КОПІЯ                                                Справа № 2-1307/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2010 року, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Сидоренко Ю.В.,

при секретарі          – Кійченко Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Миргороді про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести перерахунок пенсії та стягнення заборгованості з виплати пенсії,

встановив:

09.08.2010 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Миргород Полтавської області про неправомірні дії, зобов’язання здійснити перерахунок та стягнення пенсії. В позові посилався на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи, у зв’язку з чим Управлінням пенсійного фонду України в м .Миргороді Полтавської області йому виплачується пенсія. Вважаючи, що йому невірно нараховується пенсія, він в березні 2009 року звернувся до суду із позовом на неправомірні дії УПФ в м. Миргороді та перерахунок пенсії. Постановою Миргородського міськрайонного суду від 03.09.2009 року позовні вимоги були частково задоволені, а відповідача зобов'язано провести перерахунок основної та додаткової пенсії із 05.02.2008р. по день прийняття цієї постанови відповідно до розміру, визначеного ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», що діяла у вказаний період, виходячи із мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та провести виплату різниці між раніше виплаченою пенсією та перерахованою. УПФ в м. Миргороді рішення суду виконало, але з 4 вересня 2009 року безпідставно зменшило розмір його пенсії, а також в подальшому, при збільшенні мінімальної пенсії за віком, що встановлювалися ЗУ «Про державний бюджет України» на 2009-2010 року УПФ України в м. Миргороді не провело відповідного перерахунку та доплат, що передбачено ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, управління Пенсійного фонду із 01.04.2001р. систематично недоплачували йому пенсію, проводячи її не вірний обрахунок. У зв’язку з цим позивач звернувся з відповідною заявою щодо перерахунку пенсії до Управління Пенсійного фонду України в м.Миргороді Полтавської області, але йому в цьому було відмовлено.

Вважає, що при нарахуванні йому пенсії Управлінням Пенсійного фонду України в м.Миргород Полтавської області порушуються вимоги Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тому просить суд визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Миргороді в перерахунку йому пенсії відповідно до вимог ст.ст. 67, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Миргороді провести йому перерахунок пенсії, проводити її нарахування і виплату у відповідності до вимог закону та стягнути заборгованість з виплати пенсії за періоди із 01.04.2001 р. по 04.02.2008р. та із 04.09.2009р.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, направив до суду письмові пояснення до позову, в яких свої позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, додатково повідомив, що 21 серпня 2010 року йому встановлено безтерміново 2 групу інвалідності по захворюванню, пов’язаному з виконанням обов’язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а отже, безтерміновим є і його право на пенсію по інвалідності.

Представник відповідача Управління пенсійного фонду України в м.Миргороді в судове засідання не з’явився. Установа направила на адресу суду заперечення з якого вбачається, що Управління пенсійного Фонду України в м.Миргороді Полтавської області даний позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні. Зазначає, що позивач ОСОБА_1 отримує пенсію по ІІ групі інвалідності і його захворювання дійсно пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно постанови Харківського апеляційного адміністративного суду управління перерахувало пенсію позивачу з 22.05.2008р. по 03.09.2009р. В подальшому пенсія виплачується згідно постанов КМУ № 530 та № 654. Управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, тому не виконувати постанови Кабінету Міністрів України, які спеціально видаються для уточнення і конкретизації регулювання відносин, не може. Також відповідач зазначив, що позивачем при зверненні до суду пропущено строк позовної давності.

Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Його інвалідність пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи (а.с.9-13, 22-23).

Згідно з п. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 50 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам II групи – 75% мінімальної пенсії за віком.

У статті 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (після внесення змін Законом України від 17.11.2005 № 3108-IV - відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Частиною третьою ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 вказаного Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Згідно ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету. В умовах кризового стану економіки та спаду виробництва мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі не нижче межі малозабезпеченості. Мінімальний розмір пенсії за віком підвищується у зв’язку із збільшенням величини вартості споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості.

Мінімальні розміри пенсій за віком були встановлені: Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000р. – в розмірі 30 грн.; Постановою КМУ від 27.06.2001р. № 741 – в розмірі 39 грн.; Постановою КМУ від 19.12.2001р. № 1706 – в розмірі 43 грн.; Постановою КМУ від 13.03.2002р. № 279 – в розмірі 43,30 грн.; Постановою КМУ від 15.04.2003р. № 544 – в розмірі 50 грн.

