ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"25" серпня 2010 р.Справа № 9/123-10-2356
За позовом: Приватного акціонерного товариства „ДАТАГРУП”;
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАКОМПАНІЯ „ТАВРІЯ”;
про стягнення 1 885,67 грн.;
Суддя Меденцев П.А.
Представники:
Від позивача: Малентьев В.В. (за довіреністю);
Від відповідача: не з’явився;
СУТЬ СПОРУ: 28.05.2010 р. за вх. №4163 Приватне акціонерне товариство „ДАТАГРУП” (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАКОМПАНІЯ „ТАВРІЯ” (далі –Відповідач) 1 885,67 грн.
Позивач на позовних вимогах наполягає.
Представник відповідача у судові засідання 21.07.2010 р., 04.08.2010 р. та 25.08.2010 р. не з’явився.
Ухвали про порушення провадження у справі від 01.06.2010р., про відкладення розгляду справи від 21.07.2010 р., 04.08.2010 р., надіслані судом на юридичну адресу Відповідача, повернуті до суду відділенням поштового зв’язку через відсутність Відповідача, таким чином Відповідач вважається належним чином повідомленим про дату і місце судового засідання, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, про що зазначено у роз’ясненнях, викладених у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10 грудня 2009р.
Відповідач не надав відзив на позов, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
01.08.2003 р. між ТОВ „ПАКО Лінкс Інтернешнл” та Відповідачем був укладений договір №LL-03-047/АЛА на надання послуг доступу до мережі Інтернет.
У зв’язку з реорганізацією підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „ПАКО Лінкс Інтернешнл”, шляхом приєднання до закритого акціонерного товариства „ДАТАГРУП”, ЗАТ „ДАТАГРУП” стало правонаступником всіх прав і обов’язків ТОВ „ПАКО Лінкс Інтернешнл”.
У зв’язку з приведенням статутних документів у відповідність з вимогами Закону України „Про акціонерні товариства” №514-1У від 17.09.2008 р., ЗАТ „ДАТАГРУП” змінило своє найменування на приватне акціонерне товариство „ДАТАГРУП”.
Предмет та ціна договору були вказані в замовленні на послуги по доступу до мережі (додаток до договору №1 від 01.07.2008 р.), так, 01.07.2008 р., Відповідачем було замовлено доступ до мережі Інтернет на швидкості 2084 Кбіт/с, місце надання послуг за адресою: АДРЕСА_1. За послуги, які замовлялись Відповідачем, останній зобов’язаний був сплачувати 1568,37 грн.
Відповідно до п.3.3.1. договору Відповідач зобов’язується оплачувати послуги, надані згідно умов договору.
На підставі п.3.3.11. договору Відповідач повинен оплачувати рахунки за послуги не пізніше 15 числа кожного місяця.
Позивач повідомив, що на протязі всього часу надання послуг претензій від Відповідача про неналежну якість надання послуг не надходило.
Під час терміну дії договору Відповідач заборгував Позивачу грошову суму в розмірі 1513 грн. в період за липень 2009 р.
Із гарантійних листів Відповідача №136 від 20.05.2009 р., №161 від 22.06.2009 р., №190 від 28.07.2009 р., адресованих ЗАТ „ДАТАГРУП”, вбачається, що Відповідач не заперечує факт отримання послуг провайдера та обіцяв сплатити наявну заборгованість, в тому числі спірну.
31.07.2009 р. Відповідач надіслав Позивачу лист №194, в якому повідомив про розірвання договору.
01.09.2009 р. Відповідачем було отримано лист Позивача №867 від 28.08.2009 р. з вимогою оплатити заборгованість за послуги та доданий до нього рахунок на оплату.
У зв’язку з неналежним виконанням умов договору у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість в сумі 1513 грн.
Згідно з п.5.2. договору за порушення строків оплат за надані послуги Відповідач сплачує на користь Позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
У відповідності до чинного законодавства та умов п.5.2. договору Позивачем розраховано збитки від інфляційних процесів, у зв’язку з простроченням Відповідачем строку оплати наданих за договором послуг, які становлять 130,12 грн., пеню в сумі 211,59 грн., 3% річних в сумі –30,96 грн.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.
Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва.
За положеннями ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦКУ, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „АВІАКОМПАНІЯ „ТАВРІЯ” (65063, м. Одеса, вул. Армійська, 14/1, кв.59, п/р 2600630942980 в АКБ „Інвестбанк”, код ЄДРПОУ 22887624) на користь Приватного акціонерного товариства „ДАТАГРУП” (03005, м. Київ, вул. Смоленська,31-33, п/р 26003266043700 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 31720260) заборгованість в сумі 1513 грн., збитки від інфляційних процесів в сумі 130,12 грн., пеню в сумі 211,59 грн., 3% річних в сумі –30,96 грн., витрати по державному миту в сумі 102 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя