СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
27 квітня 2010 року Справа № 2-6/951.2-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
третьої особи: ОСОБА_1 (повноваження перевірені), протокол № 1 від 15.03.08, голова правління, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Міждоріжний-6";
третьої особи: ОСОБА_1 (повноваження перевірені), протокол № 1 від 15.03.08, голова правління, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Міждоріжний-4";
третя особа: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1 від 12.08.98, ОСОБА_2;
позивача: не з'явився, дочірнє підприємство "Шляхово-будівельне управління № 44 відкритого акціонерного товариства "Південьшляхбуд";
відповідача: не з'явився, Кореїзська селищна рада;
розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління № 44" відкритого акціонерного товариства "Південьшляхбуд" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 25 лютого 2010 року у справі № 2-6/951.2-2010
за позовом дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління № 44" відкритого акціонерного товариства "Південьшляхбуд" (вул. Свердлова, 48, місто Ялта, 98603)
до Кореїзської селищної ради (Севастопольське шосе, 27, смт. Кореїз, місто Ялта, 98670)
третя особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Міждоріжний-6" (Міждоріжний спуск, 6, смт. Кореїз, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98670)
об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Міждоріжний-4" (Міждоріжний спуск, 4, смт. Кореїз, місто Ялта, Автономна Республіка Крим,98670)
ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
про визнання права на оренду
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство „Шляхово –будівельне управління № 44” відкритого акціонерного товариства „Південшляхбуд” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Кореїзської селищної ради про визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 9230,00 кв.м за адресою: місто Ялта, смт. Кореїз, Міждоріжний спуск № 4 та № 6 для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 липня 2008 року Кореїзській селищній раді заборонено здійснювати будь –які дії щодо розпорядження та відчуження земельної ділянки площею 9230,00 кв.м за адресою місто Ялта, смт. Кореїз, Міждоріжний спуск № 4 та № 6 до набрання рішенням суду законної сили (а.с. 20-21 том 1).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 липня 2008 року у справі № 2-2/8246-2008 позов задоволено; за дочірнім підприємством „Шляхово –будівельне управління № 44” відкритого акціонерного товариства „Південьшляхбуд” визнано право постійного користування земельною ділянкою площею 9230,000 кв.м за адресою: місто Ялта, смт. Кореїз, Міждоріжний спуск № 4 та № 6 для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 вересня 2008 року з урахуванням ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2008 року про виправлення описки до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Міждоріжний - 4” та об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Міждоріжний - 6” (а.с. 142-145 том 1).
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2008 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_2 (а.с. 5-8 том 2).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2008 року з урахуванням ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2008 року про виправленн описки рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 липня 2008 року у справі № 2-2/8246-2008 змінено, за дочірнім підприємством „Шляхово -будівельне управління № 44 відкритого акціонерного товариства „Південьшляхбуд” визнано право постійного користування земельною ділянкою площею 8630,00 кв.м за адресою: м.Ялта. смт.Кореїз, Міждоріжний спуск № 4 та № 6 для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків.
Постановою Вищого господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 квітня 2009 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 липня 2008 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2008 року скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Під час нового розгляду справи дочірнє підприємство „Шляхово - будівельне управління № 44” відкритого акціонерного товариства „Південьшляхбуд” заявою від 28 травня 2009 року змінило позовні вимоги та просило визнати право на оренду земельної ділянки площею 8630,00 кв.м за адресою: місто Ялта, смт. Кореїз, Міждоріжний спуск № 4 та № 6 для будівництва та обслуговування житлових будинків (а.с. 91-94 том 3).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 червня 2009 року у справі № 2-23/2426.1-2009, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 серпня 2009 року, позов задоволено, за дочірнім підприємством „Шляхово –будівельне управління № 44” відкритого акціонерного товариства „Південьшляхбуд” визнано право на оренду земельної ділянки площею 8630,00 кв.м за адресою: місто Ялта, смт. Кореїз, Міждоріжний спуск № 4 та № 6 для будівництва та обслуговування житлових будинків.
Постановою Вищого господарського суду України від 13 січня 2010 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 серпня 2009 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 червня 2009 року скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Рішенням господарського суду від 25 лютого 2010 року у справі № 2-6/951.2-2010 року у позові відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач –дочірнє підприємство „Шляхово –будівельне управління № 44” відкритого акціонерного товариства „Південьшляхбуд” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 лютого 2010 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, поза увагою місцевого господарського суду залишились положення частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, згідно з якими якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Дочірнє підприємство „Шляхово –будівельне управління № 44” відкритого акціонерного товариства „Південшляхбуд” вважає, що оскільки право власності на домоволодіння № 4 та № 6 за адресою: місто Ялта, смт. Кореїз, Міждоріжний спуск перейшло до нього в результаті правонаступництва, до нього також перейшло й право користування земельною ділянкою, на якій розташовані домоволодіння.
Апеляційна скарга прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий –суддя Антонова І.В., судді Котлярова О.Л., Маслова З.Д.
У зв’язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Маслової З.Д., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2010 року, здійснено заміну судді Маслової З.Д. на суддя Ткаченка М.І.
У зв’язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Ткаченка М.І., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2010 року, здійснено заміну судді Ткаченка М.І. на суддю Маслову З.Д.
У судове засідання, призначене на 27 квітня 2010 року, представники позивача - дочірнього підприємства "Шляхово - будівельне управління № 44 відкритого акціонерного товариства "Південьшляхбуд" та відповідача - Кореїзської селищної ради не з'явилися, про час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили.
Оскільки явка в судове засідання представників - це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 66 від І2 лютого 1963 року шляховому ремонтно-будівельному управлінню №44 під будівництво ремонтної бази відведена земельна ділянка площею 3,0 га із земель бригади „Місхор”, Кореїзького відділення винрадгоспу „Лівадія”, винколгоспу "Масандра" (а.с. 12 том 1).
Вказане рішення затверджене рішенням виконавчого комітету Кримської обласної ради №38-6 від 08 лютого 1968 року, та у постійне користування шляховому ремонтно-будівельному управлінню №44 відведено земельну ділянку загальною площею 3,00 га під ремонтну базу (а.с. 13 том 1).
З метою забезпечення прав працівників шляхового ремонтно-будівельного управління №44 і поліпшення їх житлових умов за погодженням з Ялтинською міською радою на вказаній земельній ділянці збудовано два житлових будинки, та рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради №466 від 30 червня 1964 року затверджено акт державної комісії про прийняття житлових будинків на 10 та 8 квартир до експлуатації (а.с. 14 том 1).
Згідно з актом державної комісії від 30 червня 1964 року забудовником є шляхове ремонтно-будівельне управління №44 (а.с.15 том 1).
Відповідно до пункту 6 наказу Міністерства автомобільного транспорту та шосейних шляхів Української РСР від 16 січня 1965 року № 23 шляхове ремонтно-будівельне управління №44 перейменовано в шляхово-будівельне управління № 44 (а.с.65-66 том 2).
Згідно з наказом №7 від 05 лютого 1965 року по тресту «Південьшляхбуд»до складу вказаного Тресту включено, зокрема, шляхове ремонтно-будівельне управління №44. Пунктом 2 вказаного наказу шляхове ремонтно-будівельне управління №44 перейменовано у шляхово - будівельне управління № 44 (а.с.68 том 2).
Наказом № 95 дочірнього підприємства «Шляхово - будівельне управління №44»відкритого акціонерного товариства «Південьшляхбуд»від 03 вересня 1997 року шляхово - будівельне управління № 44 тресту «Південьшляхбуд»перейменовано в дочірнє підприємство «Шляхово - будівельне управління №44»відкритого акціонерного товариства «Південьшляхбуд»(а.с.74 том 2).
Відповідно до Статуту дочірнього підприємства «Шляхово - будівельне управління №44” відкритого акціонерного товариства «Південьшляхбуд»управління є правонаступником майнових прав та обов'язків державного будівельного управління №44 тресту «Південьшляхбуд»у відповідних частинах згідно з передаточним балансом (а.с. 76 –83 том 2).
Із змісту листа комунального підприємства «Ялтинське бюро технічної інвентаризації»від 05 листопада 2008 року №1254 вбачається, що домоволодіння №4 та №6 по Міждоріжному спуску в смт. Кореїз в цілому зареєстровані за шляховим ремонтно-будівельним управлінням №44 на підставі рішень виконавчого комітету Ялтинської міської ради №66 від 02 лютого 1963 року та № 466 від 30 квітня 1964 року (а.с.57 том 2).
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що фактичним балансоутримувачем житлових будинків № 4 та № 6 по Міждоріжному спуску смт. Кореїз є дочірнє підприємство «Шляхово - будівельне управління №44»відкритого акціонерного товариства "Південьшляхбуд».
12 грудня 2006 року позивач звернувся до Кореїзської селищної ради з клопотанням дозволити складання проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1 га для будівництва житлових будинків і обслуговування існуючого житлового фонду, який знаходиться на балансі підприємства та розташований за адресою: Міждоріжний спуск № 4 та № 6, смт. Кореїз, з подальшою передачею його в оренду (а.с.11 том 1).
Оскільки вказане клопотання відповідачем залишено без розгляду, позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги дочірнього підприємства „Шляхово –будівельне управління № 44” відкритого акціонерного товариства „Південшляхбуд” з огляду на наступне.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, Законом України „Про оренду землі”, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.
Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, вирішення земельних спорів, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Статтею 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Згідно зі статтею 16 Закону України "Про оренду землі" особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки. Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.
Відповідно до пункту 34 статті 26 та пункту 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради –сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
На підставі пункту 34 статті 26, статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад віднесено до виняткової компетенції міської ради.
З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що оскільки право оренди земельної ділянки виникає тільки після укладення договору оренди і його державної реєстрації, за їх відсутності права на оренду спірної земельної ділянки у позивача на даний момент не існує. А, отже, і визнання за ним права на оренду спірної земельної ділянки не є належним способом захисту порушеного права, оскільки у такій спосіб, як визнання права, може бути захищене лише наявне у особи право.
За даних обставин можливість набуття за позивачем права на оренду земельної ділянки за рішенням суду відсутня.
Судова колегія вважає неспроможними доводи дочірнього підприємства „Шляхово –будівельне управління № 44” відкритого акціонерного товариства „Південшляхбуд” про набуття ним права на земельну ділянку в результаті правонаступництва, оскільки автоматичне переоформлення прав землекористування діючим зоконодавством не передбачено.
Відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Аналогічне правове положення містилося у статті 37 Цивільного кодексу УРСР.
Разом з тим, дані положення закону стосуються цивільних, а не земельних правовідносин і не можуть застосовуватися при вирішенні данного спору.
Оскільки рішення суду прийнято при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
З огляду на те, що справа вирішена по суті заявлених позовних вимог, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 липня 2008 року, на підставі статті 68 Господарського процесуального кодексу України підлягають скасуванню
Керуючись статтями 68, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства „Шляхово –будівельне управління № 44” відкритого акціонерного товариства „Південьшляхбуд” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 лютого 2010 року у справі № 2-6/951.2-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді