Справа №2-1690 /10р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

6 вересня 2010 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді –                         Черкасенко Т.Г,

при секретарі –                         Курєпіна Н.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну  справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Управління праці та соціального захисту населення Криворізької районної державної адміністрації  про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на його користь недоплачену йому щомісячну соціальну  державну допомогу до пенсії, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року 703,87 грн., з 22.05.2008 року по  31  грудня 2008 року 1072,85 грн., з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року1454,4 грн. в зв.язку з неправомірними діями відповідача, які неправомірно відмовили їй нарахувати та виплатити  щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни", з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по  31  грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

В судове засідання позивач, його представник не з,явився. Представник позивача надав заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності, позов підтримав.

Представник відповідача  Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу в судове засідання не з»явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином,  відповідач до суду надав заяву   про розгляд справи у відсутність його представника, до суду надав письмові заперечення проти позову,  вказуючи, що з 1 січня 2008 року позивачу як дитині війни проведено перерахунок пенсії за нормами закону України „ про соціальний захист дітей війни” із змінами , внесеними законом України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та виплачується надбавка у розмірі 10% від прожиткового мінімуму встановленому для осіб, які втратили працездатність, який визначається Законом України „ Про державний бюджет України” на відповідний рік. Крім того, відповідач в своїх письмових запереченнях зазначив, що частиною 17 статті 77 закону України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік” дію статті 6 закону України „ про соціальний захист дітей війни” було зупинено. Крім того. в самому Законі „ Про соціальний захист дітей війни” не було визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус „Дітей війни”.  Оскільки на час звернення позивача до управління механізм розрахунку підвищення пенсії. Передбаченого ст.. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” був відсутній, для нарахування та виплати підвищення позивачу до 1 січня 2008 року немає законних підстав. З 1 січня 2008 року набув чинності Закон України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким внесено зміни до ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”  відповідно до якого дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Розмір зазначеної надбавки учасникам війни визначено ст.. 14 закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” тобто у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який визначається Законом України „ Про Державний бюджет України” на відповідний рік.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни, як це визначено абзацом 1 п. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також підтверджується посвідченням на ім»я позивача.( а.с. 9).

За змістом ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок— 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у ст. 62 встановлено, що прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність, встановлюється на рівні- з 1 січня — 380 гривень, з 1 квітня — 406 гривень, з 1 жовтня — 411 гривень.

Таким чином, починаючи з 30 липня 2007 року, позивачці  мало бути виплачено по 121 гривня 80 копійок щомісяця, але п. 12 статті 71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія норм закону, які передбачали вищевказані виплати, була призупинена.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № б-рп/2007   від 9 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають конституції (є неконституційними) положення п. 12 статті 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими встановлено, що на 2007 рік зупиняють дію положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», де зазначено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» № 107-ІV від 28.12.2007 року пунктом 5 статті 58 прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, становить з 1 січня 470 грн., з 1 квітня 481 грн., з 1 липня 482 грн., з 1  жовтня 498 грн. У 2008 році відповідно до п.п. 2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-ІV в статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») було внесено зміни, відповідно до яких до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії – виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 %  прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. Конституційний Суд України у своєму рішенні № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року дійшов висновку, що зміни внесенні п.п.2 п.41 розділу ІІ Закону України № 107-ІV від 28.12.2007 року є неконституційними та такими, що не відповідають Конституції України.

Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, на яку посилається в своїх запереченнях  відповідач, визначила розмір доплат до пенсії дітям війни з 22 травня   - 48 гривень 10 копійок, з липня – 48 гривень 20 копійок, з жовтня – 49 гривень 80 копійок.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Крім того, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав: згідно зі ст. 8 Конституції України, Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Саме тому, суд дійшов висновку про неприпустимість при встановленні розміру державної соціальної підтримки дітей війни виходити з положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-ІV, яким виплата державної соціальної підтримки передбачена у значно менших розмірах, оскільки Конституція України має вищу юридичну силу порівняно з іншими Законами України.

Згідно з ч.2 ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Позивачка 1 липня 2010 року( а.с. 30) звернулася до відповідача з заявою про нарахування доплати до пенсії в передбаченому законом розмірі, але отримала відповідь про те, що підвищення розмірів пенсії виплачується йому в розмірі, передбаченому діючим законодавством.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання державних соціальних гарантій дітям війни, які визначені ст. 6 спеціального Закону - «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи наявність у позивача передбаченого ст. 46 Конституції України права на соціальний захист, та Законом України «Про соціальний захист дітей війни» права на отримання державних соціальних гарантій дітям війни, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Управління пенсійного фонду України нарахувати та виплатити позивачу, як особі, яка має право на встановлене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за виключенням сум, що вже ним отримані, за  період 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1.01.2009 року по 31.12.2009 року.

Суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити суми надбавки дітям війни, на підставі відповідних правових норм, зазначених у судовому рішенні, тому не проводить розрахунок цих виплат і не стягує конкретної суми про яку просить позивач .

Враховуючи те, що, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1.01.2009 року по 31.12.2009 року позивачу мало бути перераховано надбавку дітям війни, однак вказані суми позивачу не були виплачені з посиланням на те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених законом «Про соціальний захист дітей війни», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а підвищення органами Пенсійного фонду України пенсій дітям війни буде можливим після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України на відповідний рік для здійснення цього підвищення, суд дійшов висновку, що заперечення відповідача про відсутність бюджетних асигнувань для задоволення вимог позивача до уваги взяти не можна, оскільки доказів про відсутність асигнувань суду не надано, але й за умови наявності таких доказів, невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей для виплати не є підставою для виправдання дискримінуючої недоплати державної соціальної підтримки дітям війни.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей відповідних законів, що визнані неконституційними, а також, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання   на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

    Керуючись ст. ст. 10,11,60 ЦПК України, а також ст.ст. 1,3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року суд. -

                                                       В И Р І Ш И В :

Позовну заяву  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області,  третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Управління праці та соціального захисту населення Криворізької районної державної адміністрації  про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі м. Кривого Рогу перерахувати та виплатити ОСОБА_1    щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни", з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по  31  грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Дніпропетровський апеляційний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий-суддя                         Черкасенко Т.Г.