10.10.07 

        Україна

Господарський суд    Чернігівської  області

Іменем України

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                                                                                     Тел.678-853

04 жовтня 2007р.                                                                                                       справа №14/232

Позивач:          Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (поштова АДРЕСА_2)

Відповідач:          Приватне сільськогосподарське підприємство "Рекорд",  с.Б.Слобода, Корюківський район, Чернігівська область

Предмет спору: про стягнення 5223грн.22коп.

Суддя  Книш Н.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Зубенко М.М. директор  

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2954грн.60коп. за поставлений жмих соняшниковий у кількості 22т 830кг загальною вартістю 14154,60грн. по накладній №081 та акту здачі-приймання від 21.04.07р. за договором поставки № 13.03.07.081 від 13.03.07р.., штрафу у розмірі 1988грн.65коп. згідно п.7.5. договору, 168грн.00коп. пені, 3% річних у сумі 29,24грн., інфляційних у сумі 82грн.73коп.

Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.09.07р. позовні вимоги визнав частково та надав письмове пояснення, в якому зазначив, що 13.03.07р. відповідачем (покупцем) була проведена часткова передоплата товару в сумі 6200грн. згідно платіжного доручення №89 від 13.03.2007р., хоч в договорі не передбачено проведення попередньої оплати товару, що товар було отримано 23.04.2007р. відповідно до накладної №081, копія якої подана відповідачем. Також відповідач зазначив, що на рахунок позивача було перераховано 26.04.2007р. 5000грн. по платіжному дорученню №144 та 28.08.2007р. по платіжному дорученню №295 перераховано - 2948,40грн. Відповідач також просить суд враховуючи дуже важкий фінансовий і матеріальний стан підприємства зменшити суму нарахувань штрафних санкцій. Відповідачем до пояснення подана ксерокопія видаткової накладної №081 від 23.04.07р на отримання жмиху соняшникового від ПП ОСОБА_1 у кількості 22,82тн на суму 14148,40грн. В судовому засіданні 04.10.07р. директором ПСП „Рекорд” Зубенко М.М. подано письмове пояснення, в якому погоджується з тим, що господарство отримало жмих у кількості 22830кг на суму 14154,60грн. та провело оплату згідно платіжних доручень №89 від 13.03.07р. на суму 6200грн., №114 від 28.04.07р. на суму 5000грн. та №295 від 28.08.07р. на суму 2948,40грн.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

13.03.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №13.03.07.081. Відповідно до п.1.1. договору продавець (позивач по справі) зобов'язується поставити та передати у власність покупцю (відповідачу по справі) жмих соняшниковий, а покупець прийняти і оплатити його в кількості, по ціні і в строки вказані в додаткових угодах до договору. Відповідно до п.1 Додаткової угоди №1 до договору продавець зобов'язується поставити покупцю жмих соняшниковий у кількості 20 тонн за ціною 620грн. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу жмих соняшниковий згідно накладної №081 від 21.04.07р. на суму 14154,60грн. у кількості 22830кг з чим погоджується відповідач, про що свідчить його письмове пояснення від 04.10.07р. Факт отримання відповідачем жмиху на суму 14154,60грн. у кількості 22830кг підтверджується актом здачі-приймання від 21.04.07р., який підписаний та скріплений печатками сторін.

У відповідності до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1 до договору покупець зобов'язаний провести оплату товару на протязі одного банківського дня по факту поставки товару.

Приймаючи до уваги, що 21.04.07р. припадає на вихідний день -суботу, суд доходить висновку, що відповідно до п.2 додаткової угоди №1 до договору відповідач зобов'язаний був провести повний розрахунок у строк - 23.04.07р. Як свідчать матеріали справи, відповідач за отриманий товар розрахувався частково на суму 11200грн., в тому числі згідно платіжного доручення №89 від 13.03.07р. на суму 6200,00грн. і №114 від 28.04.07р. на суму 5000,00грн. Заборгованість відповідача на день подання позову становила 2954,60грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Після порушення провадження у справі відповідачем перераховано на рахунок позивача 2948,40грн. по платіжному дорученню №295 від 28.08.07р., про що свідчить оригінал платіжного доручення з відміткою ЗАТ „Полікомбанк” про проведення платежу.

