справа № 2а-1221/10/0770
рядок статзвіту –6.19
код - 08
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2010 року 11 год. 20 хв. м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,
при секретарі судового засідання –Семаль Т.М.,
за участью:
представника прокуратури – Тацюн С.Ю.,
представника позивачів - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області Щіпанського С.І. (довіреність № 41/1-8-604п від 15 грудня 2009 року);
відповідач - ОСОБА_3 повторно не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Чопського транспортного прокурора в інтересах держави - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області до приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій у сумі 510 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 16 липня 2010 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 21 липня 2010 року.
Позивач - суб'єкт владних повноважень Чопський транспортний прокурор в інтересах держави - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій у сумі 510 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що останнім було порушено законодавство про автомобільний транспорт, а саме експлуатація автомобіля облаштованого як таксі без ліцензійної картки.
В судовому засіданні представник прокуратури та представник позивачів позовні вимоги з обставин викладених у позовній заяві підтримали та просили суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача вищевказану заборгованість.
Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, у судове засідання не з'явився повторно, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України. Заперечення проти позову відповідачем суду не надано. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, то розглядає справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника прокуратури та представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що 19 жовтня 2009 року державним інспектором територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області була проведена перевірка.
Під час проведення даної перевірки державним інспектором зафіксовано порушення законодавства про автомобільний транспорт при наданні послуг з нерегулярних пасажирських перевезень приватним підприємцем ОСОБА_3, а саме: експлуатація автомобіля облаштованого як таксі без ліцензійної картки. За результатами перевірки складено акт від 19 жовтня 2009 року (а.с. 7).
У відповідності до абзацу 4 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до положень п. п. 25-29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті здійснення державного контролю на автомобільному транспорті за наявності підстав керівник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті або його заступник розглядає справу про порушення автотранспортного законодавства та виносить постанову про застосування фінансових санкцій. Не пізніше трьох днів після її винесення постанова видається уповноваженій особі під розписку чи надсилається рекомендованим листом з повідомленням.
Згідно п. 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті фінансова санкція повинна бути перерахована суб’єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше п’ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
За порушення вимог абз. 4 ч.1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” щодо приватного підприємця ОСОБА_3 начальником Територіального управління Головної державної автомобільної інспекції Піровим П.П. було винесено постанову № 99581 від 24 листопада 2010 року про застосування фінансових санкцій в сумі 510 грн. (а.с. 6), яка направлена правопорушнику рекомендованим листом.
У зазначений термін фінансові санкції за вказаною вище постановою відповідачем добровільно не були сплачені. Також дана постанова, відповідно до пунктів 3-35 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, згідно яких скарга на постанову про застосування фінансових може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення, не оскаржувалася.
Станом на сьогоднішній день фінансові санкції відповідачем не сплачено.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про автомобільний транспорт” основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг з метою забезпечення державних і суспільних інтересів, безпеки перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Державне регулювання та контроль спрямовані на забезпечення балансу інтересів держави, органів місцевого самоврядування, користувачів транспортних послуг та підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб –суб’єктів господарювання на автомобільному транспорті незалежно від форм власності.
Несплата фінансових санкцій відповідачем призвела до державних збитків у вигляді ненадходження до бюджету коштів.
У відповідності до вимог ст.21 Конституції України та п.2 ст.5, ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру”, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави при наявності порушень або загрози порушень економічних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Однією із форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги Чопського транспортного прокурора в інтересах держави - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області - задоволити повністю.
2. Присудити до стягнення з відповідача – приватного підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) на користь Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатської області (88000, м. Ужгород, вул. Гойди, буд. 8) фінансові санкції в сумі 510 (п’ятсот десять) гривень, яку слід перерахувати на р/р 31112106700002, код ОКПО 22108040 в УДК в Закарпатській області, МФО 812016.
Виконавчий лист видати після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Іванчулинець Д.В.