АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц –4694/2010р. Головуючий по 1-й інстанції: Матвієнко В.М.
Суддя-доповідач: Антонов В.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 червня 2010 року, м. Полтава, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого : Антонова В.М.
Суддів: Чічіля В.А., Пікуля В.П.
при секретарі : Колодюк О.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16 березня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_2 од Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про стягнення невиплаченої суми кредиту, відшкодування майнової та моральної шкоди , -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16 березня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Зобов’язано ПАТ «ОТП Банк» здійснити нарахування та виплату невиплаченої частини кредиту за кредитним договором № ML D04 /060/2008 від 08.10.2008 року ОСОБА_2 в розмірі 45 000 грн., 450 грн. судового збору, 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 5504 грн. за надання правової допомоги.
З рішенням районного суду не погодився відповідач. В апеляційній скарзі просив рішення місцевого суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що 08.10.2008 року ОСОБА_2 уклав з банком кредитний договір терміном на 15 років, згідно якого банк зобов’язувався надати позивачу кредит частками в розмірі 255 000 грн.
З метою забезпечення виконання зобов’язання позивач уклав з банком договір іпотеки за яким передав в іпотеку належне йому домоволодіння , що розташоване в АДРЕСА_1 та домоволодіння дружини, що розташоване по АДРЕСА_1
Як вбачається із матеріалів справи, цільовим призначенням кредиту є споживчі цілі. При укладення вказаного договору позивач , за згодою банку, взяв частину суми кредиту, а інші частини повинен був отримувати траншам в будь-який час, в будь яких сумах на умовах кредитного договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Кредитним договором зокрема передбачено, що кредитні кошти банку чи їх відповідна частина, надаються позичальнику однією сумою чи частинами (траншами) в розмірі та на умовах, визначених кредитним договором.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим судом, позивач всі прийняті на себе зобов’язання за даним кредитним договором виконував , а отже мав право на отримання наступної частини кредиту.
Відповідно до п. 2.4.1 кредитного договору , позичальник має право вимагати від банку виконання прийнятих на себе зобов’язань по цьому договору.
Крім того, місцевим судом вірно встановлено безпідставність ненадання позивачу коштів наступного траншу з підстав, передбачених п. 1.7.1 договору.
Так, вищевказаним пунктом договору передбачені умови надання саме кредиту, а не коштів наступних траншів.
Отже, оскільки при підписанні договору будь-яких непорозумінь з приводу надання позивачу кредиту між сторонами не виникало, та рішення кредитного комітету з цього питання було позитивне, колегія суддів вважає, що місцевий суд прийшов до вірного висновку щодо задоволення зазначених позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не містять у собі нових фактів чи засобів доведення, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
За таких обставин рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» відхилити.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом згідно: