2-6264\10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.09.2010 р. Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого судді Матохнюка Д.Б.,
при секретарі Коробці К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій незаконними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій незаконними, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії та стягнути не нарахований розмір пенсії.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що оскільки він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і має статус постраждалого 1 категорії, він має право на отримання пенсії по інвалідності 3 групи, яка, згідно вимог ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року, не може бути меншою за 6 мінімальних пенсій за віком. При цьому зазначив, що дія цього закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року і згідно ст. 67 Закону України №231-v від 05.10.2006 року, яким внесені зміни до закону №796-ХІІ від 28.02.1991 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до категорії 1,2,3,4, перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Крім цього позивач, послався на рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, котрим визнано, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.07.2007року задоволено позов позивача до управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про перерахунок пенсії не нижче шести мінімальних пенсій за віком, стягнення заборгованості. Судом на користь позивача зобов’язано здійснити перерахунок пенсії, але не менше шести мінімальних пенсій за віком, розмір якої станом на 18.07.2007року становить 2436,00 грн. та стягнуто на його користь заборгованість по пенсії за шість місяців з 01.01.2007р. по 01.06.2007р. включно, яка становить 9131,94 грн. Вищезазначена постанова суду виконана, але з того часу неодноразово змінювався розмір мінімальної пенсії за віком, але перерахунок пенсії позивачу не було проведено. На звернення до відповідача позивач отримав відповідь про недопустимість такого перерахунку, адже постанова Вінницького окружного адміністративного суду виконана в повному обсязі. Позивач вважає дії відповідача не законними та не обґрунтованими, а тому звернувся до суду з позовом та просить суд визнати відмову відповідача щодо перерахунку пенсії по інвалідності, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 – 12 від 28.02.1991 року незаконною, Зобов’язати відповідача здійснити перерахунок між фактично виплаченою пенсією та належної до виплати відповідно до вимог ст..ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі не менше 50 % мінімальної пенсії за віком та виплачувати основну та додаткову пенсію не менше вказаних в залежності від зміни розміру мінімальної пенсії за віком. Стягнути з відповідача не нараховану позивачу щомісячну основну та додаткову державну пенсію по інвалідності, як інваліду 3 групи за весь період невиплати пенсії в передбаченому законом розмірі.
В судовому засіданні позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд визнати відмову відповідача щодо перерахунку пенсії по інвалідності, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконною, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату з 01.08.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по теперішній час пенсії позивача у відповідності до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Представник відповідача, в судовому засіданні проти позову заперечив, надав суду письмові заперечення та просив суд відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, оцінивши надані докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно посвідчення НОМЕР_1 виданого 22.05.2005 року, є особою яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи І категорії, і інвалідом 3 групи, що підтверджується довідкою Управління пенсійного фонду в Ленінському районі від 31.09.2009року відповідно до якої ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи і є інвалідом 3 групи та відповідно до розпорядження про перерахунок пенсії інвалідність встановлена 10.05.2005року довічно.
Згідно ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року (далі Закон України №796-ХІІ від 28.02.1991 року) позивачу як особі, віднесеної до І категорії, встановлюється пенсія у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
При цьому, ст.50 Закону України №796-ХІІ від 28.02.1991 року передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 3 групи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Також в силу вимог ч.4 ст.54 Закону України №796-ХІІ від 28.02.1991 року, розмір пенсії позивача як інваліду 3 групи (враховуючи, що даний статус він отримав в результаті ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році) не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство суд дійшов
висновку, що при обрахунку та призначенні пенсії слід керуватися виключно положеннями законів України.
Так, відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України, а єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
Оскільки Конституція України не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів, при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком слід керуватися саме положеннями закону, зокрема, статей 1 та 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 року, відповідно до яких виключно цим законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Аналогічні положення також містяться і у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року, зокрема, відповідно до ч. 3 ст.67 «У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю...».
При цьому варто зазначити, що при встановленні розміру мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року є неправомірним застосування положення Постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», якою з 01.07.2008 року затверджено розмір пенсії для інвалідів 3 групи учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році – 980 грн., виходячи з наступного.
Відповідно до загальної теорії права: закон є незаперечним, тобто ніякий інший орган, крім законодавчого, не може його скасувати або змінити, а підзаконний нормативний акт (до якого також належить Постанова Кабінету Міністрів України) видається відповідно та на підставі закону, для конкретизації законодавчих розпоряджень.
Натомість, істотне зменшення розміру мінімальної пенсії за віком, а відтак, і пенсії, що призначається відповідно до її розміру, суперечить не лише загальним засадам теорії права, а і нормам діючої Конституції, відповідно до вимог ч. 3 ст.22 якої, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнаний таким, що є неконституційним (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни внесені Законом України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає Конституції України, а тому це не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання розміру пенсії, виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком, як це встановлено ст.54 Закону України №796-ХІІ від 28.02.1991 року.
Отже при нарахуванні пенсій, відповідно до ст.ст.50, 54, Закону України №796-ХІІ від 28.02.1991 року, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначають мінімальний розмір пенсії за віком.
З досліджених в судовому засіданні доказів видно, що інвалідність позивача встановлена з 10.05.2005року, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.
Керуючись п.6 ч. 1 ст.92, ч. 3 ст.22 Конституції України, ст.ст. 49,50,54,67, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року, ст.ст. 1, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 року, ст.ст. 10, 60,61, 88, 209, 213, 215, 218 ЦПК України,
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.ст. , 50, 54, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці провести перерахунок та виплату з 01.08.2007 року по 31.12.2007року. та з 22.05.2008року. по 10.09.2010року пенсії ОСОБА_1 відповідності до ст.ст. 50, 54, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням положень ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: