Справа № 2-а-452-1/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 серпня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Зінченко С.В.,
при секретарі Шолудченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ Святошинського РУГУ МВС в м. Києві про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення та зобов’язання вчинити дії, –
в с т а н о в и в :
У травні 2010 року позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача та просив суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення та справу про адміністративне правопорушення закрити та зобов’язати відповідача вилучити запис та інші відомості про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення на нього з бази даних МВС ДАІ, посилаючись на те, що 24.04.2010 р. старшим інспектором ДПС УДАІ Святошинського району м. Києва Козюк О.П. було складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ч.1 ст.122 КУпАП та винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АА № 451599 в якій зазначено, що ОСОБА_1 24.04.2010 р. приблизно о 12 год. 15 хв. по ВДК – «Шпалерний ринок», керуючи автомобілем марки «Хонда» дн НОМЕР_2, здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена». Вказаною постановою позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Позивач вважає, що вказана постанова була винесена безпідставно та накладення штрафу було здійснено незаконно посилаючись на наступне.
24 квітня 2010 року по вул. Кільцева дорога, поблизу Шпалерного ринку, на пенелі приладів свого автомобіля марки «Хонда» дн НОМЕР_2, ОСОБА_1, несподівано з’явилося попереджувальне повідомлення про несправність двигуна в результаті чого останній здійснив вимушену зупинку, одразу зупинивши автомобіль біля найближчої обочини з включенням аварійної сигналізації. Після чого до позивача підійшов інспектор ДПС Козюк О.П. та почав оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення та після завершення складання цих документів надав позивачу внести до протоколу свої пояснення.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив про задоволення позову, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, не направив до суду представника та про причини неявки які можуть бути визнані судом поважними не повідомив.
За наявності таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Суд, вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АА № 451599 від 24.04.2010 р. ОСОБА_1 24.04.2010 р. приблизно о 12 год. 15 хв. по ВКД – «Шпалерний ринок», керуючи автомобілем марки «Хонда», д.н. НОМЕР_1, здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена». Таким чином ОСОБА_1 здійснив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, у зв’язку з чим, останнього притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Згідно пояснень позивача по справі, останній здійснив вимушену зупинку у зв’язку з несправністю двигуна автомобіля після чого ввімкнув аварійну сигналізацію.
Відповідно до п.1.10 ПДР України, вимушена зупинка – припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі.
Згідно п. 15.14 ПДР України, у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити – діяти згідно пунктів 9.9 – 9.11 цих Правил, а саме: ввімкнення аварійної світлової сигналізації на механічному транспортному засобі, що рухається з технічними несправностями; разом з увімкненням світлової сигналізації слід установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху; якщо транспортний засіб не обладнано аварійною світловою сигналізацією або вона несправна, треба встановити знак аварійної зупинку або миготливий червоний ліхтар.
Відповідачем не подано жодних доказів порушення позивачем вимог пункту 3.34 дод. 1 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Натомість, з матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що останній діяв у відповідності до вимог Правил дорожнього руху України, зокрема п. 15.14 ПДР України.
Зокрема, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача вилучити запис та інші відомості про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення на позивача з бази даних МВС ДАІ, оскільки, зазначені питання вирішується відповідачем на підставі внутрішніх документів даного компетентного органу, зокрема після винесення постанови судом.
Відповідно до ст. 252 КпАП України Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, суд приходить до висновку, що протокол в справі про адміністративне правопорушення складений безпідставно та при його складанні не були враховані та належним чином досліджені всі обставини, які на думку суду мають істотне значення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Виходячи з викладеного, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ч.1 ст. 122, ст.ст. 251, 252, 254, 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 6, 17, 18, 104-106, 128, 158, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ВДАІ Святошинського РУГУ МВС в м. Києві про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення та зобов’язання вчинити дії – задовольнити частково.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АА № 451599 від 24.04.2010 р. - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП – закрити.
В задоволенні решти адміністративного позову відмовити.
Постанова суду оскарженню не підлягає.
Суддя: