Судове рішення #11125228

      Справа № 2-3289/10р                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

31 серпня  2010  року                                                               Лубенський міськрайонний суд

                                                                                                               Полтавської області

в складі : головуючого судді – Гудкова С.В.

при секретарі – Яценко Л.І

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Лубни Полтавської області про незаконність дій, зобов»язання провести перерахунок державної та додаткової пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд  з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Лубни Полтавської області про незаконність дій, зобов»язання провести перерахунок державної та додаткової пенсії.

У позові вказав, що він являється учасником ліквідації аварії на ЧАЕС  1- ї категорії та інвалідом 2- ї групи. Інвалідність виникла внаслідок захворювання, пов»язаного з виконанням військового обов»язку по ліквідації аварії на ЧАЕС. Отримує пенсію по інвалідності через УПФУ в м.Лубнах, згідно ЗУ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .

Він має право отримувати державну пенсію по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч.4 ст.54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію на підставі ч.1 ст.50 ЗУ ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Вказана пенсія повинна постійно коригуватись відповідно до збільшення прожиткового мінімуму та розміру мінімальної пенсії за віком, на підставі ст. 67 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На звернення позивача до відповідача з проханням перерахувати пенсію на підставі вищевказаних норм, йому було відмовлено.

Позивач прохає суд зобов»язати відповідача здійснити перерахунок та нарахувати пенсію йому з урахуванням вимог ст.50, п.4 ст.54, п.3 ст.67  ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 09.08.2010 року, виходячи з розміру пожиткового мінімуму, відповідно до ЗУ “Про державний бюджет України” на відповідний рік, п.1 ст.28 ЗУ  "Про  загальнообов'язкове   державне пенсійне  страхування" вразі зміни розміру прожиткового мінімуму .

В судовому засіданні позивач свій позов підтримав, прохав його задовольнити.

Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України  в м.Лубнах в судове засідання не з»явився, надіслав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги не визнав.

Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши позивача та його представника, розглянувши подані  документи та матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню  з наступних підстав.

    Встановлено,  що позивач являючись ліквідатором аварії на ЧАЕС  1 –ї категорії , маючи 2-гу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов”язаного з виконанням обов”язків  по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.6-7).

Згідно ст. 54 ч. 4 ЗУ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по   2-й групі інвалідності — 8 мінімальних пенсій за віком;

У відповідності до ст.50 ЗУ ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  особам, віднесеним до 1 категорії, зокрема інвалідам 2-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

    Однак, позивачу як державна так і додаткова пенсія нараховувалась та виплачувалась без урахування вимог ст.ст.50,54 ЗУ ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .

Позивач, вважаючи невірно нараховану йому  пенсію, 25.06.2010 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах із заявою  про її перерахунок  (а.с.8), на що отримав відмову (а.с.9-10) .

  У відповідності до ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір пенсії повинен збільшуватись у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, отже перерахунок пенсії здійснюється з дня встановленого нового розміру прожиткового мінімуму.

    У відповідності до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних  законів, не   допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод

          Відповідно  до   ст. 46 ч.1 Конституції України ( 254к/96-ВР )  громадяни  мають  право  на  соціальний захист, що включає  право  на  забезпечення  їх у разі повної,  часткової або тимчасової втрати працездатності,  втрати годувальника, безробіття з  незалежних  від  них  обставин,  а  також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

         Основні положення   щодо   реалізації  конституційного  права громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону  їхнього  життя  і  здоров'я,  створення  єдиного  порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій,  умов проживання  і  трудової  діяльності  на  них,  соціального захисту потерпілого населення визначені та  закріплені  в  Законі  України "Про   статус   і  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ).

Суд вважає відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивачу незаконною, оскільки з   ст. ст.19,18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” вбачається, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС.

    Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та  Закон України “Про державний бюджет України”  на відповідний рік  має вищу юридичну силу.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсій учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС суд вважає, що застосуванню підлягають ч.1ст. 50 та ч.4 ст. 54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи', а не постанови КМ України, які звужують обсяг встановлених законом прав. При розгляді даної справи суд взяв до уваги принцип верховенства права передбачений ст.. 8 Конституції України.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії  за  віком визначається  лише  за  правилами,  передбаченими  ч.1 ст.  28  ЗУ  "Про  загальнообов'язкове   державне пенсійне  страхування" (  1058-15 ),  іншого нормативно-правового акта,  який би визначав цей розмір або встановлював інший  розмір, немає.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідача слід зобов’язати здійснити перерахунок пенсії позивачу з 09.08.2010 року, тобто з моменту звернення позивачем із відповідною заявою до відповідача, що відповідає положенням ч.4 ст. 45 ЗУ   "Про  загальнообов'язкове   державне пенсійне  страхування" з урахуванням ст..ст.50,54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Також, суд вважає незаконною відмову відповідача і у здійсненні перерахунку пенсії позивачу у зв»язку із збільшенням прожиткового мініміму, оскільки з   ст. ст.19,18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” вбачається, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС.

    Крім цього, Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та  Закон України “Про державний бюджет України”  на відповідний рік  має вищу юридичну силу.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсій учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС суд вважає, що застосуванню підлягають ч.1ст. 50 та ч.4 ст. 54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи', а не постанови КМ України, які звужують обсяг встановлених законом прав. При розгляді даної справи суд взяв до уваги принцип верховенства права передбачений ст.. 8 Конституції України.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії  за  віком визначається  лише  за  правилами,  передбаченими  ч.1 ст.  28  ЗУ  "Про  загальнообов'язкове   державне пенсійне  страхування" (  1058-15 ),  іншого нормативно-правового акта,  який би визначав цей розмір або встановлював інший  розмір, немає.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідача слід зобов’язати здійснити перерахунок пенсії позивачу з 09.08.2010 року з урахуванням ст.ст. 50,54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .

При подачі до суду матеріалів позовної заяви позивачем понесено судові витрати по сплаті за ІТЗ розгляду справи в розмірі 37 гривень. Дані витрати, на підставі ст..88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач при подачі позову як і відповідач звільнені від оплати судового збору, при таких обставинах, суд вважає за можливе витрати по справі віднести на рахунок держави.

Керуючись  ст.ст.8, 22, 46 Конституції України,

ст. 10, 28 ЗУ „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” , ч.1 ст.50, ч.4 ст.54, ст.ст.49, 50, 67, 71  ЗУ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",

ст.ст. 10, 15, 57, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах здійснити перерахунок та нарахувати пенсію ОСОБА_1 з урахуванням вимог ст.50, п.4 ст.54, п.3 ст.67  ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 09.08.2010 року, виходячи з розміру пожиткового мінімуму, відповідно до ЗУ “Про державний бюджет України” на відповідний рік, п.1 ст.28 ЗУ  "Про  загальнообов'язкове   державне пенсійне  страхування", вразі зміни розміру прожиткового мінімуму .

Стягнути з  Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 37 гривень.

Судовий збір віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення..

Суддя Лубенського міськрайоного суду:                                                       С.В.Гудков

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація