Справа №2-117

                                                        2007 року

     З А О Ч Н Е      Р І Ш Е Н Н Я

      І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

    31 серпня 2010 року                             смт Розівка

Розівський районний суд Запорізької області

у складі:

головуючого судді Аксьоненка В.І.,

    при секретарі судового засідання Мащенко Н.В.,

    за участі представника позивача  за дорученням Новоселецького В.І.,

    розглянувши у приміщенні Розівського районного суду Запорізькій області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

        В С Т А Н О В И В :

    26.04.2010 року з позовною заявою до суду звернулося Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В позові зазначено, що 31 січня 2006 року Акціонерним поштово-пенсійним банком “Аваль”, правонаступником якого на підставі п.1.3 Статуту — є Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №010/17-26/932-77, згідно пунктів 1.1, 1.3, 2.4, 3.2, 5.1 якого позивач зобов’язався надати відповідачу кредит у розмірі 5100,00 гривень, шляхом встановлення до карткового рахунку відповідача, відкриття на ім’я відповідача карткового рахунку, випуску та видачі картки цього рахунку строком на 24 місяці з 31.01.2006 року по 31.01.2008 року, а відповідач прийняв на себе зобов’язання сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 24,10% річних та здійснювати повернення кредиту до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту в розмірі 1/10 від залишку заборгованості на картковому рахунку до повного погашення заборгованості за кредитом, кінцевий строк погашення якого 31.01.2008 року. 31 січня 2008 року строк повернення кредиту настав, однак відповідачка не повернула 5100,00 грн. кредиту, не сплатила відсотки за його користування у розмірі 2311,60 грн. та 909,29 грн. недозволеного овердрафту.   За таких обставин позивач вважає, що відповідачем порушені вимоги зазначеного договору, тому просить суд стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №010/17-26/932-77 від 31.01.2006 року в сумі 8320,89 грн.

В судовому засіданні представник позивача за дорученням Новоселецький В.І. підтримав повністю позовні вимоги по тих підставах, які викладені в позовній заяві, та додатково пояснив, що позивач виконав свої зобов’язання за Кредитним договором належним чином, встановивши кредитну лінію до карткового рахунку №НОМЕР_1, належного відповідачу, в розмірі 5100,00 грн., яким відповідачка користувалась шляхом зняття готівки з платіжної картки в банкоматах та касах Банку. Крім цього позивачем 24.12.2008 року відповідачці було направлено письмову вимогу №17-26/12/263 про повернення заборгованості по кредиту, але відповідачка свої зобов’язання не виконала.  

Відповідач ОСОБА_3 про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки та оголошення надане до засобів масової інформації про виклик її до суду. Причину своєї неявки суду не повідомила.

Частиною першою статті 224 ЦПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

    Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Як видно з матеріалів справи Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” на підставі п.1.3 Статуту є правонаступником Акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль”.

    31 січня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком “Аваль” та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №010/17-26/932-77.

    Згідно пунктів 1.1, 1.3, 2.4, 3.2, 5.1 вказаного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5100,00 гривень, шляхом встановлення до карткового рахунку відповідача, відкрив на ім’я відповідача картковий рахунок та видав картку цього рахунку строком на 24 місяці з 31.01.2006 року по 31.01.2008 року.

    Відповідач прийняв на себе зобов’язання сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 24,10% річних та здійснювати повернення кредиту до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту в розмірі 1/10 від залишку заборгованості на картковому рахунку до повного погашення заборгованості за кредитом, кінцевий строк погашення якого 31.01.2008 року, що засвідчив своїм підписом.

    31 січня 2008 року після закінчення строку повернення кредиту в сумі 5100,00 грн. відповідачка його не повернула, відсотки за його користування у розмірі 2311,60 грн. та 909,29 грн. недозволеного овердрафту не сплатила.    

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника позивача за дорученням Новоселецького В.І., який повністю підтвердив обставини, викладені в позові та просив суд стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №010/17-26/932-77 від 31.01.2006 року в сумі 8320,89 грн., відповідачем були порушені вимоги вказаного договору, оскільки ОСОБА_3 вказаним кредитом користувалась шляхом зняття готівки з платіжної картки в банкоматах та касах Банку. Крім цього ОСОБА_3 належним чином повідомлялась у письмовому вигляді  про повернення заборгованості по кредиту, що підтверджується матеріалами справи та вимогою за №17-26/12/263 від 24.12.2008 року.

Відповідно до ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Повідомлена належним чином про час та місце судового засідання відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, про поважність причин неявки суду не повідомила, клопотань та заперечень проти позову з посиланням на відповідні докази не надала.

За таких обставин у сукупності суд дійшов висновку, що причини, які спонукали позивача звернутися до суду, є обґрунтованими.

    Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

    Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання.

    У відповідності до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якого ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позивач при подачі позову сплатив державне мито в сумі 83,20 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., рішення ухвалено на його користь, тому суд має підстави для стягнення з відповідачки ОСОБА_3 на його користь понесені судові витрати.

    Керуючись ст.ст.625 ч.1, 629 ЦК України, ст.ст.10,11,60,209,212-215,224-226 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Розівського відділення Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль” (п/р 2909334 в Запорізькій обласній дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014) — заборгованість за кредитним договором №010/17-26/932-77 від 31.01.2006 року в сумі 8320,89 грн.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Розівського відділення Запорізької обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль” (п/р 2909334 в Запорізькій обласній дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014) — понесені судові витрати в сумі 203,20 гривень,  де 83,20 гривень – сума сплаченого державного мита, 120 гривень – сума сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції в 10-денний строк.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

        Суддя                                     В.І. Аксьоненко