ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 

"28" вересня 2007 р.                                                           Справа № 7/393-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Задорожної Н.О. при секретарі Просоєдовій Ю.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу            

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Херсон

до Херсонської міської Ради, м.Херсон 

про  визнання частково  нечинним рішення Херсонської міської ради V скликання від 30.05.07р. №450 та спонукання до вчинення дій

 

за участю представників сторін: 

від позивача: ОСОБА_2, представник, дов. від 02.04.2007р. ( у справі)

від відповідача:  Сідорова Т.В., гол. спеціаліст юрвідділу, дов. вих.№09-17-12 від 26.01.2006р.

 

Позивач (приватний підприємець ОСОБА_1, м.Херсон,  ідент. код  НОМЕР_1) звернувся з позовом, у якому просить суд визнати нечинним в зв'язку з невідповідністю вимогам законодавства прийняте відповідачем (Херсонська міська рада, м.Херсон) рішення від 30.05.2007р. №450 в частині відмови у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок ПП ОСОБА_1 - додаткової земельної ділянки площею 0,0120 га АДРЕСА_1, під будівництво магазину з продажу будівельних матеріалів, у зв'язку із самовільною забудовою земельної ділянки.

Просить також спонукати відповідача надати такий дозвіл.

Обґрунтовуючи підстави позову, зазначає, що у його користуванні згідно з укладеним між ним  і міською радою договором оренди від 05.11.2003р. знаходиться  земельна ділянка загальною площею 0,0280 га, за АДРЕСА_1 строком на 5 років, з цільовим використанням під магазин з продажу будівельних матеріалів.

Згідно з дозволом на виконання будівельних робіт №169/05 від  29.09.2005р. та проектної документації, позивачем збудовано  приміщення магазину будівельних матеріалів.

На підставі постанови господарського суду Херсонської області від 10.07.2007р. у справі №13/315-АП-07 за позивачем визнано право власності на даний об'єкт нерухомості.

Внаслідок зміни підрядником робочого проекту, будівництво зайняло додатково земельну ділянку на пустирі площею 120 кв.м, що було підставою для звернення до відповідача з заявою про додаткове відведення в оренду цієї ділянки.

Вважає відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки в оренду безпідставною, звертає увагу суду на те, що внаслідок відхилення  від проекту, позивач вийшов за межі земельної ділянки, що знаходиться на території пустиря. Ним не пошкоджено міських комунікацій, не спричинено шкоди державному, комунальному або приватному майну, не порушено  інститут добросусідства, встановлений гл.17 Земельного кодексу України; позивач доглядає прилеглу територію.

Відповідач позов не визнає, у наданих запереченнях посилається на те, що позивач, ігноруючи порядок передачі земельних ділянок в оренду, встановлений ст.124 Земельного кодексу України, самовільно  зайняв земельну ділянку площею 120 кв.м, чим порушив приписи ст.125 Земельного кодексу України, відповідно до якої приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі, одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється.

Вважає, що міська рада може бути відповідачем у справі адміністративної юрисдикції лише у тому випадку, коли адміністративний позов подано саме на виконання владних управлінських функцій на основі законодавства.

Як вбачається з підстав позову, вимога позивача в частині спонукання надати дозвіл на розробку проектів із землеустрою стосується орендних правовідносин, тобто направлена на укладення договору оренди, який за своєю суттю не є адміністративним, оскільки в ньому відсутні відносини влади і підпорядкування, отже, в частині зазначених вимог  провадження має бути закритим.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

 

в с т а н о в и в:

 

П'ятого листопада 2003р. між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким Херсонська міська рада передала в оренду приватному підприємцю ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,0280 га із земель запасу під розміщення магазину з продажу будівельних матеріалів (а.с.6-11).

Земельна ділянка знаходиться АДРЕСА_1.

Строк дії договору до 05.11.2008 р.

Після одержання дозволу на виконання будівельних робіт від 29.09.2005р. №169/05 та виготовлення технічної документації, позивачем на орендованій ділянці збудовано магазин, який складається з підвалу, першого, другого та третього поверхів загальною площею 1695,5 кв.м.

На підставі постанови господарського суду Херсонської області від 10.07.2007р. у справі №13/315-АП-07 за позивачем визнано право власності на приміщення магазину, яка в наступний час набрала чинності. (а.с.15-16)

Враховуючи той факт, що між укладенням договору оренди земельної ділянки (05.11.2003р.), отриманням дозволу на виконання будівельних робіт (29.09.2005р.), та фактичним будівництвом магазину минув досить тривалий час, підрядна організація, яка проводила будівництво, змінила проект будівлі магазину, внаслідок чого будівництво зайняло зайву земельну ділянку площею приблизно 120 кв.м, на якій знаходиться пустир, що вбачається з наданого в матеріали справи погодженого відповідними службами плану земельної ділянки площею 0,0280 га (а.с.14-15), яку було передано в оренду позивачу на підставі укладеного у 2003р. договору оренди земельної ділянки.