З 01.01.2004р. набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За нормами даного Закону перерахунку підлягали всі пенсії, які були призначені до набрання чинності цим законом за матеріалами пенсійної справи та наданими до Пенсійного фонду документами. Відповідно до ст. 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Як вбачається з довідок про нарахування і виплату пенсій позивачу (а.с.6-8) відповідач нараховував та виплачував позивачу пенсії згідно з  Постановою Верховної Ради України "Про порядок введення в дію статті 10, 33, 34 Закону України "Про оплату праці і встановлення мінімального розміру пенсії за віком" від 20.02.96, постанов Кабінету Міністрів України від 19.03.96 N 342, від 26.07.96 N 831, від 03.01.2002 N 1, якими мінімальну пенсію за віком було встановлено у розмірі 1500000 крб., з 1 серпня її розмір був збільшений в 1,108 раз і склав (після проведення грошової реформи і заміни карбованців на гривні) 16,62 грн., з січня 2002 року розрахунок пенсій, виплачуваних відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і додаткових пенсій, передбачених вказаним Законом, здійснюється виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком 19 гривень 91 копійка, а з 01 січня 2006 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27.12.2005р. розмір пенсії підвищений у 3,5 рази.

Відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

За змістом абзацу третього статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується  для  встановлення розмірів  мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.

Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок пенсій, визначених в статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати пенсій, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

При цьому, виходячи з принципу пріоритету законів над підзаконними актами Пенсійний фонд України повинен здійснювати нарахування та виплату пенсій виходячи з розмірів, встановлених вищевказаними законами, а не постановами Кабінету Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р №10-рп/2008 визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Наслідком прийняття Конституційним Судом України такого рішення є втрата чинності окремих положень цього Закону. Отже, Управління Пенсійного фонду України у м.Миргороді повинне виплачувати позивачу пенсію в розмірі, передбаченому ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Між тим, з 01.01.2008 по 22.05.2008р. відповідач, здійснюючи позивачу виплату пенсії в редакції Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» чинній у вказаний період, діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначеного закону, а тому позовні вимоги щодо перерахунку пенсій з 01.01.2008 року по 04.02.2008 року задоволенню не підлягають.

Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності суд вважає наступне.

Ст.268 ЦК України встановлено, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

Відповідно ст.1 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» ядерна шкода – втрата життя, будь-які ушкодження, завдані здоров’ю людини або будь-яка втрата майна, або шкода, заподіяна майну, або будь-яка інша втрата чи шкода, що є результатом небезпечних властивостей ядерного матеріалу, який надходить з ядерної установки чи надсилається до неї, крім шкоди, заподіяної самій установці або транспортному засобу, яким здійснювалося перевезення. Ст. 76 цього Закону визначено, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров’ю особи, не обмежується строком давності.

Ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

П.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що нараховані суми пенсії , не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Отже, позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав.

Згідно ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання неправомірною відмови Управління Пенсійного фонду України в м.Миргород Полтавської області в перерахунку йому пенсій по інвалідності, виходячи із вимог ст.ст. 67, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м.Миргороді Полтавської області провести перерахунок призначеної основної та додаткової пенсії, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплату різниці між раніше виплаченою та перерахованою пенсією підлягають задоволенню за період з 01.04.2001р. по 31.12.2007р. і з 04.09.2009р.

Позовні вимоги щодо стягнення різниці між раніше виплаченими та перерахованими пенсіями не підлягають задоволенню, оскільки ця сума не була позивачу нарахована, а суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 46, 64 Конституції України, ст.ст. 16, 268 ЦК України, ст.ст. 2, 3, 4, 8, 60, 88, 213-215, 223 ЦПК України, Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про прожитковий мінімум», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Постановами Кабінету Міністрів України № 741 від 27.06.2001р., № 1706 від 19.12.2001р., № 279 від 13.03.2002р., № 544 від 15.04.2003р., суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Миргороді Полтавської області в перерахунку ОСОБА_1 пенсій по інвалідності відповідно до вимог ст.ст. 67, 50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Миргороді Полтавської області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, що діяла до 01 січня 2008р. та з 22 травня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, за період з 1 квітня 2001 року по 31 грудня 2007 року і з 4 вересня 2009 року та провести виплату різниці між раніше виплаченими та перерахованими розмірами пенсій.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

Суддя: (підпис)

Рішення законної сили не набрало

Оригіналу відповідає:

Суддя Миргородського міськрайонного суду                                                                           Ю.В.Сидоренко