ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" липня 2007 р. Справа № АС-50/257-06
вх. № 15603/2-50
Суддя господарського суду Харківської області Усатий В.О.
за участю секретаря судового засідання Мазуренко А.О.
представників сторін
позивача - не з"явився,
1-ого відповідача - Сухоставська Т. М., довіреність № б/н від 09.01.07,
2-ого відповідача - не з"явився
по справі за позовом СПД ФО ОСОБА_1, м. Х-в
до 1) Головне Харківське обласне управління у справах захисту прав споживачів, м. Харків
2) ДП „Харківський центр з проблем захисту прав споживачів” , м.Х-в
про скасування постанов
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії відповідача по складанню постанов № 1-1878 та №23-1290 від 24.11.2006 р. та направленню рахунка фактури № 1248 від 13.11.2006 р. про сплату за проведення експертизи в розмірі 216,00 грн.
- скасувати постанову № 1-1878 від 24.11.2006 р. про накладання штрафу на СПДФО ОСОБА_1 в розмірі 510,00 грн.,
- скасувати постанову № 23-1290 від 24.11.2006 р. про накладання штрафу на позивача в розмірі 425,00 грн.,
- визнати рахунок-фактуру № 1248 від 13.11.2006 р. таким, що не підлягає сплаті позивачем.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що зазначені постанови винесені з порушенням вимог чинного законодавства.
Суд, розглянувши адміністративний позов, відкрив провадження в адміністративній справі та призначив справу до розгляду в судовому засіданні 22.01.2007 р.
В судовому засіданні 22.01.2007 р. відповідач заперечував проти позову повністю та зазначив, що розгляд спору про визнання недійсним постанови №№ 1-1878 від 24.11.2006 р. підвідомчий місцевому суду загальної юрисдикції, а по вимозі про визнання рахунку-фактури №1248 від 13.11.2006 р. таким, що не підлягає сплаті - Головне Харківське обласне управління у справах захисту прав споживачів є неналежним відповідачем. Щодо вимоги про скасування постанови № 23-1290 від 24.11.2006 р., то управління вважає постанову законною та прийнятою з дотриманням вимог чинного законодавства.
В судовому засіданні 22.01.2007 р. позивач пояснила, що на час здійснення управлінням перевірки на робочому місті був присутній продавець, який спілкувався з перевіряючими, а вона особисто ніяких актів не підписувала та копій не отримувала.
Представник відповідача в своїх поясненнях, даних в судовому засіданні зазначила, що відповісти на деякі питання суду не має можливості у зв"язку з тим, що перевірку магазину позивача здійснювали спеціалісти управління.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані документи, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 05.02.2007 р. у зв"язку з необхідністю одержання додаткових доказів, а також викликав в наступне судове засідання представників відповідача - головних спеціалістів управління ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для дачі поясненнь по суті позовних вимог.
Після перерви в судове засідання 05.02.2007 р. позивач надав відмову від позовних вимог в частині визнання недійсною постанови № 1-1878 від 24.11.2006 р., яка була прийнята судом та провадження у справі в цій частині закрито, про що винесно ухвалу суду.
В судовому засіданні 05.02.2007 р. представники відповідачів зазначили, що перевірка здійснювалася відповідно до норм чинного законодавства з дотриманням всіх необхідних вимог.
Позивач в судовому засіданні 05.02.2007 р. знов пояснила, що не ставила підпис в жодному документі, які стосуються здійсненої відповідачем перевірки, а також вказала про згоду щодо залучення до участі у справі ДП „Харківський центр з проблем захисту прав споживачів” в якості другого відповідача.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, приймаючи до уваги усну згоду позивача, суд відповідно до ст.52 КАС України, залучив до участі у справі ДП „Харківський центр з проблем захисту прав споживачів” в якості другого відповідача, у зв"язку з чим розгляд справи було відкладено на 01.03.2007 р.
В судовому засіданні 01.03.2007 р. позивач просила призначити почеркознавчу експертизу, оскільки не підписувала ніяких документів, які стосуються здійсненої відповідачем перевірки.
1-й відповідач не заперечував проти експертизи, але вважав, що її проведення не вплине на прийняття рішення, оскільки вона відмовилася від підпису, про що зроблений відповідний запис в документах перевірки, а в подальшому підписала їх.
Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 16.03.3007 р. для надання 1-м відповідачем оригіналів вказаних документів, в яких мається підпис позивача та запропонував подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта.
16.03.2007 р. 1-й відповідач до початку розгляду справи по суті надав заяву про здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу, яка була задоволена судом та подальший розгляд справи відбувався за допомогою звукозаписувального засобу.
В судовому засіданні 16.03.2006 р. позивач надала відзив на заперечення 1-ого відповідача, в якому зазначила, що ні вона ні продавець ОСОБА_4 не підписували ніяких заяв та актів, а також наполягала на тому, що відбір зразків не здійснювався.