З огляду на цю обставину, з метою одержання додатково зайнятої під будівництво магазину (який є власністю позивача) земельної ділянки у користування (оренду) на законних умовах, позивач звертався до міської ради з відповідними заявами (№27 від 10.05.2006р., №38 від 14.03.2007р. (а.с. 17,18).

На підставі п.п.1.1. п.1 рішення міської ради від 30.05.2007р. №450 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 0,0120 га АДРЕСА_1  під будівництво магазину з продажу будівельних матеріалів, в зв'язку із самовільною забудовою земельної ділянки. (а.с.20).

Оспорення зазначеного рішення є предметом даного спору.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд визнав позов в частині оспорення рішення обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з врахуванням наступного.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам встановлено приписами статті 123 Земельного кодексу України, відповідно до якої надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок, умови і строк розроблення визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування  із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до міської ради, до якого додаються документи, що обгрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки, який погоджується з відповідними службами і, після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до міської ради, яка розглядає його у місячний строк  і в межах своїх повноважень, визначених Земельним кодексом, приймає рішення про надання земельної ділянки.

Частина 9 ст.123 Земельного кодексу України встанавлює, що рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

Як вбачається з оспорюваного акту, суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення в оренду земельної ділянки площею 0,0120га АДРЕСА_1 під будівництво магазину з продажу будівельних матеріалів, у зв'язку із самовільною забудовою земельної ділянки, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Наданими у справу доказами підтверджено, що магазин з продажу будівельних товарів було збудовано на земельній ділянці площею 0,0280га, яка знаходиться в користуванні позивача, на  підставі укладеного з Херсонською міською радою договору оренди земельної ділянки від 05.11.2003р., яка використовується ним за цільовим призначенням.

Наслідком виходу за межі орендованої ділянки було відхилення  (зміна) підрядника від робочого проекту.

Натомість суд визнав за позивачем право власності на збудовану будівлю магазину.

До того ж, як вбачається з плану земельної ділянки площею 0.0280 га, відведеної в оренду позивачу, вона знаходиться на території пустиря. Надання дозволу на виготовлення проекту не є безумовною підставою для прийняття рішення про передачу земельної ділянки в оренду, а є одним з елементів механізму реалізації права, дотримання процедури, процесуального порядку реалізації належного особі матеріального права.

Відмовивши позивачу у розробленні проекту відведення земельної ділянки, відповідач відмовив позивачу у використанні реалізації права на одержання земельної ділянки, що протирічить ч.5 ст.123 ЗК України, яка встанавлює обов'язок міської ради у місячний строк розглянути клопотання і дати згоду на розроблення проекту, і лише після погодження його з відповідними службами та повторного подання, прийняти рішення про надання або відмову в наданні земельної ділянки в користування.

До того ж, в наступний час за позивачем визнано право власності на будівлю магазину з продажу будівельних матеріалів, отже, відповідачем мають бути враховані приписи ч.1 ст.120 Земельного кодексу України, відповідно до якої при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Суд закриває провадження у справі в частині вимоги щодо зобов'язання відповідача надати дозвіл, оскільки вона не стосується орендних правовідносин, направлена на укладення договору оренди, який за своєю суттю не є адміністративним, і у ньому відсутні відносини влади і підпорядкування.

Позивачу присуджується з Держаного бюджету 3 грн. 40 коп. судового збору.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повдіомлено про дату, час і місце складення її повного тексту - 8 жовтня 2007р. о 10-00год., м.Херсон, вул.Горького, 18, каб.324.

Керуючись п.1 ч.1 ст.157, 158, 160-163, 167, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

 

постановив:

 

1. Позов задовольнити.

Визнати нечинним в зв'язку з невідповідністю вимогам законодавства п.1.1 рішення Херсонської міської ради від 30.05.2007р. №450 в частині відмови ПП ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду додаткової земельної ділянки площею 0,0120 га АДРЕСА_1, під будівництво магазину з продажу будівельних матеріалів, у зв'язку із самовільною забудовою.

2. Закрити провадження по позовній вимозі щодо спонукання Херсонської міської ради надати дозвіл на розробку проектів із землеустрою додаткової земельної ділянки площею 0,0120га АДРЕСА_1 під магазин з продажу будівельних матеріалів.

3. Присудити ПП ОСОБА_1 АДРЕСА_2, код НОМЕР_1   3грн. 40коп. судового збору.

 

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. 

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

 

Суддя                                                                  Н.О. Задорожна

повний текст постанови

складений 08.10.2007р.