У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Верховного Суду України у складі :
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення суми боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання договору позики недійсним,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 19 серпня 2006 року вона позичила відповідачці 100 тис. грн. без установлення строку повернення позики, про що ОСОБА_5 видала їй відповідну розписку, в грудні 2008 року та в січні 2009 року відповідачка повернула частину позики – 7 тис. грн., однак решту грошей на її, позивачки, вимогу від 19 лютого 2009 року ОСОБА_5 не повернула.
Позивачка просила стягнути з відповідачки 93 тис. грн. боргу.
ОСОБА_5 пред’явила зустрічний позов і просила визнати недійсним укладений між нею та ОСОБА_4 договір позики, посилаючись на те, що з ОСОБА_4 вона не знайома, грошей у неї не позичала, розписки їй не писала, надана ОСОБА_4 до суду розписка написана нею, ОСОБА_5, батьку ОСОБА_4 – ОСОБА_6 внаслідок його зловживання її довірою та під впливом обману, при цьому грошові кошти за такою розпискою їй фактично не передавалися.
Рішенням Краснодонського міськрайонного суду від 26 жовтня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 9 лютого 2010 року, позов ОСОБА_4 задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338 – 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно з частиною першою статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Краснодонського міськрайонного суду від 26 жовтня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 9 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України: Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Ю.Л. Сенін