Представник 2- ого відповідача надала пояснення, що, відповідно Постанови Кабінету Міністрів № 215 від 02.04.1994 р., відбір зразків товарів проводиться з метою визначення відповідності їх якісних показників вимогам державних і галузевих стандартів, технічних умов та інших нормативних документів, що діють на території України Відбір зразків товарів для перевірки їх якості проводиться службовою особою Держстандарту та його територіальними органами у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яка має відповідне посвідчення, у присутності особи, що здійснює продаж товарів (виконує роботу, надає послуги), та, при можливості, представника суб'єкта господарської діяльності, що перевіряється, і оформляється актом відбору зразків (проб) товарів. Оплата вартості відібраних зразків товарів та їх упаковки, транспортування товарів і проведеного дослідження здійснюється за рахунок суб'єктів господарської діяльності, що перевіряються.
Таким чином, представник 2-ого відповідача вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні 16.03.2007 р. оголошувалося перерву до 20.03.2007 р. для необхідності надання позивачем питань, на які потрібна відповідь експерта, а також надання 1-м відповідачем оригіналів всіх документів здійсненої перевірки.
02.03.2007 р. до суду надійшла заява позивача, в якій зазначено, що суд закриваючи провадження в частині визнання недійсною постанови № 1-1878 від 24.11.2006 р помилково вказав п.2 ст.157 КАС України, в той час, коли необхідно було зазначити п. 1 ст.157 КАС України, яка була призначена ухвалою суду від 03.03.2007 р. до розгляду в судовому засіданні 16.03.2007 р. . з викликом сторін, які беруть участь у справі, відповідно до ст.169 КАС України.
В судовому засіданні 16.03.2007 р. оголошувалося перерву до 20.03.2007 р.
Після перерви в судовому засіданні 20.03.2007 р. заслухавши представників сторін, дослідивши заяву позивача щодо виправлення описки в ухвалі суду від 05.02.2007 р., суд відмовив в її задоволенні, про що виніс мотивовану ухвалу.
В судовому засіданні 20.03.2007 р. свідок - продавець ОСОБА_5 пояснила, що 08.11.2006 р. представниками 1-ого відповідача була здійснена контрольна закупка товару та виявлений обрахунок в сумі 0,57 грн., однак ніякого акту та інших документів вона не підписувала та відбір зразів товару в її присутності не здійснювався.
Таким чином, з метою з"ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, суд задовольнив клопотання позивача, призначив по справі судово-почеркознавчу експертизу та зупинив провадження у справі до одержання результатів судово-почеркознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 26.06.2007 р. враховуючи повернення направлених на експертизу документів , суд, відповідно до ч.5 ст.156 КАС України, поновив провадження у справі та призначив справу до розгляду в судовому засіданні 09.07.2007 р.
В призначене судове засідання позивач та 2-й відповідач не з"явилися, хоча були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Суд вважає за необхідне, розглянути справу без участі представників позивача та 2-ого відповідача, за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи положення ст. 17, ст. 50, прикінцевих та перехідних положень КАС України, справа розглядається за правилами цього кодексу.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
08.11.2006 р. відповідачем здійснена перевірка магазину позивача за адресою: АДРЕСА_2 щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів, на підставі якої складений акт перевірки № 01758 (далі- Акт) та акт відбору зразків № 00423.
24.11.2006 р. на підставі вказаних документів відповідачем винесено постанову № 23-1290 про накладання санкцій, передбачених статтею 23 Закону України ”Про захист прав споживачів”, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 425 грн., копія якої разом з рахунком-фактурою № 248 від 13.11.06 р. про сплату за проведення експертизи в розмірі 216 грн. була направлена позивачеві.
Відповідно ст.70 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При здійсненні державного контролю у сфері захисту прав споживачів посадові особи Держспоживстандарту України та його територіальних органів керуються Законом України "Про захист прав споживачів", Положенням про порядок накладання та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. № 1177, Порядком проведення перевірок у суб”єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов”язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Держспоживстандарту № 311 від 25.10.2006 р. (далі - Порядок), Порядком відбору у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості, затвердженого постановою Кабінену Міністрів від 02.04.1994 р. № 215 (далі - Порядок №1)
Відповідно до п.3.3 Порядку, акт складається у двох примірниках: першій - оригінал залишається у органі, який здійснював перевірку, другий - передається під підпис суб”єкту господарювання, діяльність якого перевірялася.
Згідно п.3.9 Порядку, представник суб”єкту господарювання (керівник, особа, яка його заміщає, а в разі їх відсутності - особа, яка реалізує продукцію) має право під час підписання акта письмово надати заперечення, пояснення до акта перевірки. У разі відмови підписати акт посадова особа територіального органу, яка проводила перевірку, робить запис в акті про те, що зазначена особа ознайомлена із змістом акта і від його підпису відмовилася
Відповідно п.3.10 Порядку, у разі відмови представника суб”єкта господарювання від підпису, що підтверджує отримання акта для вручення керівникові суб”єкта господарювання, його копія протягом 3 робочих днів після реєстрації направляється поштою з повідомленням про вручення за місцем знаходження суб”єкта, діяльність якого перевірялась.
