Судова справа № 2а-1254/10/0515
30 серпня 2010 року м. Докучаєвськ
Докучаєвський міський суд Донецької області у складі:
головуючого – судді Сєліна Є.В.,
при секретарі Паніхіної Г.С.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Докучаєвську, в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ смт. Старобешево прапорщика міліції Конопленка Віталія Анатолійовича та начальника ВДАІ м. Докучаєвська майора міліції Скорика І.А. про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог він зазначив, що за постановою відповідача серії АН № 354564 від 13.06.2009р. його піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 1020 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП, за те, що він будучи посадовою особою порушив правила, норми та стандарти, що стосуються забезпечення дорожнього руху при утриманні залізничного переїзду, чим порушив п.1.5 ПДР. У зв’язку з тим, що протокол про адміністративне правопорушення складався у його відсутність, його з ним не знайомили, позначка про те, що він відмовився від надання пояснень та підписання протоколу не відповідають дійсності, просить визнати дії відповідача незаконними, протокол недійсним, а постанову скасувати.
У судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги та посилаючись на те, що про існування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення він дізнався лише 06.08.2010р. при зверненні до органів МРЕО м. Волновахи з питання технічного огляду транспортного засобу, тому був позбавлений можливості звернутись до суду з приводу її оскарження, у зв’язку з чим, просить поновити строк на таке звернення. Крім того, він не є власником даної ділянки залізничного переїзду і вона не знаходиться на його утриманні, а тому нести відповідальність за її стан він не зобов’язаний, через що просить визнати дії відповідача неправомірними а постанову скасувати.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, заперечень з приводу заявленого позову не подали. Суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних в ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДА № 094592 від 12.05.2009р. та постанови відповідача серії АН № 354564 від 13.06.2009р., ОСОБА_1 - 12.05.2009р. о 11.20 год. порушив правила, норми та стандарти, що стосуються забезпечення дорожнього руху при утриманні залізничного переїзду перегону ст. Розгрузочна – Стила ДФДК 14 км. (відсутній дорожній знак 1.29 «одноколійна залізниця», дорожні знаки 2.2 «проїзд без зупинки заборонено» не відповідають встановленим стандартам), чим порушив п.1.5 ПДР. За що відповідачем позивача було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 1020 грн.
З вказаного протоколу не вбачається, що ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненні даного порушення.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
За ч.1 ст.140 цього ж Кодексу, адміністративна відповідальність передбачена за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.
Згідно ст.12 Закону України «Про дорожній рух», посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються не тільки протоколом про адміністративне правопорушення а й поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно п. 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 лютого 2001 року № 185, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463, до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення тощо).
У порушення цих вимог, до протоколу не додано пояснення правопорушника, документи, що свідчать, що саме ця особа несе обов’язок (відповідальність) за утримання залізничного переїзду.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано жодних достатніх доказів на доведення законності винесеної постанови.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією чи законами України;
2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Суд вважає, що відповідачем при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не було враховано усіх обставин, що мають значення для цього.
При таких обставинах у суду немає достатньо підстав вважати дії відповідача правомірними.
Частиною 1 статті 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч.2 ст.100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем пропущений строк з поважних причин, а тому він повинен бути поновлений.
Виходячи із викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 18, 100, 128, 158-161, 163 КАС України, на підставі ст. 289 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ смт. Старобешево прапорщика міліції Конопленка Віталія Анатолійовича та начальника ВДАІ м. Докучаєвська майора міліції Скорика Ігоря Анатолійовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АН № 354564 від 13 червня 2009 року, винесеної начальником ВДАІ м. Докучаєвська майором міліції Скорик Ігорем Анатолійовичем.
Дії посадової особи – начальника ВДАІ м. Докучаєвська майора міліції Скорика Ігоря Анатолійовича по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП визнати неправомірними.
Постанову серії АН № 254564 від 13 червня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.140 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 1020 грн. - скасувати.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя