ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а - 1620/07 Головуючий суддя у 1-ій інстанції -
Категорія - 37 Прокопчук Т.С. (справа №2а-9/07)
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2007 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Поплавського В.Ю.,
суддів - Уханенка С.А., Стежко В.А.,
при секретарі - Портненко Т.В.,
з участю адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області
на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Запорізької міської ради Запорізької області, третя особа - управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про скасування рішення, -
в с т а н о в и л а :
У травні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача та просив скасувати рішення про виведення квартири АДРЕСА_1 з числа службових. Вважає, що це рішення є незаконним та порушує його право на житло.
Представник третьої особи проти позову заперечував, зазначив, що при вирішенні питання щодо виводу з числа службових зазначеної квартири житлово-побутовою комісією УМВС України в Запорізькій області були неповно з'ясовані підстави для зміни статусу житла, у зв'язку з чим керівництво УМВС звернулося до виконавчого комітету Запорізької міської ради про скасування рішення. Просив у задоволенні позову відмовити.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради Запорізької області №57/7 від 28.02.2006 про скасування рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.12.2005 №457/7 «Про виведення квартири АДРЕСА_1 з числа службової житлової площі УМВС України в Запорізькій області».
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що під час проходження служби в органах внутрішніх справ позивач ОСОБА_3 наказом МВС України № 240 о/с від 15.03.2005 року призначений на посаду заступника начальника управління УМВС України в Запорізькій області.
Розпорядженням голови Жовтневої районної адміністрації м. Запоріжжя за № 924р від 2.09.2005 року квартира АДРЕСА_1 включена у число службової житлової площі УМВС України в Запорізькій області та надана позивачу для проживання на родину у складі 4 осіб.
Відповідно до листа МВС України від 16.12.2005 року за № 18417 заступник міністра Поречкін Л.С. повідомив в.о. начальника УМВС України в Запорізькій області про те, що у УМВС України відпала необхідність використання квартири АДРЕСА_1 як службового житла.
Рішенням виконавчого комітету Запорізькій міської ради від 22.12.2005 року за № 475/7 квартира АДРЕСА_1 виведена із числа службової житлової площі управління МВС України в Запорізькій області.
На підставі зазначеного рішення виконкому позивач на родину в складі 4 осіб: його, дружини ОСОБА_3, синів ОСОБА_4, ОСОБА_5 отримав ордер № 513 серії "М" на вселення в зазначену квартиру .
Позивач з родиною вселився в квартиру, де зареєструвався 30.12.2005 року, уклав договір найму та договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, що підтверджується наданими суду довідкою ЖЕУ № 9 від 29.12.2005 року, та відповідними договорами.
Наказом Міністерства Внутрішніх справ України в Запорізькій області за № 511 о/с від 30.12.2005 року ОСОБА_3 звільнений у відставку за ст. 65 п."А" за віком, вислуга на день звільнення складає 22 роки 04 місяці 27 днів.
До теперішнього часу ордер на спірну квартиру не визнано недійсним, а також відсутні будь-які висновки про незаконність виділення позивачу на склад його сім'ї спірної квартири як службового житла.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на
виконання делегованих повноважень.
Частиною 3 цієї статті визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Крім того, згідно ч.2 ст. 72 КАС України обов'язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як видно із тексту оскаржуваного рішення №57/7 від 28.02.2006 року в ньому відсутнє обґрунтування правових та наявних підстав для скасування попереднього рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.12.2005 №457/7 «Про виведення квартири АДРЕСА_1 з числа службової житлової площі УМВС України в Запорізькій області».
Під час розгляду справи у суді як першої так і апеляційної інстанції ні відповідач, ні його представник не надали суду жодних доказів обґрунтованості оскаржуваного рішення. Посилання у запереченні до позову стосуються прав позивача на проживання у спірний квартирі, що є самостійним предметом вирішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, тому постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.198, ст. 200 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області відхилити. Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2007 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Судді: