2-12/2007p. РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2007 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючої судді Лизенко І.В.,
при секретарі судового засідання Семікіній К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1до ОСОБА_2про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2до ОСОБА_1, про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, -
встановив:
Позивач-відповідач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що перебувала з відповідачем-позивачем у зареєстрованому шлюбі з 24 жовтня 1998 року по 16 листопада 2005 року. За час шлюбу ними було придбано майно, що є їх спільною сумісною власністю: шифер, 26 листів, вартістю 442 грн., цегла, вартістю 1360 грн., музичний центр «Айва», вартістю 920 грн., телевізор «Самсунг», вартістю 1400 грн., холодильник «Дніпро», вартістю 1173 грн., м'які меблі для кімнати, що складаються з дивана та двох крісел, вартістю, 1600 грн., кухонний меблевий гарнітур, вартістю 1200 грн., пральна машинка «LG», вартістю 1700 грн., відеокамера імпортного виробництва, вартістю 1200 грн. Відповідач-позивач добровільно розділити майно відмовляється, тому вона просила суд розділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, виділивши ОСОБА_2 все майно в натурі, стягнути з ОСОБА_2 на її користь вартість ½ частини майна у сумі 5497,50 грн., а також судові витрати у справі.
Відповідач-позивач звернувся з зустрічним позовом, посилаючись на те, що за час щлюбу з позивачкою-відповідачкою придбано майно: відеомагнітофон, вартістю 450 грн., килим, вартістю 200 грн., палас, вартістю 200 грн., килимова доріжка, вартістю 100 грн., мобільний телефон «Самсунг», вартістю 900 грн., картопля 200 кг, вартістю 200 грн., шифер, вартістю 442 грн., музичний центр «Айва», вартістю 920 грн., телевізор «Самсунг», вартістю 1400 грн., холодильник «Дніпро», вартістю 1173 грн. Окрім того, на сплату заборгованості за комунальні послуги за період подружнього життя ним сплачено 660 грн. Просив суд розділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, виділивши йому в натурі: шифер, вартістю 442 грн., музичний центр «Айва», вартістю 920 грн., телевізор «Самсунг», вартістю 1400 грн., холодильник «Дніпро», вартістю 1173 грн. Позивачці виділити в натурі: відеомагнітофон, вартістю 450 грн., килим, вартістю 200 грн., палас, вартістю 200 грн., килимову доріжку, вартістю 100 грн., мобільний телефон «Самсунг», вартістю 900 грн., картоплю, вартістю 200 грн. Стягнути з нього на користь позивачки 412,50 грн.
У судовому засіданні позивач-відповідач уточнила позовні вимоги, просила суд розділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, виділивши ОСОБА_2 в натурі: шифер, вартістю 442 грн., цеглу, вартістю 1360 грн., музичний центр «Айва», вартістю 920 грн., телевізор «Самсунг», вартістю 1400 грн., м'які меблі для кімнати, вартістю 1600 грн., кухонний меблевий гарнітур, вартістю 1200 грн., відеокамеру, вартістю 1200 грн., всього на суму 8122 грн.; виділити їй в натурі: холодильник «Дніпро», вартістю 1173 грн., пральну машину «LG», вартістю 1662 грн., відеомагнітофон, вартістю 450 грн., килимову доріжку, вартістю 100 грн., картоплю, вартістю 200 грн., мобільний телефон «Самсунг», вартістю 900 грн., а всього на суму 4485 грн., стягнувши з ОСОБА_2 на її користь різницю у вартості майна у сумі 1818,50 грн., а також судові витрати у справі. Пояснила, що перебувала з відповідачем-позивачем у зареєстрованому шлюбі з 24 жовтня 1998 року по 16 листопада 2005
року. За час шлюбу було ними придбане майно, що зазначене у її позові, яке добровільно розділити відповідач-позивач не бажає. Зустрічний позов визнає частково, оскільки не є спільною сумісною власністю килим, вартістю 200 грн., так як був подарований доньці на день народження. Палас, вартістю 200 грн., був придбаний під час шлюбу, але у неї його немає. Картопля купувалися під час шлюбу, але під час її переїзду до матері, картопля була фактично розділена порівну відповідачем. З вартістю майна, зазначеного у зустрічному позові, згодна. Підтверджує, що все інше майно, зазначене у зустрічному позові, було придбане під час шлюбу.
Представник позивача-відповідача у судовому засіданні підтримав пояснення позивача-відповідача.
Відповідач-позивач у судовому засіданні первісний позов визнав частково, зустрічний позов підтримав, пояснивши, що сторонами не купувалися взагалі: м'які меблі для кімнати, кухонний меблевий гарнітур, пральна машинка «LG», відеокамера імпортного виробництва. Цегла, вартістю 1360 грн., була придбана за гроші його матері ОСОБА_3 Підтверджує, що все інше майно, зазначене у первісному позові, придбане під час шлюбу, згоден з його вартістю, визначеною позивачем-відповідачем.
Представник відповідача-позивача у судовому засіданні підтримав пояснення відповідача-позивача, доповнивши, що не заперечує проти вартості пральної машинки «LG» -1662 грн., не заявляє про призначення судової товарознавчої експертизи.
Судом досліджені наступні докази:
показання свідка ОСОБА_4, яка у судовому засіданні пояснила, що знає сім'ю сторін з 2002 року, бувала у них у квартирі, у квартирі бачила кухонний гарнітур, що складається з навісних шкап, столів, мийки; холодильник, крісла, пральну машинку, яку саме сказати не може, палас, у залі - диван та два крісла. У жовтні 2005 року позивачка брала у туристичну поїздку відеокамеру. Позивачка не говорила звідки відеокамера;
показання свідка ОСОБА_5, яка у судовому засіданні пояснила, що є матір'ю позивачки-відповідачки, сторонами було придбано холодильник, кухонний гарнітур, автоматична пральна машинка з фронтальним завантаженням, телевізор, відеомагнітофон, музичний центр, м'які меблі: диван два крісла, килим, відеокамера, шифер, цегла. Пральну машинку придбали у магазині «Арт-центр», що їй відомо зі слів сторін. Відеокамеру відповідач їй показував та говорив, що придбав у м. Москва;
показання свідка ОСОБА_6, яка у судовому засіданні пояснила, що восени 2005 року позивачка переїхала до матері, привезла з собою килим, та інші речі. З побутової техніки вона нічого не бачила;
показання свідка ОСОБА_7, яка у судовому засіданні пояснила, що бачила які позивачка забирала речі, коли виїжджала з квартири, а саме: картоплю, консервовані продукти, інші речі не бачила;
показання свідка ОСОБА_8, що у судовому засіданні пояснив, що є братом позивача-відповідача, за час шлюбу сторони придбали телевізор, відеомагнітофон, холодильник, музичний центр, м'які меблі: диван та два крісла, кухонний гарнітур, пральну машинку «LG», палас коричневого кольору, килим бежевого кольору, шифер, цеглу. Це йому відомо зі слів сторін;
показання свідка ОСОБА_3, яка у судовому засідання пояснила, що є матір'ю відповідача-позивача, сторони під час шлюбу придбали телевізор, відеомагнітофон, музичний центр, холодильник. Для придбання цегли вона давала гроші сину приблизно у сумі 1500 грн. з врахування транспортних витрат, розписку про це у сина не брала. Сторони не купували м'які меблі, кухонний меблевий гарнітур, пральну машинку, відеокамеру. Килим, вартістю 200 грн., вона подарувала онучці на день народження. Палас купували сторони;
показання свідка ОСОБА_9, який у судовому засіданні пояснив, що є приватним підприємцем, товарний чек на придбання пральної машинки містить його печать, підтвердити, що сторони купували пральну машинку не може;
показання свідка ОСОБА_10, яка у судовому засіданні пояснила, що працює бухгалтером у магазині «Арт-центр», товарний чек на придбання пральної машинки виписаний нею, підтвердити або заперечити факт придбання пральної машинки не може. Товарний чек нею видається лише при пред'явленні гарантійного талону;
показання свідка ОСОБА_11, який у судовому засіданні пояснив, що виписував товарні чеки на придбання кухонних меблів та м'яких меблів на ім'я позивачки на її усну вимогу у 2006 році лише на підставі її слів. Документального підтвердження придбання даних товарів у магазині немає, оскільки документація зберігається протягом року, не може підтвердити, що сторони купували у магазині «Уют» кухонні меблі та м'які меблі;
показання свідка ОСОБА_12, яка у судовому засіданні пояснила, що дружня з позивачкою, бувала у сторін вдома. Під час шлюбу сторони придбали телевізор, відеомагнітофон, холодильник, пральну машинку «LG» автоматичну, кухонний гарнітур, м'які меблі, два килими, палас, музичний центр, шифер. Це їй відомо зі слів сторін;
показання свідка ОСОБА_13, яка у судовому засіданні пояснила, що дружня з позивачкою, знає її з 2002 року, у квартирі сторін бачила пральну машинку «LG», кухонний гарнітур, холодильник, м'які меблі, музичний центр, телевізор, відеомагнітофон, килим. Це майно придбане під час шлюбу, що їй відомо зі слів позивачки;
показання свідка ОСОБА_14, який у судовому засіданні пояснив, що працює продавцем-консультантом у магазині «Арт-центр», підтверджує, що у 2005 році позивачкою у цьому магазині була придбана пральна машинка автоматична «LG» VD80150S, він сам пропонував їй цю машинку та оформлював документи;
письмові докази: копія товарного чеку на придбання музичного центру, копія товарного чеку на придбання телевізору, копія гарантійного талону на придбання холодильника, копія гарантійного талону на придбання телевізору, копія накладної на придбання цегли, довідка про склад сім'ї, копія свідоцтва про розірвання шлюбу, довідка про витрати на правову допомогу позивачки, письмові заперечення на позов, копія товарного чеку на придбання відеоплеєру, копія товарного чеку на придбання набору м'яких меблів, копія товарного чеку на придбання кухонних меблів, копія товарного чеку на придбання пральної машинки, копії квитанцій про сплату комунальних послуг, письмові заперечення на зустрічний позов, гарантійний талон на придбання мобільного телефону.
Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази, вважає первісний позов та зустрічний позов такими, що підлягають задоволенню частково.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 24 жовтня 1998 року по 16 листопада 2005 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.15) та не заперечується сторонами.
Під час шлюбу сторонами придбано майно, що їх спільною сумісною власністю: шифер, 26 листів, вартістю 442 грн., музичний центр «Айва», вартістю 920 грн., телевізор «Самсунг», вартістю 1400 грн., холодильник «Дніпро», вартістю 1173 грн., вартістю 1700 грн., відеомагнітофон, вартістю 450 грн., палас, вартістю 200 грн., килимова доріжка, вартістю 100 грн., мобільний телефон «Самсунг», вартістю 900 грн., що не заперечується сторонами. А також цегла, вартістю 1360 грн., що підтверджується копією накладної №1399 від 11.08.2005р., виданою на ім'я відповідача-позивача (а.с.13); пральна машинка «LG», вартістю 1662 грн., що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_14
Задовольняючи позови частково, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.І ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч.І ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Враховуючи рівність часток сторін у майні, що є їх спільною сумісною власністю, відсутність підстав для відступу від рівності часток, інтереси дружини, чоловіка та їх доньки, суд вважає за доцільне виділити позивачу-відповідачу в натурі: холодильник «Дніпро», вартістю 1173 грн., мобільний телефон «Самсунг», вартістю 900 грн., відеомагнітофон «Самсунг», вартістю 450 грн., телевізор «Самсунг», вартістю 1400 грн., килимову доріжку, 1x4м, коричневого кольору, вартістю 100 грн., а всього на суму 4023 грн.; виділити відповідачу-позивачу в натурі: шифер, вартістю 442 грн., цеглу, вартістю 1360 грн., музикальний центр «Айва», вартістю 920 грн., автоматичну пральну машинку «LG», вартістю 1662 грн., палас 3x4м, коричневого кольору, вартістю 200 грн., а всього на суму 4584 грн., стягнувши з нього на користь ОСОБА_1 різницю вартості майна у сумі 280,50 грн.
Позовні вимоги обох сторін у цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.І ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Позивачем-відповідачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження придбання під час шлюбу м'яких меблів для кімнати, що складаються з дивана та двох крісел, вартістю, 1600 грн., кухонного меблевого гарнітуру, вартістю 1200 грн., відеокамери імпортного виробництва, вартістю 1200 грн., оскільки надані нею товарні чеки про придбання м'яких меблів для кімнати, кухонного меблевого гарнітуру (а.с.22) за поясненнями свідка ОСОБА_11 виписані лише на підставі слів позивачки, а тому не можуть бути прийняті судом як докази.
Показаннями свідка ОСОБА_4 також не підтверджується факт придбання цього майна, оскільки вона пояснила, що бачила дане у майно у будинку, факт придбання нею не підтверджений.
Суд не бере до уваги показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13 щодо придбання сторонами зазначеного майна, оскільки вони спростовуються матеріалами справи у сукупності.
З пояснень сторін, які вказали, що при виїзді з квартири позивач-відповідач забрала половину придбаної ними картоплі, суд доходить висновку, що картопля була фактично розділена між сторонами, а тому у перелік майна, що підлягає поділу не входить.
Також суд доходить висновку, що килим, вартістю 200 грн., не є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки був подарований ОСОБА_3онучці на день народження, що підтверджується поясненнями позивача, показаннями свідка ОСОБА_3, а тому поділу не підлягає.
Суд не бере до уваги пояснення відповідача-позивача, а також показання свідка ОСОБА_3 про те, що цегла, вартістю 1360 грн., була придбана за кошти ОСОБА_3, оскільки це спростовується копією накладної від 11.08.2005р. (а.с.13), та не підтверджується іншими доказами у справі.
Суд вважає такими, що не підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги про врахування у вартість спільного майна витрат відповідача-позивача на оплату комунальних послуг у сумі 660 грн., оскільки відповідно до ст. 61 СК України поділу між подружжям підлягає майно, за виключенням тих речей, які виключені з цивільного обороту. Відповідачем-позивачем не заявлено позовних вимог про стягнення з позивачки-відповідачки цих витрат на підставі норм цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача-відповідача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 117,41 грн.
На підставі викладеного, ст. ст. 60, 61, 70, 71 СК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, та зустрічний позов ОСОБА_2до ОСОБА_1, про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, задовольнити частково.
Розділити майно, що є спільною сумісною власністю сторін, виділивши в натурі ОСОБА_1: холодильник «Дніпро», вартістю 1173 грн., мобільний телефон «Самсунг», вартістю 900 грн., відеомагнітофон «Самсунг», вартістю 450 грн., телевізор «Самсунг», вартістю 1400 грн., килимову доріжку, 1x4м, коричневого кольору, вартістю 100 грн., а всього на суму 4023 грн.
Виділити ОСОБА_2в натурі: шифер, вартістю 442 грн., цеглу, вартістю 1360 грн., музикальний центр «Айва», вартістю 920 грн., автоматичну пральну машинку «LG», вартістю 1662 грн., палас 3x4м, коричневого кольору, вартістю 200 грн., а всього на суму 4584 грн.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1різницю вартості майна у сумі 280 (двісті вісімдесят) гривень 50 копійок, а також судові витрати у справі у сумі 117 (сто сімнадцять) гривень 41 копійка.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду Луганської області.