Як вбачається з наданого відповідачем оригіналу Акта, відповідачем здійснено запис про те, що ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_4 (продавець) відмовилися від підпису та отримання Акту, що відповідно до приписів вказаних норм зобов"язувало відповідача направити його копію позивачеві.
Однак, як встановлено під час судового розгляду справи, 1-м відповідачем копії Акту позивачеві не направлялося, оскільки як він стверджує, в Акті поряд з прізвищами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 містяться їх підписи про отримання його копії, проти чого останні категорично заперечували в судових засіданнях.
Як пояснили представники 1-го відповідача, які проводили перевірку, підпис від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ставила особа, яка діяла на підставі довіреності від вказаних осіб, але надати будь-яких доказів цього на вимогу суду вони не змогли.
Виходячи з цього, суд вважає послідучі дії 1-го відповідача по складанню постанови № 23-190 від 24.11.2006 р. неправомірними, а прийняте відповідачем рішення щодо накладання на позивача штрафу в розмірі 425 грн. незаконним.
Таким чином, під час судового розгляду справи 1-м відповідачем не доведено правомірність своїх дій з цього приводу, у зв"язку з чим постанова № 23-1290 від 24.11.2006 р. підлягає скасуванню.
За тих же підстав, суд вважає недоведеним 1-м відповідачем правомірність своїх дій щодо відбору зразків товару на підставі акту №00423 від 08.11.06 р. та направленню рахунка-фактури №1248 від 13.11.06 р. про сплату за проведення експертизи.
Відбір у суб'єктів господарської діяльності - підприємств (їх об'єднань), установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-підприємців та іноземних юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зразків або проб товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів (далі - зразки товарів) для перевірки їх якості на місці або проведення дослідження у відповідних лабораторіях та інших установах визначається Порядком №1.
Відповідно до п.3 Порядку №1, відбір зразків товарів для перевірки їх якості проводиться службовою особою Держстандарту та його територіальними органами у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - службова особа), яка має відповідне посвідчення, у присутності особи, що здійснює продаж товарів (виконує роботу, надає послуги), та, при можливості, представника суб'єкта господарської діяльності, що перевіряється, і оформляється актом відбору зразків (проб) товарів.
Згідно п.4 Порядку №1, акт складається у трьох примірниках і підписується службовою особою, яка проводила відбір зразків товару, а також продавцем (виконавцем) і представником суб"єкта господарської діяльності, у разі його присутності під час перевірки.
Як встановлено судом під час розгляду справи, акт відбору зразків ні продавцем ні особисто позивачем не підписувався.
Однак, 1-м відповідачем до матеріалів справи долучений акт відбору зразків № 00423 від 08.11.2006 р., в якому поряд с записом про відмову ОСОБА_1 від пидпису міститься її підпис про ознайомлення з його змістом.
Як слідує зі свідчень ОСОБА_1, ні вона ні її підлеглі при відборі зразків не були присутні та будь яких документів з цього приводу нею не підписувалося.
Як пояснили представники 1-го відповідача, які проводили перевірку, підпис від імені ОСОБА_1 ставила особа, яка діяла на підставі довіреності від вказаної особи, але надати будь-яких доказів цього на вимогу суду вони не змогли.
Таким чином, суд вважає правомірність дій 1-го відповідача з цього приводу не доведеною.
За таких обставин, суд також дійшов до висновку, що виписаний 2-м відповідачем рахунок-фактура № 1248 від 13.11.2006 р. сплаті не підлягає.
Таким чином, в ході судового розгляду справи доводи позивача знайшли своє підтвердження, а його вимоги визнані судом обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 163 , 167 Кодексу адміністративного судочинства України Законом України "Про захист прав споживачів", Положенням про порядокнакладання та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. № 1177, Порядком проведення перевірок у суб”єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов”язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Держспоживстандарту № 311 від 25.10.2006 р., Порядком відбору у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості, затвердженого постановою Кабінену Міністрів від 02.04.1994 р. № 215, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задольнити.
Визнати неправомірними дії Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів (код 21226866, м.Харків, вул.Сумьска, 45) по складанню постанови №23-1290 від 24.11.2006 р. та направленню СПДФО ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) рахунка фактури № 1248 від 13.11.2006 р. про сплату за проведення експертизи в розмірі 216,00 грн.
Скасувати постанову № 23-1290 від 24.11.2006 р. про накладання штрафу на СПДФО ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в розмірі 425,00 грн.,
Визнати рахунок-фактуру № 1248 від 13.11.2006 р. таким, що не підлягає сплаті СПДФО ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1).
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Усатий В.О.