ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
31 серпня 2010 р.Справа №2а-8745/10/17/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В. ,
за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП № 579377"
про стягнення,
за участю:
від позивача – не з’явився,
від відповідача – не з’явився,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду АР Крим 06.07.2010року надійшов адміністративний позов Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП № 579377» про стягнення заборгованості адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сумою 9 867,00 грн..
Ухвалами суду від 07.07.10 року відкрито провадження у адміністративній справі, з’ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, за результатами чого закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 22.07.2010 року.
В судовому засіданні 22.07.2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у адміністративному позові.
Відповідач, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином (а.с.11) про причини неприбуття свого уповноваженого представника суду не повідомив, у зв’язку з чим відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 128 КАС України розгляд справи відкладено на 05.08.2010 р. (а.с.14).
У судове засідання, призначене на 05.08.2010 року сторони не прибули. Від представника позивача 04.08.10 року до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника. Відповідач, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, заперечення проти позову суду не подав, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 128 КАС України розгляд справи відкладено на 31.08.2010 р.
31.08.2010 року сторони явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили. Позивач надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с.22). Відповідач, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, заперечення проти позову суду не подав, про причини неприбуття у судове засідання уповноваженого представника не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, клопотання позивача про підтримання позовних вимог, судом з’ясовано, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим на підставі ст.ст. 19-20 Закону України від 21.03.1991р. № 875 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» зі змінами та доповненнями, відповідно до яких спори, які виникають із правовідносин за статтями 19, 20 Закону, вирішуються відділеннями Фонду в судовому порядку.
З огляду на викладене та зважаючи на положення ст.ст. 17, 18 КАС України на цю справу поширюється компетенція адміністративних судів та вона підсудна окружному адміністративному суду.
Підставою звернення до суду із зазначеними позовними вимогами є приписи статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідно до яких у випадку невиконання обов'язку щодо працевлаштування інвалідів, роботодавці зобов'язані сплатити штрафні санкції у строк, встановлений законодавством.
Статтею 43 Конституції України задекларовано право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Виконання та реалізація зазначеної конституційної норми забезпечується законами України, підзаконними актами та актами ненормативного характеру, які встановлюють механізм реалізації права на працю.
Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 № 875-XII.
Одним із аспектів соціальної захищеності інвалідів, відповідно до частини першої статті 17 цього Закону, є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП № 579377» зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим як юридична особа, ідентифікаційний код 33980319, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.07).
Судом встановлено, що відповідач використовує найману працю, та відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» подає Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів (а.с.9).
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - роботодавці), установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до частини 9 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Із звіту про зайнятість населення і працевлаштування інвалідів за 2009 рік вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача становить 15 осіб, у зв’язку з чим відповідно до частини 1 статті 19 Закону для відповідача встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця (а.с.06). Відповідач повинен був забезпечити у 2009 р. працевлаштування інвалідів на 1 робочому місці, фактично працевлаштовані 0 осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України № 875 роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі чи організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.
Судом встановлено, що середньорічна заробітна плата на підприємстві у 2009 році складала 148 000,00 грн., а сума адміністративно-господарський санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 9 867,00 грн.
Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому.
Згідно з пунктом 9 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.
Основним завданням Фонду, відповідно до пункту 3 цього Положення є, зокрема контроль за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом. Фонд також відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені (підпункт 3 пункту 4 зазначеного Положення).
За таких підстав, відповідач у 2010 році, не пізніше 01 березня, повинен був перерахувати до Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів 9 867,00 грн. адміністративно-господарських санкцій за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.
Передбачена Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», приписи статей 18-20, відповідальність (адміністративно-господарські санкції та пеня) застосовується до підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, в тому числі і у разі не надання звітності в порядку встановленому Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Штрафні санкції є відповідальністю за недодержання відповідачем нормативу, встановленого для його підприємства кількості для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до завдань, покладених на зазначений Фонд, останній здійснює контрольні функції за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.
Відповідач не надав суду доказів виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в частині добровільної сплати у встановлений законом строк адміністративно-господарських санкцій за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним чи погашення ним під час судового розгляду справи заборгованості із адміністративно-господарських санкцій сумою 9 867,00 грн.
За таких підстав, відповідно до приписів статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» позовні вимоги щодо стягнення заборгованості із адміністративно-господарських санкцій підлягають задоволенню, а сума заборгованості за неналежне виконання відповідачем своїх обов’язків щодо працевлаштування інвалідів у розмірі 9 867,00 грн. підлягає стягненню.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 579377» (вул. Київська, буд. 5/2, м. Сімферополь, АР Крим, Україна, 95053, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 33980319), до державного бюджету м. Сімферополь (Управління державного казначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, код в ЄДРПОУ 34740405, р/р 31215230700002, Призначення платежу: *; ЄДРПОУ платника; 50070000; 01; 4% за незайняті інвалідами робочі місця у 2009 році) заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 9 867,00 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу3 розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення цього строку з якого суб’єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.
Суддя О.В. Папуша