ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
10.10.2007 Справа №15/49
За первісним позовом Теківської сільської ради, с. Теково Виноградівського району
до приватного підприємця ОСОБА_1, с. Дротинці Виноградівського району
про визнання недійсним договору оренди частини будинку культури пл. 30 кв. м.
та
за зустрічним позовом приватного підприємця ОСОБА_1, с. Дротинці Виноградівського району
до Теківської сільської ради, с. Теково Виноградівського району
про визнання дійсним договору оренди частини будинку культури пл. 30 кв. м.,
Суддя -Ващиліна Н.М.
Представники:
від позивача -Коложварі О.А., сільський голова;
від відповідача -ОСОБА_1., приватний підприємець та ОСОБА_2.., представник по довіреності від ОСОБА_2.09.07;
СУТЬ СПОРУ: Теківською сільською радою заявлено первісний позов до приватного підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди частини будинку культури пл. 30 кв. м. та приватним підприємцем ОСОБА_1заявлено зустрічний позов до Теківської сільської ради про визнання дійсним договору оренди частини будинку культури пл. 30 кв. м.
Позивач за первісним позовом просить задоволити позовні вимоги (згідно уточнених позовних вимог, а. с. 14), визнати недійсним договір оренди частини будинку культури, який відповідач використовує під магазин, оскільки вказаний договір нотаріально не завірений; не було погодження відділу культури Виноградівської райдержадміністрації щодо перепрофілювання будинку культури під торговий заклад; не чітко встановлено термін дії договору тощо. Заперечує проти задоволення клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи для належного захисту у зв'язку із залучення до справи іншого адвоката.
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) просить відмовити в задоволенні первісного позову, задоволити зустрічний позов, тобто визнати спірний договір дійсним з мотивів, викладених у відзиві на первісний позов та позовній заяві за зустрічним позовом. Зокрема, вказує на те, що цільове призначення будинку культури не змінено, оскільки магазин розташований тільки на незначній його частині; що ним вкладено значні кошти в ремонт орендованого приміщення, оскільки орендоване приміщення знаходилося в аварійному стані (п. п. 1. 1. 8., 1. 1. 9, 10 договору); сторони виконували договір; він запропонував позивачеві внести зміни до договору в частині збільшення орендної плати та її індексації, однак, останній залишив його пропозиції без задоволення тощо. У судовому засіданні 10.10.07 заявив клопотання про відкладення розгляду справи на п'ять днів у зв'язку із залученням до участі у справу іншого адвоката.
У засіданнях суду неодноразово оголошувалась перерва: до 30.08.07, до 19.09.07, до 10.10.07; приватний підприємець ОСОБА_1заявив зустрічний позов (а. с. 70-89), який прийнято судом для розгляду із первісним позовом в засіданні 30.08.07; за згодою сторін (а. с. 94) строк розгляду справи продовжено до 10.10.07.
У зв'язку із закінчення погодженого сторонами терміну розгляду справи у відповідності до ч. 4 ст. 69 ГПК України клопотання відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення
представників сторін,
СУД ВСТАНОВИВ:
Між сторонами у справі, а саме Теківською сільською радою Виноградівського району та приватним підприємцем ОСОБА_1укладено договір оренди частини будинку культури в с. Гудя, вул. Гевденя, б/н площею 30 кв. м.
Договір укладено терміном на 20 років, об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання (п. п. 3. 1., 5. 6).
Об'єкт, що орендується, являє собою частину будинку культури в с. Гудя (30 кв. м.) і використовується під магазин (п. п. 1. 1. 1. та 2. 1. договору).
Згідно акту приймання-передачі не житлового приміщення від 13.05.06 сільський голова с. Теково Попович М.І. передав, а приватний підприємець ОСОБА_1прийняв в орендне користування вбудоване приміщення в будинку культури за адресою с. Гудя, вул. Гевденя, б/н площею 30 кв. м.
За умовами даного договору орендар зобов'язався своєчасно сплачувати вказані договором орендні платежі, а орендодавець - передати об'єкт оренди в користування. Щодо виконання цих умов договору сторони не привели заперечень.
В силу ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Спірний договір містить істотні умови, необхідні для таких видів договорів, як предмет договору та ціна. Договір укладено у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Ст. 793 ЦК України (в редакції, чинної на момент укладання договору), передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Ст. 220 ЦК України передбачено, що в разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемний. Якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Зі змісту спірного договору вбачається, що він не був сторонами нотаріально посвідчений.
Однак, як встановлено матеріалами справи, приватний підприємець ОСОБА_1вступив в користування орендованим приміщенням, провів його ремонт, використовує об'єкт оренди у відповідності до мети та умов використання, встановленого договором.
Позивач за первісним позовом, укладаючи спірний договір оренди, не вчинив жодних дій щодо його нотаріального посвідчення, протягом 2005 та 2006 рр., не заперечував проти дійсності договору оренди частини сільського клубу, і тільки листом №1 від 02.01.07 запропонував приватному підприємцю ОСОБА_1з'явитись в сільську раду з метою переукладення договору оренди.
Враховуючи вищенаведене, виходячи із принципу верховенства права, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову і наявність підстав для задоволення зустрічного позову.
Інші доводи позивача за первісним позовом як підстави для визнання недійсним договору оренди частини сільського клубу не можуть бути прийняті до уваги, виходячи із наступного: як вбачається із матеріалів справи, зокрема, акту прийому-передачі (а. с. 8) в оренду передано вбудоване приміщення будинку культури площею 30 кв. м., тобто будинок культури с. Гудя залишився функціонувати за призначенням.
Термін договору сторонами визначено, оскільки п. 3. 1. договору встановлено, що термін дії договору складає 20 років з моменту прийняття об'єкту, що орендується, а п. 5. 6. встановлює, що об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання, тобто термін договору встановлено 13.05.05 до 13.05.25.
Щодо не встановлення в договорі індексації орендної плати та страхування об'єкту оренди, то, по-перше, вказані умови регламентовано Законом України „Про оренду державного та комунального майна”, тому є звичайними, що не потребують спеціального включення до такого договору, оскільки вважається, що вони є обов'язковими для сторін; по-друге, в додатковій угоді №1 від 27.08.07 (а. с. 91) орендар запропонував внести зміни щодо індексації орендної плати; орендар також застрахував орендоване майно на користь Теківської сільської ради (а. с. 27-31).
Що стосується перегляду орендної плати, то сторони вправі внести в установленому порядку зміни до договору щодо розміру орендної плати; як вбачається із дій відповідача за первісним позовом, він не заперечує розглянути це питання (а. с. 90-99), однак проект додаткової угоди позивачем повернуто без підпису (а. с. 44).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ч. 4 ст. 69, ст. 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
СУД ВИРІШИВ:
1. В задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2. Зустрічний позов задоволити повністю.
Визнати дійсним договір оренди частини будинку культури пл. 30 кв. м. в с. Гудя, вул. Гевденя, б/н, Виноградівського району, укладеного між Теківською сільською радою та приватним підприємцем ОСОБА_1.
3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
У відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в засіданні суду 10.10.07 за згодою представників сторін була оголошена вступна та резолютивна частини рішення, яке оформлене в порядку статті 84 ГПК України повністю та підписано 12 жовтня 2007 року.
Суддя Н.М. Ващиліна