Справа № 2-1259/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2010 року, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Сидоренко Ю.В.,

при секретарі          – Кійченко Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести перерахунок пенсії та стягнення заборгованості з виплати пенсії,

встановив:

03.08.2010 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Миргород Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та стягнення пенсії. В позові посилався на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом IІІ групи, у зв’язку з чим Управлінням пенсійного фонду України в м .Миргороді Полтавської області йому виплачується пенсія. Вважаючи, що йому невірно нараховується пенсія, він в листопаді 2006 року звернувся до суду із позовом на неправомірні дії УПФ в м. Миргороді та перерахунок пенсії. Постановою Миргородського міськрайонного суду від 20.12.2007 року в задоволенні позовних вимог йому було відмовлено. Постановою Харківського адміністративного апеляційного суду його апеляційна скарга були частково задоволена, відповідача зобов'язано провести перерахунок призначеної йому пенсії виходячи з розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», нарахувати додаткову пенсію відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком. УПФ в м. Миргороді рішення суду виконало, але з починаючи з дати прийняття постанови Харківським апеляційним адміністративним судом – 18 вересня 2008 року, при цьому ним до цього часу застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, що діяв у вересні 2008 року, а при збільшенні мінімальної пенсії за віком, що встановлювалися ЗУ «Про державний бюджет України» на 2009-2010 року УПФ України в м. Миргороді не провело відповідного перерахунку та доплат, як передбачено ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи». У зв’язку з цим позивач звернувся з відповідною заявою щодо перерахунку пенсії до Управління Пенсійного фонду України в м.Миргороді Полтавської області, але йому в цьому було відмовлено.

Вважає, що при нарахуванні йому пенсії Управлінням Пенсійного фонду України в м.Миргород Полтавської області порушуються вимоги Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тому просить суд визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Миргороді в перерахунку йому пенсії відповідно до вимог ст.ст. 67, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Миргороді провести йому перерахунок пенсії, проводити її нарахування і виплату у відповідності до вимог закону та стягнути заборгованість з виплати пенсії за період з листопада 2006р.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Управління пенсійного фонду України в м.Миргороді в судове засідання не з’явився. Установа направила на адресу суду заперечення з якого вбачається, що Управління пенсійного Фонду України в м.Миргороді Полтавської області даний позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні. Зазначає, що позивач ОСОБА_1 отримує пенсію по ІІI групі інвалідності і його захворювання дійсно пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно постанови Харківського апеляційного адміністративного суду управління перерахувало пенсію позивачу з 18.09.2008р. Зобов’язання про перерахунок пенсії на майбутнє у зв’язку зі зміною прожиткового мінімуму судом не встановлювалося. В подальшому пенсія виплачується згідно постанов КМУ № 530 від 28.05.2008р. та № 654 від 16.07.2008р.. Управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, тому не виконувати постанови Кабінету Міністрів України, які спеціально видаються для уточнення і конкретизації регулювання відносин, не може. Також відповідач зазначив, що позивачем при зверненні до суду пропущено строк позовної давності за період з листопада 2006 року.

Ухвалою суду від 25 серпня 2010 року провадження по справі в частині позовних вимог за період листопад 2006 року – грудень 2007 року було закрите в зв’язку з набранням законної сили рішенням суду з приводу спору між тими самими сторонами по цих вимогах.

Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Встановлено, що позивач є інвалідом ІІI групи та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Його інвалідність пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи (а.с.9-11).

Згідно з п. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими: по IІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 50 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам III групи – 50% мінімальної пенсії за віком.

У статті 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (після внесення змін Законом України від 17.11.2005 № 3108-IV - відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Частиною третьою ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 вказаного Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

З 01.01.2004р. набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За нормами даного Закону перерахунку підлягали всі пенсії, які були призначені до набрання чинності цим законом за матеріалами пенсійної справи та наданими до Пенсійного фонду документами. Відповідно до ст. 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Як вбачається з довідки про нарахування і виплату пенсії позивачу (а.с.12-13) та відповіді на заяву позивача (а.с.14) відповідач з 18 вересня 2008 року нараховує та виплачує позивачу пенсії виходячи з розміру прожиткового мінімуму, що діяв у вересні 2008 року – 482 грн., і в подальшому при його зміні пенсія позивачу не перераховувалась

Відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

За змістом абзацу третього статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується  для  встановлення розмірів  мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.

Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок пенсій, визначених в статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати пенсій, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

При цьому, виходячи з принципу пріоритету законів над підзаконними актами Пенсійний фонд України повинен здійснювати нарахування та виплату пенсій виходячи з розмірів, встановлених вищевказаними законами, а не постановами Кабінету Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р №10-рп/2008 визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Наслідком прийняття Конституційним Судом України такого рішення є втрата чинності окремих положень цього Закону. Отже, Управління Пенсійного фонду України у м.Миргороді повинне виплачувати позивачу пенсію в розмірі, передбаченому ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Між тим, з 01.01.2008 по 22.05.2008р. відповідач, здійснюючи позивачу виплату пенсії в редакції Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» чинній у вказаний період, діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначеного закону, а тому позовні вимоги щодо перерахунку пенсій з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року задоволенню не підлягають. Крім того, оскільки відповідно до ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» зміна розміру прожиткового мінімуму відбулася з 1 жовтня 2008 року, то вимоги про перерахунок пенсії за період з 18 вересня 2008 року по 1 жовтня 2008 року також не підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності суд вважає наступне.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу встановлюється тривалістю у три роки. Таким чином, суд, не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо перерахунку пенсій.

Згідно ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання неправомірною відмови Управління Пенсійного фонду України в м.Миргород Полтавської області в перерахунку йому пенсій по інвалідності, виходячи із вимог ст.ст. 67, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м.Миргороді Полтавської області провести перерахунок призначеної основної та додаткової пенсії, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплату різниці між раніше виплаченою та перерахованою пенсією підлягають задоволенню за період з 22.05.2008р. по 18.09.2008р. і з 01.10.2008р.

Позовні вимоги щодо стягнення різниці між раніше виплаченими та перерахованими пенсіями не підлягають задоволенню, оскільки ця сума не була позивачу нарахована, а суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 46, 64 Конституції України, ст.ст. 16, 257 ЦК України, ст.ст. 2, 3, 4, 8, 60, 88, 213-215, 223 ЦПК України, Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про прожитковий мінімум», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Миргороді Полтавської області по відмові ОСОБА_1 у перерахунку пенсії неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Миргороді Полтавської області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії відповідно до розміру, визначеного ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, що діє з 22 травня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законами України «Про Державний бюджет України» на 2008, 2009, 2010 роки, та Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» № 1646-VI від 20 жовтня 2009 року, за період з 22 травня 2008 року по 18 вересня 2008 року і з 1 жовтня 2008 року та провести виплату різниці між раніше виплаченими та перерахованими розмірами пенсій.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м.Миргороді Полтавської області на користь ОСОБА_1 37 грн. 00 коп. у відшкодування понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

Суддя: (підпис)

Рішення законної сили не набрало

Оригіналу відповідає:

Суддя Миргородського міськрайонного суду                                                                           Ю.В.Сидоренко