Справа № 2-2645-1/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2010 року Солом’янський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Зінченко С.В.
при секретарі Шолудченко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та утримання дитини та дружини, –
в с т а н о в и в :
У червні 2010 року позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення ним повноліття та на утримання ОСОБА_1 в розмірі 2000 грн., щомісячно до досягнення дитиною трьох років, оскільки у позивача відсутня можливість влаштуватись на роботу у зв’язку з доглядом за дитиною.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила про його задоволення з підстав викладених в ньому.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову посилаючись на припущення, що він не є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до вимог статей 180, 182, 184, 191 та ст. 84 СК України, батьки зобов’язанні утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
При визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров’я дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки і сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.4 ст. 76 СК України, якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв'язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.
У зв’язку з тим, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що у зв'язку з вихованням дитини чи веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, вона не мала можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, суд вважає дану вимогу такою, що не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що Солом’янським районним судом м. Києва від 16.11.2009 р. було винесено рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Від спільного шлюбу сторін по справі є дитина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Також, встановлено, що дитина утримується за рахунок позивачки та проживає з нею. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини у добровільному порядку.
Таким чином, відповідач не виконує покладеного на нього законом обов’язку щодо утримання неповнолітньої дитини, а тому порушене право позивачки на отримання від відповідача коштів на утримання неповнолітнього сина підлягає захисту.
Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем в судовому засіданні не подано жодних доказів, які б дозволяли стверджувати про те, що батьком дитини є інша особа.
Визначаючи розмір аліментів, суд враховує стан здоров‘я неповнолітньої дитини, стан здоров‘я та матеріальне становище платника аліментів, та інші обставини, що мають істотне значення, зокрема те, що дитина знаходиться на утриманні позивачки, а тому суд визначає аліменти в твердій грошовій сумі на утримання дитини, яка буде стягуватися до досягнення повноліття ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто до 11 червня 2026 року у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень, щомісячно.
Згідно статті 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід держави.
У відповідності до вимог пункту 1 частини 1 статті 367 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 213-215, 367 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статті 76, 180, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, суд -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та утримання дитини та дружини – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, проживаючого: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки АДРЕСА_2 проживаючої: АДРЕСА_3, аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 червня 2010 року і до повноліття дитини.
В задоволенні решти позову – відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 120 грн. 00 коп. державного мита.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається суду першої інстанції через Солом’янський районний суд м. Києва
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: