ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22а-1378/07                                                                                        Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку - 38                                                                                   інстанції - Сіромашенко Н.В.

                                                                                                                                       (справа №2а-72/07)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2007 року                                                                             м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Поплавського В.Ю.,

суддів             - Уханенка С.А., Стежко В.А.,

при секретарі - Портненко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська про визнання недійсним правового акту індивідуальної дії, -

встановила:

В листопаді 2006 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним та скасувати рішення Комісії по розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветерана війни управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська від 19.04.2006 №28 в частині відмови ОСОБА_1 у присвоєнні статусу учасника війни; зобов'язати відповідача визнати за ним статусу учасника війни.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2007 року у задоволені позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити його вимоги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач працював слюсарем-інструментальником в НВО «Баккондиціонер» з 2 жовтня 1974 року по 31 жовтня 1990 року. При цьому з 19 вересня 1979 року по 19 вересня 1982 року знаходився у закордонному відрядженні за контрактом №ЕФЕ-12 у Республіці Ірак, у м. Багдаді. Дані обставини підтверджуються архівною довідкою Російського державного архіву економіки №7034 від 28 березня 2006 року, довідкою НВО «Баккондиціонер» №620ок від 31 березня 1993 року.

Відповідно до довідки інституту сходознавства ім. А. Кримського №308-272-1/6 від 1 листопада 2006 року з вересня 1980 року до серпня 1988 року тривала ірано-іракська війна.

Однак, згідно зі ст. 9 п. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до учасників війни належать працівники, які на контрактній основі направлялися на роботу в держави, де велися бойові дії (включаючи Республіку Афганістан у період з 1 грудня 1979 року по грудень 1989року), і не входили до складу обмеженого контингенту радянських військ.

Перелік держав, яким надавалась допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету Державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ колишнього Союзу РСР затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року №63. Відповідно до цієї постанови Республіці Ірак у 1979-1982 роках така допомога не надавалася. Ці положення постанови до теперішнього часу не визнані неконституційними.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими.

Доводи позивача про те, що інші країни визнають у цей період факт наявності війни у даному регіоні не може бути підставою для задоволення позову, оскільки при розгляді цієї справи суд правильно керувався законодавством України. Посилання з боку позивача на будь-які норми міжнародного права в судовому засіданні або в позові - відсутні.

Керуючись ст.ст. 198, 200 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2007 року залишити без змін              

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

Судді: