2-3488/2007р.

У Х В А Л А

            31 серпня 2007 року                                                            м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Лизенко І.В., вивчивши позовну заяву

ОСОБА_1 до Лисичанського міського відділу управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про стягнення недоплаченого грошового утримання, недоплаченої суми пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії, -

встановила:

            Позивач, посилаючись на ст. 22 ЦК України, звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що проходив службу у відповідача, звідки наказом начальника УМВС України в Луганській області від 08.09.2006р. за №272 о/с був звільнений з органів внутрішніх справ в запас Збройних сил України через хворобу з вислугою років 20 років 6 місяців 01 день. Вважає, що за період служби з вересня 2004 року по серпень 2006 року йому безпідставно не виплачувалися або виплачувалися у меншому розмірі додаткові виплати до грошового забезпечення, хоча до дисциплінарної відповідальності він не притягався, а саме: надбавка за особливі умови служби у розмірі 50% окладу грошового утримання, надбавка за безперервну службу у розмірі 70% при вислузі від 20 років та у розмірі 50% при вислузі до 20 років грошового забезпечення, премія 33,3 % грошового забезпечення. У зв'язку з невиплатою додаткових видів грошового забезпечення він недоотримав за останні 24 місяці перед звільненням грошове забезпечення у сумі 11881,86 грн. У зв'язку з цим йому невірно було визначено розмір пенсії, виходячи з отриманого грошового забезпечення. Просив суд стягнути з відповідача несплачене грошове забезпечення у сумі 11881,86 грн. за період з вересня 2004 року по серпень 2006 року, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії з урахуванням несплаченого грошового забезпечення, стягнути з відповідача різницю між призначеною та належною пенсією у сумі 2957,16 грн. за період з вересня 2006 року по вересень 2007 року, на підставі ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» звільнити від сплати державного мита при розгляді цивільної справи, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи стягнути на підставі п. 3 ст. 81 ЦПК України. 

           Провадження у даній справі не може бути відкрито, оскільки заява не підлягає розглядові у судах в порядку цивільного судочинства з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Відповідно до ч.1 п.1,2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

            Згідно зі ст. 3 п.15 КАС України публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

            Відповідно до ст. 1 Закону України «Про міліцію» міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

            Відповідно до ст. 20 Закону України «Про міліцію» працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, між сторонами існує публічно-правовий спір, відповідач є суб'єктом владних повноважень, тому дана справа підлягає розглядові у порядку адміністративного судочинства.

Окрім того, позивач, звернувшись до суду з проханням про звільнення від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, посилається відповідно на ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» та п. 3 ст. 81 ЦПК України. Така позиція позивача є хибною, оскільки згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ тощо).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, у відкритті провадження у справі за даним позовом слід відмовити, позивачу належить звернутися за захистом своїх прав у порядку адміністративного судочинства до Лисичанського міського суду Луганської області.

Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 122 ч.2 п.1, 209, 210 ЦПК України, -

ухвалила:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Лисичанського міського відділу управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про стягнення недоплаченого грошового утримання, недоплаченої суми пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 5-ти днів з дня після її проголошення або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду та до апеляційного суду Луганської області.

                                                 Суддя: