Справа №2-1257/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

23 березня 2007 року    Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді                      Кихтюка P.M.

при секретарі                               МелихЛ.В.

з участю позивача                       ОСОБА_1

представника позивача              ОСОБА_3

відповідача                                   ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну

справу  за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за

законом та визнання права власності на ½  частину спадкового майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом. Свої вимоги мотивує тим, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав її батькові - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Вона та відповідач являються спадкоємцями першої черги. Однак відповідач дану обставину приховав від нотаріуса та 28.02.2005 року оформив на себе спадкове майно. Вона в обумовлений шестимісячний термін прийняла спадщину шляхом оплати коштів за комунальні послуги, в половину будинку поселила квартирантів та обробляла належну до її частини будинку земельну ділянку. Крім цього, в неї знаходились ощадні книжки покійного батька, то в нотаріальній конторі їй пояснили, що не потрібно звертатись із заявою про прийняття спадщини. Вважає, що прийняла спадщину та має право на ½  частину спадкового майна, а тому просить визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на ½  вказаного будинковолодіння.

В судовому засіданні позивач та представник позивача уточнили позовні вимоги та просили визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на ½  частину житлового будинку АДРЕСА_1, в решті позовні вимоги підтримали з підстав викладених в заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити так як він неодноразово пропонував позивачу в рівних частинах оформити спадщину, однак вона на це не погоджувалась. А тому оформленням спадщини займався він і всі витрати у зв'язку з цим понесенні ним. Вважає, що в задоволенні позову їй слід відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідач є спадкоємцями першої черги за законом після смерті їх батька - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року(а.с.4-6).

ОСОБА_4 на праві приватної власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 - на підставі договору дарування від 21.01.1967 року. Сторонами дана обставина не оспорюється.

Відповідно до ст.549 ЦК України (в ред. 1963 року), яка діяла на момент відкриття спадщини, спадкоємці першої черги за законом успадковують в рівних частинах спадкове майно, якщо вони прийняли спадщину шляхом управління або володіння спадковим майном.

В судовому засіданні встановлено, що позивач після смерті батька оформив право власності на спадкове майно та являється його власником, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом від 28.02.2005 року, видане Другою Луцькою державною нотаріальною конторою(а.с.    ).

Згідно ст.549 ЦК України (в ред. 1963 року) вважаються таким, що прийняли спадщину ті спадкоємці, які вступили в управління або володіння спадковим майном.

Як вбачається із пояснень позивача, представлених нею квитанцій про оплату комунальних послуг, копій ощадних книжок, вона фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

Вказану обставину не заперечив в судовому засіданні відповідач, який пояснив, що батьком будинок заповідався їм в рівних частинах. Однак, позивач в будинку не проживала, а заселила в свою частину будинку квартирантів, сплачувала за комунальні послуги та обробляла незначну частину земельної ділянки біля своєї половини будинку. Крім цього, не заперечив, що після смерті батька у позивача знаходились ощадні книжки останнього, які згодом вона передала йому.

Таким чином, суд дослідивши представлені докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позивач прийняла спадкове майно шляхом вступу в управління спадковим майном, а тому у відповідності до ст.ст.529, 548, 549 ЦК України (в ред. 1963 року) вона має право на ½  житлового будинку АДРЕСА_1.

Суд приймає до уваги пояснення позивача та його представника щодо неповідомлення відповідачем в нотаріальній конторі про інших спадкоємців, так вони підтверджуються матеріалам спадкової справи оглянутої в судовому засіданні, зокрема, заявою відповідача про прийняття спадщини.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку про підставність заявлених позивачем вимог та вважає, що свідоцтво про право на спадщину за законом від 28.02.2005 року, видане Другою Луцькою державною нотаріальною конторою, слід у відповідності до ст. 1301 ЦК України визнати недійсним щодо ½  спадкового майна. Оскільки воно суперечить закону та порушує права інших осіб, зокрема, позивача, яка як спадкоємець першої черги за законом має право на ½  частку вказаного вище будинковол од іння.

А тому, за позивачем слід визнати право власності на ½  частину житловий будинок АДРЕСА_1.

Приймаючи до уваги, що відповідач являється інвалідом 2 групи, то він згідно ст.88 ЦПК України підлягає звільненню від спати судових витрати.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 14, 57-64, 88, 159, 209, 212, 218 ЦПК України, ст. 1301 ЦК України(в ред.2003 року), ст.ст. 529, 548, 549 ЦК України(в ред. 1963 р.), суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Другою Луцькою державною нотаріальною конторою 28 лютого 2005 року за реєстром №3-604 стосовно ½  частини будинку з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ½  частину будинку з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України