КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-222/09/2.31.2 Головуючий у 1-й інстанції: Івасишин В.П.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" вересня 2010 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Заяць В.С., Цвіркуна Ю.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в м. Фастів на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду в м. Фастів про зобов’язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену суму коштів, як дитині війни за 2006-2008 ріки у сумі 2733 гривні 30 коп.
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2009 року позов задоволено частково. Зобовязано відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії за період 2008 року щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з врахуванням, що в 2008 році позивачу було виплачено 579 грн.30 коп.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, передбаченому ст. 197 КАС України
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову суду слід скасувати з таких підстав.
Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи
Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися за 2008 рік з урахуванням підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині періоду стягнення підвищення до пенсії передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням та перебуває на обліку у відповідача.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов’язання відповідача нарахувати на його користь недоплачену державну соціальну допомогу, як дитині війни за 2008 рік, колегія суддів зазначає наступне
П.П. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 42 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Отже, з 22.05.2008 року відновлена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції до 01.01.2008 р., відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Визначаючи розрахункову величину, з якої має проводитися нарахування позивачу підвищення до пенсії, відповідачу слід врахувати, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що підвищення до пенсії має обраховуватися у відсотковому відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, статтею 19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни.
Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-10, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в м. Фастів задовольнити частково.
Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2009 року скасувати.
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду в м. Фастів про зобов’язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду в м. Фастів щодо відмови в перерахунку ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.1ст.6 Закон України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року .
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду в м. Фастів провести перерахунок та виплатуОСОБА_2, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% пенсії за віком за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», з урахуванням проведених виплат.
У іншій частині в задоволені позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги в порядку ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: В.С.Заяць
Ю.І.Цвіркун