Справа №  2а-18 /10

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня  2010 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

Головуючого – судді Кузіної Ж.В.

При секретарі Дзюбенко Р.Д.

За участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Дяченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до  Управління пенсійного фонду України Київського району  в м. Полтаві про скасування рішення  колегіального органу, зобов»язання  нарахувати пенсію ,-

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду з позовом про  скасування рішення колегіального органу, зобов»язання  нарахувати пенсію посилаючись на те, що  позивач  з 31.08.1984р. по  23.09.1987р. працював водієм  на Полтавський СТО 16697 та наказом по підприємству  № 19 від 05.05.1986 року був відряджений на ліквідацію наслідків  ЧААЕС, де пробув з 05.05.1986р. по 15.05.1986р. Позивач має статус  громадянина, що постраждав внаслідок  Чорнобильської катастрофи. Позивач звернувся до відповідача з заявою про  нарахування та призначення пенсії за віком  як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС, проте у призначені такої пенсії йому було відмовлено, оскільки відсутня довідка про період участі  в ліквідації аварії на ЧАЕС  відповідної форми, відсутності  первинних документів в архіві  СТО-15397 , відсутності даних про оплату  роботи в зоні ЧАЕС в особових рахунках.  Проте п у відповідача  мається  лист ВАТ Полтавське СТО 16697, яким підтверджується  трудові відносини позивача з даним підприємством та довідка про відрядження  позивача  на ліквідацію наслідків ЧАЕС з отриманням заробітної плати. Вважає, що рішення колегіального органу про відмову у призначенні йому пенсії підлягає скасуванню.

    У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги пославшись на викладені в позовній заяві обставини та просила позов задовольнити,  скасувати рішення колегіального органу  призначення пенсії  УПФУ Київського району м. Полтави, зобов»язати відповідача  нарахувати позивачу  пенсію, згідно ст.. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Представник відповідача  позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії  не надані документи, які посвідчують право позивача на спірну пенсію , просив відмовити у задоволенні позову.

    Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають з наступних підстав.

    Згідно ст.. 55 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня незалежно від кількості робочих днів пенсійний вік зменшується   на 10 років.

    Позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення   зі зменшенням пенсійного віку, рішенням колегіального органу з призначення пенсії управління ПФУ Київського р-ну м. Полтави від 23.06.2008 року № 15  відмовлено ОСОБА_3 в призначенні пенсії.

    Згідно посвідчення  серії НОМЕР_1 виданого 10.02.1993 року  позивач має статус учасника ліквідації  аварії на ЧАЕС, категорія 2.

    Згідно трудової книжки позивач  з 31.08.1984 р. по 23.09.1987 р.  працював водієм 3-го класу  Полтавської станції технічного обслуговування 16697.

Відповідно до довідки № 45 від 26.03.2008р. вданої ВАТ Полтавська СТО-15397  позивач дійсно працював в м. Чорнобиль на дезактивації  автодороги Чорнобиль-Прип»ять- с. Копачі в період з 5 травня по 15 травня 1986 року.

Разом з тим, згідно довідки  ВАТ Полтавського СТО -15397  документи , що підтверджують  перебування ОСОБА_3 на ЧАЕС, в даних архіву ВАТ Полтавсьеої СТО-15397 відсутні.

Довідкою  виданою   ТВО  автомобільного транспорту  на ім2я позивача вказано, що останньому за роботу  в м. Чорнобиль на дезактивації автошляху Чорнобиль-Прип»ять- с. Калачі  з 05 по 15 травня 1986 року по місцю роботи Полтавське територіальне виробниче об»єднання автомобільного транспорту по розрахунковій відомості від травня 1986 року № 5 виплачена заробітна плата в сумі  287 крб. 38 коп. з урахуванням коефіцієнту 2 відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР та Укрпрофради від 10.06.1986р. № 207-7.

Всі три довідки  про роботу в зоні ЧАЕС видані різними установами,  хоча відповідно трудової книжки позивач перебував у трудових відносинах з Полтавською станцією  технічного обслуговування 16697.

Посилання позивача на копію наказу  « 19 від 05.05.1986р.  виданого Полтавською станцією технічного обслуговування  № 16697 не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вказаний наказ належним чином не завірений та містить печатку  СТО № 15397.

За таких обставин, відповідач – УПФУ Київського району м. Полтави діяло правомірно  відмовляючи позивачу у призначенні пенсії  за віком , згідно ст.. 55 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 8-14, 71, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу  адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог  ОСОБА_3 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складення постанови в повному обсязі та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви  про апеляційне оскарження.

Головуючий                         Ж.В.Кузіна