Справа № 2-1125/10    

  З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

    І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

   17 вересня 2010 року                            Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого: Кравченко Н.О.

при секретарі:Гусєвої К.І.

    розглянувши в відкритому судовому засіданні  цивільну справу  за позовом ТОВ «Авто центр «Енергія» до ОСОБА_1,ОСОБА_2 3-тя особа:ВАТ «Банк Фінанси та кредит» і ЗАО «Страхова компанія-Інго»  про стягнення заборгованості , -  

      В С Т А Н О В И В:

            Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів, в обґрунтуванні якого вказує, що   у квітні 2008 року Відповідач ОСОБА_2 звернувся до СТО ТОВ «Автоцентр «Енергія» для проведення ремонту свого автомобіля Mitsubishi Outlander 2.4 AT, VIN 004639, що зазнав численні ушкодження після ДТП.   Після цього, були проведені ремонтні роботи (заказ-наряд ЛЗН0002679 від 29.07.2008), загальна вартість робот та матеріалів склала 17050 грн. Суми страхового відшкодування було недостатньо для проведення відновлюваного ремонту в повному обсязі, а саме: не був проведений кузовний ремонт. Відповідач ОСОБА_2 запевнив, що він сплатить недостатню суму для подовження ремонту. Після цього Відповідач ОСОБА_2 забрав свій автомобіль, а гроші на подовження ремонту так і не перерахував.

16.08.2008 р. відповідач ОСОБА_2 знову звернувся до них з вимогою проведення ремонту автомобіля (заявка на ремонт автомобіля №ЛНЗ0003166 від 16.08.2008 року) про що був складений акт дефектування №26/08/2008-1 від 28.08.2008, відповідно до якого, несправною була автоматична коробка автомат, а саме: згоріли диски зчеплення та інші елементи АКПП. Ця несправність була відгуком ДТП, в яку потрапив автомобіль відповідачів, згідно з актом дефектування, вартість відновлюваних робіт та матеріалів склала 23528 грн. Відповідач ОСОБА_2 запевнив, що або він сам розрахується з ними, або страхова компанія перерахує на  їх поточний рахунок необхідні кошти. За таких умов автомобіль прийняли до СТО та оформили заказ - замовлення. Ремонтні роботи були закінчені вже у вересні, про що відповідачі повідомлялися не один раз, але вартість робіт не поспішали сплачувати.

        Страхове відшкодування лише частково покрило вартість робіт. Остаточний борг складає 17138,17 грн.

        Тому позивач просив суд стягнути з відповідачів суму заборгованості  у розмірі 17138,17 грн. та судові витрати.

В  судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені в позові вимоги, просила їх задовольнити в повному обсязі і у зв»язку з неодноразовою неявкою відповідачів винести  по справі заочне рішення.

        Відповідачі на неодноразові виклики до суду не з»явилися, про дату,час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток, доданих до матеріалів справи. Про причини своєї неявки суд не повідомляли; про розгляд справи за їх відсутністю не просили.    

          Враховуючи, що відповідачі були належним чином повідомлені про необхідність з»явитись до суду і те, що представник позивача не заперечує проти розгляду справи за їхньої відсутності, суд , відповідно до ч.1  ст.224 ЦПК України,  виніс ухвалу про заочний розгляд справи.    

        Треті особи до судового засідання не з»явилися, про дату, місце та час судового засідання повідомлялись належним чином. Їх не явка судом визнана не поважною, тому справа розглядається у їх відсутність.

          Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів без участі відповідачів та третіх осіб.

          Вислухавши пояснення представника позивача, , повно, об’єктивно, неупереджено дослідивши письмові матеріали справи , вважає вимоги позивача такими, які підлягають задоволенню, з наступних підстав.    

            Відповідно до ст.15 ЦПК України розгляд даної  справи  належить до компетенції суду.

             Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.  

            Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.  

Судом було встановлено, що дійсно ОСОБА_2 звертався до СТО ТОВ «Автоцентр Енергія» для проведення ремонту свого автомобіля Mitsubishi Outlander 2,4 АТ,VIN 004639, який  зазнав численні ушкодження після ДТП.

   Спеціалістами автомобіль був оглянутий  та складений акт дефектовки №15,04.2008-1 від 15.04.2008 року. Відповідно до цього  акту вартість відновлюваного ремонту склала 31513 грн. На підставі  заяви відповідача автомобіль було прийнято на СТО  для проведення ремонту. (а.с.7-10)

    17.06.2008 року страхова компанія перерахувала страхове  відшкодування за ремонт автомобіля ОСОБА_1 в сумі  23465  грн 83 коп на поточний рахунок ТОА «Авто центр «Енергія»  для проведення відновлюваного ремонту.(а.с.12)

    Після цього, були проведені ремонтні роботи (заказ-наряд ЛЗН0002679 від 29.07.2008),загальна вартість робот та матеріалів склала 17050 грн.(а.с.13) цих коштів було недостатньо для проведення відновлюваного ремонту в повному обсязі,  і тому не був проведений кузовний ремонт.

Як стверджує представник позивача  ОСОБА_2 запевнив, що він сплатить недостатню суму для продовження ремонту, після чого забрав свій автомобіль, а гроші на продовження ремонту так і не перерахував.

    16.08.2008 р. відповідач ОСОБА_2 знову звернувся до  позивачів з вимогою проведення ремонту автомобіля (заявка на ремонт автомобіля №ЛНЗ0003166 від 16.08.2008 року).( а.с.15)Був складений акт дефектування №26/08/2008-2 від 26.08.2008, відповідно до якого, несправною була автоматична коробка автомат, а саме: згоріли диски зчеплення та інші елементи АКПП. Ця несправність була відгуком ДТП, в яку потрапив автомобіль відповідачів, згідно з актом дефектування, вартість відновлюваних робіт та матеріалів склала 23528 грн.(а.с.14-15).

З пояснень представника ТОВ «Автоцентр «Енергія», відповідач ОСОБА_2 запевнив їх, що або він сам розрахується з позивачами, або страхова компанія перерахує на  поточний рахунок позивачів необхідні кошти. За таких умов автомобіль прийняли до СТО та оформили заказ- замовлення. Ремонтні роботи були закінчені вже у вересні, про що відповідачі повідомлялися і не один раз, але вартість робіт не поспішали сплачувати, як і не поспішали забирати свій автомобіль.( а.с.18-19)

     Залишок від страхового відшкодування покрив лише частково вартість робіт( заказ- наряд №ЛЗН 0004086 від 29.09.2008 року).Остаточний борг за проведений ремонт складає 17 138 грн.17 коп. відповідачі відмовилися оплатити ремонтні роботи з приводу відсутності грошей.

  10 жовтня 2008 року,24 листопада 2008 року  відповідачам були направлені офіційні листи з вимогою прийняти роботи та оплатити борг, на що вони ніяк не прореагували.

       Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

        Відповідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

        Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

        Належне виконання зобов`язання передбачає виконання зобов`язання в належний строк.

        Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

        Вказані обставини підтверджуються наданими суду доказами.

        За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача  суму заборгованості у розмірі 17138,17 грн та витрати по сплаті держмита та інформаційне – технічне забезпечення судового процесу.

        На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 612, 837 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 59, 60, 88, 118, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

         Позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр «Енергія»  - задовольнити.

         Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2  на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр «Енергія»    суму заборгованості  по сплаті за ремонтні роботи у розмірі 17138,17 (сімнадцять тисяч сто тридцять вісім грн.) гривень, 17 коп.

         Стягнути солідарно з   ОСОБА_1 та ОСОБА_2  на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр «Енергія» витрати по сплаті державного мита у розмірі 171,40 гривень та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30,00 гривень.

          Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.    

           Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд Ленінського району м. Луганська шляхом подачі  апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення. У цьому разі

строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

  Головуючий:                                                                                                             Кравченко Н.О.