Справа № 2-3292/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 серпня 2010 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого судді Гудкова С.В., при секретарі Яценко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах про визнання дій неправомірними та зобов"язання до перерахунку пенсії ,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до УПФ України в м.Лубнах про визнання дій неправомірними та зобов"язання до перерахунку пенсії. У позові вказав, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання пов”язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до положень ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на отримання пенсії не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю як інваліду ІІ групи — у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Розміри призначеної і виплачуваної йому на даний час пенсії не відповідають розмірам, установленим цим Законом, тобто є значно нижчими. Його звернення до відповідача про перерахунок пенсії залишилось без задоволення.
Позивач ОСОБА_1 прохає суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку державної та додаткової пенсії йому протиправними; Зобов”язати УПФ України в м.Лубни призначити та виплатити йому, постраждалому на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 2 групи, пенсію, відповідно до ч.4 ст.54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію, передбачену ч.1 ст.50 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням ч.1 ст.28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та ЗУ “Про державний бюджет України” на відповідний рік, з урахуванням виплаченого, починаючи стягнення із 21.01.2008 року, з подальшим проведенням перерахунку пенсії у зв”язку із змінами прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб .
В судове засідання позивач не з”явився, надіслав суду заяву з проханням проводити розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах в судове засідання не з"явився, надіслав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, позов не визнає в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідіції аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов”язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, яка була йому призначена 21.01.2008 року, що підтверджується відповідною довідкою .
Позивач ОСОБА_1, бажаючи отримувати пенсію на підставі ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з відповідними підвищеннями, 23.06.2010 року звернувся із заявою до відповідача , однак йому було відмовлено у проханні призначити та провести перерахунок йому пенсії .
За обставин, коли звуження існуючих прав і свобод заборонено Конституцією України, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а тому відповідача – УПФ України в м.Лубнах слід зобов”язати призначити та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи внаслідок захворювання, пов”язаного з Чорнобильською катастрофою, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю з 11.03.2010 року, тобто з моменту звернення позивача до УПФ України в м.Лубнах.
Тому суд вважає незаконною відмову відповідача УПФ України в м.Лубнах щодо призначення та перерахунку пенсії позивачу на підставі ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Згідно ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.
Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст.28 Закону України від 9 липня 2003 року"Про загальнообов"язкове пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність.
У відповідності до ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали Чорнобильської катастрофи”, розмір пенсії повинен збільшуватись у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно ч.1 ст. 50 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до 1 категорії, які є інвалідами ІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі – 75% мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.
Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За ст.19, ст.18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” вбачається, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсій учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС застосуванню підлягають ч.1ст. 50 та ч.4 ст. 54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи', а не постанови КМ України, які звужують обсяг встановлених законом прав і на які посилається відповідач в своїх листах позивачу.
Також при розгляді даної справи суд взяв до уваги принцип верховенства права передбачений ст. 8 Конституції України.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідача слід зобов"язати здійснити перерахунок пенсії позивачу з 23.06.2010 року, що відповідає положенням ч.4 ст.45 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", оскільки позивач звернувся з відповідною заявою до відповідача 23.06.2010 року.
З метою забезпечення інтересів ПФ України, який фінансуються за рахунок держави, є її структурним підрозділом з особливим статусом, а позивач звільнений від сплати судового збору суд вважає за можливе витрати, пов"язані зі сплатою судового збору віднести на рахунок держави.
З відповідача на користь позивача, відповідно до ст.88 ЦПК України, слід стягнути витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 37 грн.
Керуючись ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 10, 28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 3,8,15,118-119,120 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах – задовольнити частково .
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Лубни щодо відмови у перерахунку державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 протиправними .
Зобов”язати УПФ України в м.Лубни призначити та виплатити ОСОБА_1 , постраждалому на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 2 групи, пенсію, відповідно до ч.4 ст.54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію, передбачену ч.1 ст.50 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням ч.1 ст.28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та ЗУ “Про державний бюджет України” на відповідний рік, з урахуванням виплаченого, починаючи стягнення із 23.06.2010 року, з подальшим проведенням перерахунку пенсії у зв”язку із змінами прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб .
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м.Лубни на користь ОСОБА_1 37 гривень витрат на ІТЗ розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з моменту проголошення рішення.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду С.В.Гудков