Справа № 2-а-572-1/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 серпня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Зінченко С.В.,
при секретарі Шолудченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Жовтневої роти ДПС УДАІ МВС України в Миколаївській області молодшого сержанта міліції Новицького Віталія Васильовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, –
в с т а н о в и в :
У липні 2010 року позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що 24 червня 2010 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності з вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, а саме невиконання вимог дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», та постановою ВЕ №193241 від 24.06.2010 року накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень .
Вказану постанову та саме притягнення його до відповідальності позивача вважає незаконним, оскільки, як він вказує в позовній заяві, він здійснював обгін крупно габаритного транспорту і не міг бачити знак 3.25, що був встановлений на узбіччі, а при здійсненні обгону керувався дорожньою розміткою 1.5 (переривчаста лінія, що поділяє рух транспортних потоків, і не забороняє обгін).
Тому, позивач вважає, що протокол і відповідно постанова в справі про адміністративне правопорушення складені безпідставно, в судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив про задоволення позову, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду представника не направив та про причини неявки, які можуть бути визнані судом поважними, не повідомив.
За наявності таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Суд, вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 24 червня 2010 року позивач рухався на автомобілі НОМЕР_1 по 170 км. а/д Одеса-Мелітополь-Новоазовськ та здійснив обгін іншого транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено».
Як вбачається з наданих позивачем фотокарток з місця вчинення правопорушення, на узбіччі дороги встановлений дорожній знак 3.25 «Обгін заборонений», що виконаний на жовтому фоні, та наявна осьова дорожня розмітка у вигляді переривчастої лінії 1.5, яка поділяє рух в протилежних напрямках.
Згідно з п. 8.2 ПДР України д орожні знаки можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією. Тимчасові дорожні знаки розміщуються на переносних пристроях, дорожньому обладнанні або закріплюються на щиті з фоном жовтого кольору і мають перевагу перед постійними дорожніми знаками та дорожньою розміткою.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає дії відповідача правомірними, оскільки з поданих самим позивачем доказів встановлено, що ним дійсно було порушено вимоги дорожнього знаку, який забороняє здійснення обгону на даній ділянці дороги та має перевагу перед нанесеною лінією дорожньої розмітки.
При цьому суду критично ставиться до пояснень позивача щодо того, що він не бачив встановленого знаку, оскільки це не може бути підставою для звільнення особи від адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Виходячи з викладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ч.1 ст. 122, ст.ст. 251, 252, 254, 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 6, 17, 18, 104-106, 128, 158, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС Жовтневої роти ДПС УДАІ МВС України в Миколаївській області молодшого сержанта міліції Новицького Віталія Васильовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – відмовити повністю.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк двадцять днів, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: