговий патент. В своїх запереченнях звернув увагу суду, що виходячи з поняття прокату, яке передбачено ст.ст.787, 788 ЦК України, вказана діяльність позивача не може вважатися прокатом більярдних столів в цілях аматорського спорту та популяризації більярдного спорту. У позивача при проведенні перевірки була відсутня ліцензія для здійснення спортивних аматорських змагань з більярдного спорту, порядок проведення яких визначено Законом України „Про фізичну культуру і спорт”. Без наявності відповідної ліцензії право на діяльність, пов'язану з використанням або передачею у подальше користування (оренду) столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети, або без них, надається у разі придбання торгових патентів на кожний більярдний стіл згідно з вимогами Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Харківської міської ради, дата проведення державної реєстрації - 23.05.2003 р., номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР НОМЕР_1.
Позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності і є платником єдиного податку на відповідні види діяльності : громадське харчування, роздрібна торгівля, прокат спортінвентарю, консультаційні послуги, що підтверджується копією свідоцтва платника єдиного податку від 01.01.2007 року, виданого ДПІ у Московському районі м.Харкова на фірмовому бланку серії НОМЕР_2, терміном дії до 31.12.2007 року (а.с.17).
Надані до матеріалів справи документи свідчать про те, що 12.04.2007 року працівниками ДПА у Харківській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі направлень від 11.04.2007 року №5141 та 5142, виданих ДПА Харківської області, проведена перевірка більярдного клубу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 і належить ФОП ОСОБА_1, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. За результатами перевірки складено акт від 12.04.2007 року без № на бланку № 00792, в якому зазначено про порушення позивачем ст.ст.3,5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” № 98/96-ВР від 23.03.1996р. із змінами та доповненнями - надання послуг у сфері грального бізнесу із застосуванням 14 більярдних столів з 09.10.2003 року без придбання відповідних торгових патентів.
На підставі вищевказаного акту начальником ДПІ у Московському районі м.Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002512303 від 03.05.2007 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 85010,00 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем в приміщенні більярдного клубу, який належить йому на праві власності, відвідувачам клубу надаються в тимчасове користування за плату більярдні столи, кійки та шари, які не можуть виноситися за межі приміщення клубу.
Твердження позивача, що користування в приміщенні клубу більярдними столами та кійками з боку відвідувачів клубу здійснювалось шляхом їх надання в прокат в якості предметів культурно-побутового та спортивного призначення не відповідають обставинам справи.
Відповідно до наказу Держкоммолодьспорттуризму від 07.02.2001р. № 261, який зареєстровано в міністерстві юстиції України 22.02.2001р. за № 155/5346, більярдний спорт входить до переліку видів спорту, що визнані в Україні.
Згідно п.51 ст.9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000р. № 1775-III (зі змінами та доповненнями) фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність з організації та проведення спортивних занять професіоналів та любителів спорту, а також діяльність з підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні, підлягає ліцензуванню.
Тобто якщо більярдний стіл використовується для спортивних аматорських змагань, суб'єкт підприємницької діяльності повинен мати відповідну ліцензію.
Судом встановлено, і не спростовано сторонами по справі, що при проведенні перевірки у позивача була відсутня ліцензія на здійснення спортивних аматорських змагань з більярдного спорту. Надані позивачем копія статуту Спортивно-оздоровчого клубу „Майстер” та витяг зі зведеного календарного плану спортивно-масових заходів м.Харкова на 2007 рік не є підставою для провадження спортивних аматорських змагань з більярдного спорту без придбання ліцензії.
Враховуючи вищевикладене, позивач не довів суду, що при здійсненні перевірки більярдні столи використовувались для спортивних аматорських змагань.
Таким чином, позивач проваджує більярд не як вид спорту, а з метою надання послуг споживачам, у тому числі надання більярдних столів в прокат за певну плату, тобто не безкоштовно.
Виходячи зі змісту ст.5 Закону, якщо за користування більярдним столом збирається плата погодинно або шляхом продажу жетонів, монет тощо, то така діяльність відноситься до операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу. Незалежно від того передбачається після закінчення гри виграш чи ні.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996 року № 98/96 патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами. Під гральним бізнесом у визначенні Закону, слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі, яка відповідно до вимог ч.1 ст.1 Закону підлягає патентуванню.
Згідно положень ч.ч.3, 4 ст.5 Закону торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл). Для використання столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань, встановлюється вартість торгового патента у фіксованому розмірі - 1800 гривень за кожний стіл для більярду.
Суд зазначає, що твердження позивача, що більярдні столи можуть надаватись в користування відвідувачам клубу не тільки для гри в більярд, а й для інших потреб не береться судом до уваги, в зв'язку з необґрунтованістю.
Надані позивачем копія свідоцтва про сплату єдиного податку та дозволу на прокат спортивного інвентарю не наділяють його правом здійснювати послуги з застосуванням більярдних столів без наявності торгового патенту.
Крім того, як встановлено судом платник податку (позивач) не здійснює той вид діяльності, який був зазначений у свідоцтві про сплату єдиного податку.
У відповідності до п.7 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” №727 від 03.07.1998 р. дія указу не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” в частині придбання спеціального патенту.
Аналізуючи приписи вказаних норм Законів суд приходить до висновку, що якщо більярдний стіл використовується для спортивних аматорських змагань, суб'єкт підприємницької діяльності повинен мати відповідну ліцензію. В іншому випадку діяльність з надання послуг для використання столів для більярду є гральним бізнесом і підлягає патентуванню. При цьому видачу виграшів у грошовій чи майновій формі не передбачено.
Згідно абз.4 ч.1 ст.8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” за здійснення операцій, передбачених цим Законом без одержання відповідних торгових патентів - застосовується фінансова санкція в подвійному розмірі торгового патенту.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.8 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 138, 143, ч.1 ст.158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 3, 5, 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996р. № 98/96, Харківський окружний адміністративний суд, -
постановив :
В задоволенні адміністративним позову ФОП ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова про визнання недійсним податкового рішення-повідомлення від 03.05.2007 року № 0002512303 - відмовити.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього
Суддя Т.С.Перцова