КОПІЯ Справа № 2-1277/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 серпня 2010 року місто Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого – судді Cидоренка Ю.В.
при секретарі - Калініченко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування (пожертви) дійсним, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 ,
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування (пожертви) грошових коштів дійсним, посилаючись на те, що 15 лютого 2005 року він уклав з своїм сином ОСОБА_2 договір дарування (пожертви) грошових коштів у сумі 22000 грн., згідно якого він дарував сину вищевказану суму для придбання житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1. Згідно п.3.3. договору витрати, пов’язані з передачею предмету пожертви несе обдаровуваний. Після укладення договору він декілька разів звертався до сина з проханням посвідчити договір нотаріально, як це передбачено законом, але той, посилаючись на брак коштів та часу, відкладав цю дію. Оскільки добігає кінця строк позовної давності, передбачений договором, позивач вирішив визнати його законним у судовому порядку. В зв’язку з тим, що вони з відповідачем домовились щодо усіх істотних умов договору, а також відбулось повне виконання його умов, проте одна з сторін ухилялась від його нотаріального посвідчення, вважав, що є всі підстави для того, щоб визнати договір дарування (пожертви) дійсним.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав, пояснив, що дійсно у лютому 2005 року між ним і позивачем було укладено договір дарування (пожертви) грошей в сумі 22000 грн., але в зв’язку з відсутністю у нього коштів для нотаріального оформлення договору та тим, що він був зайнятий на роботі, вказаний договір не був посвідчений нотаріально, хоч отримані кошти і були ним використані на цілі, вказані у договорі – придбання житлового будинку по АДРЕСА_1.
Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала, підтвердила, що у лютому 2005 року позивач, її чоловік, подарував відповідачу, її сину, 22000 грн. для придбання будинку по АДРЕСА_1, при цьому гроші він позичив у родичів та знайомих, про що і ним і нею були дані відповідні розписки.
Третя особа ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_6, в судовому засіданні вважали, що позов не підлягає задоволенню з тих підстав, що рішенням Миргородського міськрайонного суду від 10 червня 2010 року, яке в даний час перебуває на розгляді в Апеляційному суді Полтавської області, за нею визнано право власності на Ѕ частину будинковолодіння по вул.Вокзальній, 37 в м.Миргороді та проведено поділ даного будинковолодіння. При цьому рішенням встановлено, що посилання на те, що будинок куплявся виключно за кошти батьків і для їх проживання суперечить наявним матеріалам справи. Крім того третя особа ОСОБА_3 у 2009 році двічі подавала позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на будинок АДРЕСА_1. Під час розгляду вищевказаних справ ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_3 нічого не говорили про укладення договору дарування грошей. Вважали, що позивачем не доведено факт свідомого ухилення відповідача від укладення договору та порушення його цивільних прав та інтересів після укладення договору дарування, подання позову направлене на спробу отримати рішення суду, що матиме преюдиційне значення неправомірного позбавлення її права на частку в спільному майні подружжя, тому у задоволенні позову просили відмовити.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
15 лютого 2005 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір дарування (пожертви) грошових коштів у сумі 22000 грн. (а.с.5-6). Згідно п. 2.3. договору вказані кошти обдаровуваний зобов’язувався використати лише з метою придбання житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1.
Згідно ч.1 ст. 729 ЦК України пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим у ч.1 ст.720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. Відповідно до ч.3 ст.729 ЦК України до договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.
Ч.5 ст. 719 ЦК України встановлено, що договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Оскільки сума пожертви за вищевказаним договором перевищує розмір, вказаний у ч.5 ст. 719 ЦК України, він підлягає нотаріальному посвідченню.
Як вбачається з пояснень сторін, що підтверджуються письмовими доказами (а.с.7, 8), відповідач після укладення договору пожертви від 15.02.2005р. ухилявся від нотаріального посвідчення цього договору, а на даний час можливість його нотаріального посвідчення втрачена, тому що мета його укладення досягнута, договір купівлі-продажу будинку по вул.Вокзальній в м.Миргороді відповідачем укладений (а.с.9-11).
Згідно ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Визнання договору пожертви дійсним є необхідним для забезпечення позивачу можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст.730 ЦК України, що не порушує прав та законних інтересів позивачки, а спричиняє юридичні наслідки лише для сторін договору. Таким чином, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 174, 213-215, 223 ЦПК України, ст.ст. 220, 719, 720, 729, 730 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Договір дарування (пожертви) грошових коштів, укладений 15 лютого 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – визнати дійсним.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з часу проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.
Суддя: (підпис)
Оригіналу відповідає:
Суддя Миргородського міськрайонного суду Ю.В.Сидоренко
- Номер: 6/613/18/21
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-1277/2010
- Суд: Богодухівський районний суд Харківської області
- Суддя: Сидоренко Юрій Володимирович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.07.2021
- Дата етапу: 19.07.2021