ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а - 264/07 Головуючий суддя у 1
Категорія статобліку -29 інстанції - В.О.Татарчук
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2007 року м.Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого суді - Проценко О.А.,
суддів - Стежко В.А., Туркіної Л.П.,
при секретарі: Іванова О.С.,
за участі представників:
від позивача - Воробйова Ю.В., Дєєва О.В.,
від відповідача - Мазур О.А., Овчаренко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровськ
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2007 року по справі №А27/74-07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВВІС»
до відповідача - Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровськ
про скасування податкового повідомлення-рішення №0004022302/0 від 13.12.2006р.,
ВСТАНОВИЛА:
12 січня 2007 року до господарського суду Дніпропетровської області звернувся позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВВІС» із позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровськ про скасування податкового повідомлення-рішення №0004022302/0 від 13.12.2006р., яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток в сумі 300020,42грн., в тому числі 214300,30грн. - основний платіж і 85720,12грн. - штрафні санкції.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що будь-яких порушень пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 та пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не допускав. Звертає увагу суду на те, що в зв'язку з передачею підприємцем ОСОБА_1 (орендодавцем майна за договорами оренди з позивачем від 04.01.2005р. №1 та №2) підприємцю ОСОБА_2 права вимоги від позивача заборгованості в сумі 507652,98грн. відповідні об'єкти оренди в подальшому були передані позивачу в оренду новим орендодавцем - підприємцем ОСОБА_2 за договорами №1-10-05 від 01.10.2005р. і №2/02 від 03.01.2006р.
За результатами розгляду справи господарський суд Дніпропетровської області постановою від 22.03.2007р. адміністративний позов задовольнив. При цьому суд першої інстанції посилався на те, що вищезазначене майно на підставі договорів №01-10-05 від 01.10.2005р. та №1/06 від 03.01.2006р., укладених з підприємцем ОСОБА_2 знаходиться у позивача в оренді. Об'єкти оренди передані позивачу згідно з актами здачі-приймання від 02.10.2005р. та від 03.01.2006р. За наявності вищезазначених обставин суд першої інстанції зробив висновок про неправомірність застосування відповідачем пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 і пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову від 22.03.2007р. в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права: пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 та 12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. З посиланням на те, що оскільки із спливом строку оренди орендоване майно орендодавцю не поверталось, суму вартості такого майна необхідно включати до складу валового доходу як безнадійну кредиторську заборгованість, оскільки заміна кредитора належним чином не оформлена. Апелянт наполягає на тому, що позивачем було занижено склад валового доходу, що є порушенням пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 та пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає, що постанову суду першої інстанції винесено відповідно до обставин справи з додержанням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим вважає, що постанова господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2007 року по справі №А27/74-07 має бути залишена без змін.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши доводи апелянта та заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Доводи апелянта про наявність порушень з боку відповідача вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 та пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” при здійсненні господарської діяльності у період з 01.10.2003р. по 30.09.2006р. матеріалами справи не підтверджуються.
Як свідчать матеріали справи, в період з 16.11.2006р. по 29.11.2006р. відповідачем було проведено виїзну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні господарської діяльності за період з 01.10.2003р. по 30.09.2006р. За результатами перевірки складено акт від 06.12.2006р. №2112/2302/30746068/ДСК, яким зафіксовано порушення з боку позивача пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, скільки після закінчення строку дії договорів оренди майна позивачем не були повернуті орендодавцю ПП ОСОБА_1 об'єкти оренди, у зв'язку з чим сума заниження валового доходу склала 347211,18грн. А також в порушення пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем було занижено валовий доход за 1У квартал 2005р. на 509990,64грн., які складали суму безнадійної кредиторської заборгованості перед ПП ОСОБА_1, який припинив підприємницьку діяльність 23.09.2005р. На підставі акту перевірки відповідачем 13.12.2006р. було прийняте податкове повідомлення-рішення №0004022302/0, яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток в сумі 300020,42грн., в тому числі 214300,30грн. - основний платіж і 85720,12грн. - штрафні санкції.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що з урахуванням вищезазначених фактів та оцінюючи докази в сукупності, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови обгрунтовано зробив висновок про відсутність у позивача порушень пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 та пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Так, між ПП ОСОБА_1, від же орендодавець, та позивачем (орендар) були укладені договори оренди: виробничого корпусу з підсобним приміщенням за адресою - Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт.Меліоративне, вул.Заводська,1 (договір №3 від 01.03.2002р.); обладнання на загальну суму 107811,18грн. (договір №6 від 03.01.2003р.); виробничого корпусу з підсобним приміщенням за адресою - Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт.Меліоративне, вул.Заводська,1 (договір №1 від 04.01.2005р.): обладнання на загальну суму 107811,18грн. (договір №2 від 04.01.2005р.).
За приписами пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход включає доходи з інших джерел у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 ст.7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України “Про списання вартості несплачених обсягів природного газу”. Підпунктом 12.1.5 пункту 12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості платником податку як покупцем.
Матеріали справи підтверджують, що на момент перевірки зазначене майно знаходилось в оренді у позивача за договорами №01-10-05 від 01.10.2005р., №1/06 від 03.01.2006р., укладеними між позивачем та ПП ОСОБА_2, він же орендодавець. При цьому підставою для укладення договорів між позивачем і ПП ОСОБА_2 було відступлення права вимоги на суму 507652,98грн., що виникла із договорів №3 від 01.03.2002р., №6 від 03.01.2003р., №1 від 04.01.2005р., №2 від 04.01.2005р., підписаних між позивачем та ПП ОСОБА_1 Факт відступлення права вимоги зазначеної суми підтверджується повідомленням ПП ОСОБА_1 до позивача та відповідним договором від 26.08.2005р. (а.с.51-52). Об'єкти оренди передані позивачу за актами здачі-приймання від 02.10.2005р. та 03.01.2006р. Таким чином, суд першої інстанції встановив, що вищезазначене майно перебуває у позивача в оренді, тому суд зробив вірний висновок про неправомірність застосування до позивача пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. За таких обставин суд також вірно оцінив обставини як відсутність безнадійної заборгованості, тому висновок суду першої інстанції про відсутність порушення з боку позивача пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” - правильний. Щодо зауваження апелянта про недослідження судом першої інстанції обставин ліквідації 23.09.2005р. ПП ОСОБА_1 слід зазначити, що факт ліквідації 23.09.2005р. ПП ОСОБА_1 не впливає на оцінку спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду залишає апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2007 року по справі №А27/74-07 без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2007 року по справі №А27/74-07 - без змін.
Керуючись ст.ст.195,196,198,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2007 року по справі №А27/74-07 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2007 року по справі №А27/74-07 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України.
Колегія суддів :
головуючий суддя О.А. Проценко
судді: В.А.Стежко
Л.П.Туркіна