Справа № 2-2653-1/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 серпня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Зінченко С.В.,
при секретарі Шолудченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов’язання здійснити соціальні виплати –
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації провести перерахунок, нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2006-2009 року в порядку та розмірах, передбачених ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вказані кошти в розмірі 2886,00 гривень.
В обґрунтування позову позивач зазначає, він є інвалідом 1 категорії, як такий, що постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалід 3 групи, та відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону №2638 від 11.07.2001 року інвалідам 3 групи, дітям інвалідам виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, тоді як в подальшому Законами України про Державний бюджет України на відповідні роки розмір такої допомоги було зменшено, що було предметом розгляду Конституційного Суду України і таке зменшення соціальних допомог було визнано неконституційним, а отже до виплати позивачу підлягає щорічна допомога в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, розрахованих на момент виплати, за 2006-2009 роки.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явилось, направивши до суду письмові заперечення на позов, в яких просило в задоволення позову відмовити, посилаючись на те, що згідно ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок застосування цього Закону визначається Кабінетом Міністрів України, рішення якого відповідно до ст. 117 Конституції України є обов’язковими до виконання.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року сума щорічної допомоги на оздоровлення позивачу, як особі інваліду 3 групи, передбачена в наступних розмірах:
- За 2007 рік в розмірі 90 гривень
- За 2008 рік в розмірі 90 гривень
- За 2009 рік в розмірі 90 гривень.
Також Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації зазначило, що Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності вказаної вище постанови КМУ не приймалось, а тому Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації діяло як орган виконавчої влади в межах повноважень та у спосіб, що встановлений чинним законодавством, а тому підстав для задоволення позову ОСОБА_1 немає.
Відповідач Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в судове засідання не з'явився, в попередньому судовому засіданні позовні вимоги не визнав, направив до суду письмові заперечення на позов, в яких просив в задоволення позову відмовити, посилаючись на те, що згідно п. 4.1. про Центр здійснює виплату соціальної допомоги, інших грошових виплат за розпорядженнями та списками, які надходять від органів праці та соціального захисту населення, які призначають таку допомогу відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, рішення якого відповідно до ст. 117 Конституції України є обов’язковими до виконання. Таким чином Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат просив в задоволенні позову відмовити, оскільки питання нарахування та перерахунку соціальних виплат не є компетенцією Центру.
Суд, заслухавши доводи сторін, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є особою постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, інвалідом 3 групи, інвалідність пов’язана з Чорнобильською катастрофою.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами, внесеними згідно із Законами N230/96-ВР від 06.06.96, N563-XIV (563-14) від 25.03.99, N 2638-III (2638-14) від 11.07.2001; в редакції Закону N 107-VI (107-17) від 28.12.2007 — зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду №10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 особам постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС та інвалідом 3 групи, яким є позивач, виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Слід зазначити, що рішеннями Конституційного Суду України №8-рп/1999 від 06.07.1999р., №5-рп/2002 від 20.03.2002р., №7-рп/2004 від 17.03.2004р.№20-рп/2004 від 01.12.2004р. та №6-рп/2007 від 09.07.2007р. встановлено, що пільги, компенсації та гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, а тому звуження змісту та обсягу цього права не допускається.
Зі змісту положень Конституції України та Бюджетного кодексу України вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України — він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов’язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень згідно ст. 48 Конституції України.
Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України та Бюджетному кодексі України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що розпорядження Кабінету Міністрів України є підзаконними нормативно-правовими актами, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації в частині перерахунку та нарахування їй щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за відповідні роки, тобто за 2006-2009 роки, згідно п. 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В той же час суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача в частині стягнення з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат недоплаченої компенсації на оздоровлення, оскільки відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому з урахуванням п. 4.1 Положення Про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат», затвердженого розпорядженням КМДА від 27.01.2007 року №65, вбачається, що Центр здійснює вхідний облік документів з питань призначення соціальних допомог, інших грошових виплат, які надходять від органів праці та соціального захисту населення, а тому право Центру приймати рішення щодо визначення розміру соціальних допомог, порядку їх виплати чи проведення перерахунку таких виплат не передбачена чинним нормативно-правовими актами.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішеннями Конституційного Суду України №8-рп/1999 від 06.07.1999р., №5-рп/2002 від 20.03.2002р., №7-рп/2004 від 17.03.2004р.№20-рп/2004 від 01.12.2004р. та №6-рп/2007 від 09.07.2007р., ст.ст.10, 60, 88, 130, 208, 209, 212-215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд –
вирішив :
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, про зобов’язання здійснити соціальні виплати - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок та нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2006-2009 роки згідно пункту 4 статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат .
В задоволенні решти позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Зінченко С.В.