Оскільки, відповідачем борг у сумі 2948,40грн. перераховано в добровільному порядку, спір в цій частині врегульовано, провадження по справі в частині стягнення боргу у сумі 2948,40грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1. ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідачем подано докази про проведення оплати за отриманий товар на загальну суму 14148,40грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача на час розгляду справи за отриманий жмих у кількості 22830кг по накладній №081 від 21.04.07р. становить 06грн.20коп.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, борг в сумі 6,20грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України -штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.7.3. договору у випадку порушення строків оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1% від вартості поставленого і неоплаченого товару за кожний календарний день прострочки виконання зобов'язань.

Позивач з врахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 168грн.00коп. за 115 днів прострочки нараховану станом на 15.08.07р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, враховуючи, що прострочка виконання зобов'язання виникла з 24.04.07р., та з 01.06.07р. ставка НБУ становить 8% згідно постанови правління Національного Банку України від 17.05.07р. №184 „Про регулювання грошово-кредитного ринку”, суд доходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 154,01грн. В решті позову в частині стягнення пені відмовити.

Приписами ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.7.5. договору у випадку порушення строків оплати відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 25% від вартості поставленого і неоплаченого товару. Позивач просить стягнути з відповідача 1988,65грн. штрафу нарахований від суми заборгованості 7954,60грн.

Як свідчить, подана відповідачем копія довідки №72 відділу статистики у Корюківському районі основною діяльністю відповідача є сільське господарство.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість-одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Приймаючи до уваги, що відповідач є сільськогосподарським підприємством, що ним до настання строку оплати (23.04.07р.) було 13.03.07р. перераховано на рахунок позивача 6200,00грн., що прострочка виконання зобов'язання з боку відповідача в частині сплати 5000,00грн склала не значний період - тільки 4 дні, що на момент звернення до суду заборгованість відповідача становила 2954,60грн., з яких борг у сумі 2948,40грн. перераховано в добровільному порядку і на день розгляду справи борг становить 06грн.20коп., а сума штрафних санкцій є надмірно великою у порівнянні із збитками кредитора, суд, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій, а тому штраф підлягають стягненню в сумі 738,65грн. В решті стягнення штрафу відмовити.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить сягнути з відповідача 3% річних у сумі 29,24грн. нарахованих станом на 15.08.07р., інфляційних у сумі 82грн.73коп. нарахованих за травень-червень 2007р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних, суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення 82,73грн. інфляційних підлягають задоволенню в повній сумі, а вимоги в частині 3% річних підлягають задоволенню в сумі 28,01грн. за період з 24.04.07р. по 15.08.07р. з урахуванням дати виникнення прострочки виконання зобов'язання з боку відповідача. В решті стягнення 3% річних вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю нарахування.

Оскільки, відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 6,20грн., в частині стягнення пені в сумі 154,01грн., штрафу в сумі 738,65грн., інфляції в сумі 82,73грн., 3% річних в сумі 28,01грн. Провадження по справі в частині стягнення 2948,40грн. боргу підлягає припиненню. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 102грн. та 117,66грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.193, 216, 217, 230, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, п.1-1 ст.80, п.3 ст.83, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення боргу у сумі 2948грн.40коп. у зв'язку з відсутністю предмету спору.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Рекорд" ( с.Б.Слобода, Корюківський район, р/р 26009005708 в філії „Полікомбанк” м. Чернігів МФО 353100, код 30763365) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в Лівобережному відділенні ЗАТ КБ „ПриватБанк” м. Дніпропетровська, МФО 307220, код НОМЕР_2) 06грн.20коп. боргу, 154грн.01коп. пені, 738грн.65коп. штрафу, 82грн.73коп. інфляції, 28грн.01коп. три проценти річних, 102грн. державного мита, 117грн.66коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш

Рішення підписано 09.10.07р.

          Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш