ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а -1385/07 Головуючий суддя у 1-ій
Категорія - 38 інстанції - Ярошенко С.С.
(справа №2а-862/06)
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2007 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Поплавського В.Ю.,
суддів - Уханенка С.А., Стежко В.А.,
при секретарі - Портненко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення та житлових субсидій виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області
на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення та житлових субсидій виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення недоплаченої щорічної допомоги інваліду війни та моральної шкоди, -
встановила:
У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення та житлових субсидій виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області та просив зобов'язати відповідача по справі виплати на його користь недоплачену разову грошову допомогу у розмірі 11392 грн. 99 коп. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн. В обґрунтування позову вказує на те, що він є інвалідом війни та користується всіма правами та пільгами, передбаченими діючим законодавством для цієї категорії осіб, а тому відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому щорічно до 05 травня повинна виплачуватись одноразова грошова допомога в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Фактично за 2001 - 2006 роки призначена грошова допомога нараховувалась не в повному обсязі всупереч вимогам Конституції України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». На думку позивача йому не доплачена грошова допомога за 2001 - 2006 роки загальною сумою 11392 грн. 99 коп. Внаслідок неправомірних дій відповідача йому також заподіяна моральна шкода, яку позивач оцінює в 2000 грн.
Представник відповідача позов не визнав і пояснив, що дії управління правомірні та відповідають чинному законодавству.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 грудня 2006 року позовні вимоги було частково задоволені. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2054 грн. в рахунок погашення заборгованості по несплаченій щорічній грошовій допомозі як учаснику бойових дій за 2006 рік. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 має статус інваліда війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, видане Мелітопольським УСЗН 13.03.1990 року, і користується пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року.
Задовольняючи позовну заяву суд першої інстанції неправильно обґрунтовував свої висновки тим, що при визначені розміру разової грошової допомоги слід керуватися саме законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та виходити з розмірів мінімальної пенсії за віком.
Суд першої інстанції не врахував, що органи праці та соціального захисту населення при здійсненні виплати щорічної разової грошової допомоги відповідно до ст.ст. 12-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року (ст.17-1 цього Закону) виступають відповідно до ст.21 Бюджетного Кодексу України лише, як розпорядники бюджетних коштів, а порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій визначається Кабінетом Міністрів України, який має щорічно у проекті Державного бюджету України передбачати цільові кошти, необхідні для виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Оскільки Постановою Кабінету Міністрів України № 177 від 18.02.2004 р. «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що Міністерство фінансів України і Державне казначейство України забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік. Відповідно до вимог ч.2 ст.95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом про Державний бюджет України.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були допущені порушення матеріального права, у зв'язку з чим постанову суду необхідно скасувати з прийняттям нової постанови по справі.
Керуючись 198, 202 КАС України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення та житлових субсидій виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області задовольнити.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 грудня 2006 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволені його позову до Управління праці та соціального захисту населення та житлових субсидій виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення недоплаченої щорічної допомоги інваліду війни та моральної шкоди в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Судді: