КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-373

2010 року

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

29 липня 2010 року                                              смт Куйбишеве

    Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

    головуючого судді                 Скляра С.Ю.,

    при секретарі судового засідання         Грицан А.В.,

    розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

    07 липня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про розірвання шлюбу, який було зареєстрованого між сторонами 24 листопада 2001 року Мар’янівською сільською радою Куйбишевського району Запорізької області, актовий запис №10. Позивач ОСОБА_1 вказала, що за час сумісного проживання сторони мають неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на даний час проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Спільне життя з відповідачем не склалося через його зради, намагання зберегти сім’ю ні до чого не привели. За таких обставин ОСОБА_1 вимушена була звернутися до суду із відповідним позовом, посилаючись на те, що подальше спільне життя з відповідачем буде суперечити її інтересам та інтересам дитини.

Сторони у попереднє судове засідання не з'явились, про час і місце його проведення повідомлялися належним чином (а.с.10,11). Судом задоволені письмові клопотання (а.с.12,13) осіб, які повинні брати участь у справі, про розгляд справи без їхньої участі, що не суперечить положенням, передбачених ст.130 і ч.2 ст.158 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 письмово повідомила судові про підтримання пред'явлених нею вимог по тих підставах, які були зазначені в позовній заяві (а.с.12).

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав, проти його задоволення не заперечував, про що надав судові відповідну письмову заяву (а.с.13).

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Шлюб між сторонами укладено 24 листопада 2001 року, який зареєстровано Мар’янівською сільською радою Куйбишевського району Запорізької області, про що зроблено актовий запис №10 (а.с.7).

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на даний час проживає разом з матір’ю – позивачем ОСОБА_3, та перебуває на її утриманні (а.с.6,8).

З матеріалів справи вбачається, що спільне життя сторін не склалося через зради одного з подружжя, між сторонами втрачено почуття поваги один до одного, внаслідок чого кожен з подружжя проживає окремо один від одного. Спору про поділ спільного майна подружжя між сторонами немає.

Сторони зазначені обставини у справі не оспорювали, фактично їх визнали, тому у відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України такі обставини не підлягають доказуванню.

Сторони дійшли згоди з приводу того, з ким із них буде проживати дитина, яку участь у забезпеченні умов її життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дитини.

У попередньому судовому засіданні сторони не виявили бажання зберегти подружні відносини, заперечували проти надання подружжю строку для примирення (а.с.12,13).

За такої сукупності обставин у справі суд дійшов висновку, що причини, які спонукали позивача ОСОБА_1 на розірвання шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними є неможливим, воно суперечить інтересам одного з подружжя.

Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, суд в порядку ст.88 ЦПК України має підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача понесених судових витрат в сумі 38 грн. 50 коп., де 8 грн. 50 коп. – сума сплаченого судового збору, 30 грн. – сума оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.1,2).    

Керуючись ст.ст.24,110-112 СК України, ст.ст.10,11,60,88,130,174,209,212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1, - задовольнити.

Розірвати шлюб  між ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Мар’янівка Куйбишевського району Запорізької області, та ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт Розівка Розівського району Запорізької області, зареєстрований Мар’янівською сільською радою Куйбишевського району Запорізької області, про що зроблено актовий запис №10, які мають одну неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 38 (тридцяти восьми) гривень 50 (п’ятдесяти) копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 при видачі Свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито у дохід держави в сумі 17 (сімнадцяти) гривень.

Звільнити ОСОБА_2 від сплати державного мита у дохід держави при видачі Свідоцтва про розірвання шлюбу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції – Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя:             С.Ю.Скляр