Спр. №2-А-541/2009р.

 ПОСТАНОВА

Іменем  України

30 квітня 2009 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді      Шевченко Л.В.
при секретарі     Рахуба І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про зобов'язання провести доплату грошових коштів по інвалідності,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1І звернувся в суд з позовом до Служби безпеки України про зобов'язання провести доплату грошових коштів по інвалідності, посилаючись на те, що він проходив службу в органах державної безпеки України і звільнений у відставку наказом № 1917-ос від 09.12.2006 року за пунктом „б" ст. 67 „Положення про проходження військової служби за контрактом і кадрової військової служби в СБУ" за станом здоров'я.

Безпосередньо перед звільненням з військової служби його грошове забезпечення за останньою штатною посадою становило 3 532,85 грн.

Внаслідок захворювання, отриманого під час проходження служби (пов'язано з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС) йому у 2007 році встановлена інвалідність 2-ї групи безстроково.

З 25.03.1992 року - з часу прийняття Закону України «Про Службу безпеки України» і по 31.12.2006 року була чинною редакція ч.2 ст. 29 Закону України «Про Службу безпеки України», яка передбачала виплату допомоги по інвалідності в розмірі від трирічного до п'ятирічного грошового забезпечення.

Однак, після його звільнення з січня 2007 року набув чинності Закон України № 328-У «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які при звані на навчальні та спеціальні збори, і деяких інших осіб". Цим законом внесено зміни до ч.2 ст. 29 Закону України „Про Службу безпеки України", а саме, що одноразова грошова допомога виплачується інваліду в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Зазначеними змінами було значно звужено його право на отримання цієї допомоги в частині обчислення її розміру.

Він вважає, що до нього не повинна застосовуватись нова редакція частини № 2 статті 29 Закону України „Про Службу безпеки України, тому і звернувся в суд з даним позовом.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримав і просив його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що позивачу з 26.04.2007 року було встановлено 2 групу інвалідності.

Відповідно до п. 30 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ від 22.02.1992 року № 83, датою встановлення інвалідності вважається день надходження до медико-соціальної експертної комісії документів, необхідних для огляду хворого.

При обчисленні суми допомоги має застосовуватись нормативно-правовий акт, який є чинним на момент встановлення групи інвалідності, а саме: 26 квітня 2007 року. Отже на дані правовідносини поширюються норми постанови КМУ від 28 травня 2008 року № 499.

Крім того, сам позивач подав до СБУ заяву про виплату йому допомоги відповідно до постанови КМУ від 28 травня 2008 року № 499.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про Службу безпеки України» правову основу діяльності Служби безпеки України становлять Конституція України, цей Закон та інші акти законодавства України, відповідні міжнародні правові акти, визнані Україною.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 не визнана такою, що не відповідає Конституції України, а отже є конституційною.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши всі докази по справі, суд прийшов до висновку про неможливість задоволення позову з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 дійсно проходив службу в органах державної безпеки України і звільнений у відставку наказом № 1917-ос від 09.12.2006 року за пунктом „б" ст. 67 „Положення про проходження військової служби за контрактом і кадрової військової служби в СБУ" за станом здоров'я.

Внаслідок захворювання, отриманого під час проходження служби (пов'язано з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС) позивачу у 2007 році встановлена інвалідність 2-ї групи безстроково

З 25.03.1992 року - з часу прийняття Закону України «Про Службу безпеки України» і по 31.12.2006 року була чинною редакція ч.2 ст. 29 Закону України «Про Службу безпеки України», яка передбачала виплату допомоги по інвалідності в розмірі від трирічного до п'ятирічного грошового забезпечення.

Однак, після звільнення позивача зі служби, з січня 2007 року набув чинності Закон України № 328-У «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які при звані на навчальні та спеціальні збори, і деяких інших осіб". Цим законом внесено зміни до ч.2 ст. 29 Закону України „Про Службу безпеки України", а саме, що одноразова грошова допомога виплачується інваліду в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 30 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ від 22.02.1992 року № 83, датою встановлення інвалідності вважається день надходження до медико-соціальної експертної комісії документів, необхідних для огляду хворого.

При обчисленні суми допомоги має застосовуватись нормативно-правовий акт, який є чинним на момент встановлення групи інвалідності, а саме: 26 квітня 2007 року. Отже на дані правовідносини поширюються норми постанови КМУ від 28 травня 2008 року № 499.

Крім того, сам позивач подав до СБУ заяву про виплату йому допомоги відповідно до постанови КМУ від 28 травня 2008 року № 499.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про Службу безпеки України» правову основу діяльності Служби безпеки України становлять Конституція України, цей Закон та інші акти законодавства України, відповідні міжнародні правові акти, визнані Україною.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 не визнана такою, що не відповідає Конституції України, а отже є конституційною.

Тому, на підставі вищевикладеного, керуючись ч.2.ст. 29 Закону України „Про Службу безпеки України", ст.ст. 22, 48 Конституції України, ст..ст. 2, 19, 122, 160- 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В позові ОСОБА_1 до Служби безпеки України про зобов'язання провести доплату грошових коштів по інвалідності відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.