Справа № 2-711/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

20 вересня 2010   року  Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого -        судді  Самсонової О.А..

при секретарі -       Півень Я.В.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – Черняк К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Полтаві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ГРЛ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення недоплаченої заробітної плати в сумі 2707,11 грн. з врахуванням штрафних санкцій – 3% річних та індексу інфляції за час затримки виплати вказаної суми.  

    Під час розгляду справи судом позивач змінила свої вимоги: просила суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 7041 грн. 45 коп. та 2550 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди. Позовні вимоги про стягнення заробітної плати та штрафних санкцій просила залишити без розгляду.

Ухвалою суду від 20.09.2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати та штрафних санкцій судом залишені без розгляду.

    В судовому засіданні позивач змінені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

    Представник відповідача в судовому засіданні змінені позовні вимоги визнав частково в сумі середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не більше 3000 грн. В задоволенні решти вимог просив відмовити.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши докази у справі, суд  приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, позивач в період з 29 жовтня 2007 року по 14 квітня 2009 року працювала на посаді зварювальника електровакуумних приладів ТОВ „Завод ГРЛ” (а.с.3-5).

Звільнилася 14 квітня 2009 року за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України.

На час звільнення позивача з роботи відповідачем в повному обсязі її заробітна плата виплачена не була, остаточний розрахунок не здійснений, борг підприємства перед ОСОБА_1 складав 2707 грн. 09 коп. (а.с.43).

В повному обсязі заборгованість відповідача перед позивачем була погашена 16 вересня 2009 року, позивачу виплачена заборгованість по заробітній платі та компенсація за невикористану відпустку (а.с.43, 45-46).

При цьому днем остаточного розрахунку є день перерахування відповідачем коштів на рахунок позивача – 16 вересня 2009 року. Посилання позивача в наведених до позову розрахунках на день фактичного отримання нею коштів через банкомат ПАТ «Кредитпромбанк» є необґрунтованим та на законі не ґрунтується.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки  по день фактичного розрахунку.

Період затримки розрахунку при звільненні позивача склав 5 місяців 2 дні – з 15 квітня 2009 року по 16 вересня 2009 року.

Враховуючи, що через хворобу позивач не працювала поспіль два повні місяці, кожного місяця була відсутня на роботі через тимчасову непрацездатність, середньомісячний заробіток позивача суд обраховує відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 „Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати”, виходячи з установленого працівнику в трудовому договорі посадового (місячного) окладу.

Як вбачається з витягу з особової картки позивача її місячний оклад становив 605 грн.

За 25 фактично відпрацьованих у лютому-березні 2009 року днів відповідачем їй нараховано заробітну плату в сумі 885 грн. 43 коп. (без врахування збереження заробітку за період непрацездатності), відповідно, її середньоденний заробіток за цей період складає 35 грн. 42 коп .

Таким чином, середній заробіток  ОСОБА_1 за період затримки розрахунку при звільненні становить:

2 роб. дні. х 35 грн. 42 коп . + 605 грн. х 5 міс .  = 3095 грн. 84 коп.

При визначенні розміру середньої заробітної плати ОСОБА_1 судом не береться до уваги наданий позивачем розрахунок та надані відповідачем довідки від 13.08.2009 року №314 та 11.08.2010 №160 про розмір заробітної плати позивача (а.с.7, 43), оскільки вказані документи не відповідають вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України власником або уповноваженим ним органом моральна шкода відшкодовується працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звґязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки в судовому засіданні встановлено порушення відповідачем законних прав позивача ОСОБА_1, що призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагали  від неї  додаткових зусиль для організації свого життя, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню. При цьому суд також бере до уваги необхідність тривалого лікування позивача, її нагальну потребу в коштах для здійснення лікування.  Але розмір такої шкоди позивачем дещо перебільшений. Суд, виходячи з засад розумності та справедливості,  визначає розмір моральної шкоди в сумі 1000 грн. та приходить до висновку, що з  відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди. Доказів на обґрунтування моральної шкоди в більшому розмірі позивач суду не надала.

Згідно ст. 367 ЦПК України судове рішення в частині присудження заробітної плати, не більше ніж за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають  до стягнення   державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справ.

Керуючись ст.ст.209, 213-215ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ГРЛ» (360097, м.Полтава, вул.Ю.Кондратенка, 6, ідентифікаційний код 30152201) на користь ОСОБА_1 компенсацію за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 3095 грн. 84 коп., 1000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди, всього стягнути  4095 грн. 84 коп.

Рішення допустити до негайного виконання в частині стягнення заробітної плати в сумі 605 грн., решту суми – 3490 грн. 84 коп. стягнути після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ГРЛ» на користь держави державне мито у розмірі 59 грн. 50 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ГРЛ»  на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області 120 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ Київським районним судом м.Полтави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду у 10-денний термін з дня його проголошення.

Головуючий                                 О.А.Самсонова