Справа №2-1933/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

2007 року березня місяця 19 дня                                                               місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Іщук Л.П.,

при секретарі - Сухій Л.П.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Іванюк З.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства "Соціальна сфера" про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

встановив:

Позивач ОСОБА_2звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, мотивуючи свій позов тим, що на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 06.05.2005 року за № 1054, зареєстрованого в КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації"" 08.06.2005 року, йому належить на праві власності 27/100 частин приміщення секції АДРЕСА_1. На час набуття ним права власності на зазначене нерухоме майно, попереднім власником, без належного на це дозволу, було проведено його реконструкцію.

На даний момент неможливо оформити відповідну технічну документацію на приналежний позивачу об'єкт нерухомої власності, так як у свій час він був самочинно перебудований.

Просить визнати за ним право власності на частину секції АДРЕСА_1, а саме: приміщення № 905-1, площею 19, 6 м. кв., коридор XII, площею 3, 6 м. кв., санвузол XIII, площею 2, 9 м. кв. та кладову, площею 4, 25 м. кв.

В судовому засіданні позивач підтримав позов з підстав, зазначених у заяві та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала. Суду пояснила, що позивач належним чином набув право власності на частину секції відповідно до договору, реконструкція проведена згідно вимог закону, права жильців суміжних квартир не порушено, тому З AT «Соціальна сфера» як власник гуртожитку не заперечує проти визнання права власності за позивачем .

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 06.05.2005 р. за реєстром НОМЕР_1 та зареєстроваого у КП "ВОБТІ" 08.06.2005 року (а.с. 12) та технічного паспорту на квартиру в житловому будинку, виданого КП "ВОБТІ" 11.01.2004 року (а.с. 19-21), позивачу на праві власності

належить 27/100 частин приміщення секції АДРЕСА_1.

З пояснень осіб, які беруть участь у справі, заключения ТзОВ «Глорі - плюс» встановлено, що без належного на це дозволу і погодження з власником було проведено самочинну реконструкцію приміщення секції №91 в гуртожитку, а саме, влаштовано коридор, санвузол та переобладнано частину коридору І під кладову.

Згідно ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо ) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Статтею 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Судом встановлено, що проведена реконструкція приміщення секції не порушує права та інтереси інших осіб, а саме, жильців суміжних приміщень, і вони не заперечують проти визнання права власності на самочинно переобладнане жиле приміщення за позивачем.

Відповідно заключения ТзОВ "ГЛОРІ ПЛЮС" про відповідність дійсним державним будівельним та протипожежним нормам, внесення змін у внутрішнє планування секції АДРЕСА_1, влаштована кладова, площею 4, 25 м. кв. та влаштований окремий вихід секції АДРЕСА_1, згідно вимог ДБН В.2.2-9-99 "Громадські будинки та споруди", ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання", ДБН В. 1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", відповідають дійсним державним будівельним та протипожежним нормам.

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний, а тому слід визнати за ОСОБА_1 право власності на частину секції АДРЕСА_1, а саме: приміщення № 905-1, площею 19, 6 м. кв., коридор XII, площею 3, 6 м. кв., санвузол XIII, площею 2, 9 м. кв. та кладову, площею 4, 25 м. кв.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60,215 ЦПК України, ст.ст. 331, 376 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину секції АДРЕСА_1, а саме: приміщення № 905-1, площею 19, 6 м. кв., коридор XII, площею 3, 6 м. кв., санвузол XIII, площею 2, 9 м. кв. та кладову, площею 4, 25 м. кв.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.