Судова справа № 2-2315/10/0515
25 серпня 2010 року м. Докучаєвськ
Докучаєвський міський суд Донецької області у складі:
головуючого – судді Сєліна Є.В.,
при секретарі Паніхіної Г.С.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Докучаєвську, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 28.04.2006р. він з ОСОБА_2 уклав письмовий договір позики у вигляді розписки, відповідно до якої, останній позичив у нього 1650 доларів США. 17.07.2007р. ОСОБА_2 збільшив суму позичених грошових коштів, в результаті чого загальна сума позики склала 2600 доларів США, яку він зобов’язався повернути до 18.09.2007р. По закінченні цього строку він неодноразово звертався до відповідача з приводу повернення зазначеної суми, однак до теперішнього часу вона ним не повернута. У зв’язку з цим, просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь основну суму боргу у розмірі 20566грн., пеню в розмірі 2467,92грн. та коефіцієнт інфляції в розмірі 13623грн., а всього 36657грн.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та дав пояснення аналогічні тим, які вказані у заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, заперечень з приводу поданого позову не надав. У зв’язку із чим, судом ухвалене рішення про заочний розгляд справи.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що є достатньо доказів, які свідчать про права та взаємовідносини сторін. Позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ст.ст. 1046-1047 ЦК України.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Факт укладення між сторонами договору позики підтверджується письмовою розпискою, згідно якої ОСОБА_2 зобов*язується повернути ОСОБА_1 - 2600 доларів США у строк до 18.09.2007р.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 545 ЦК України, якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Борговий документ, тобто розписка ОСОБА_2 від 17.07.2007р., до суду представлена позивачем, на розписці напис про повернення боргу відсутній.
Таким чиним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми позики у розмірі 2600 доларів США є обгрунтованими та такими, які підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.
Згідно ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні.
У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Станом на день ухвалення цього рішення судом (25 серпня 2010 року) офіційний курс, встановлений Національним банком України, за 100 доларів США складав 789 грн., тобто за офіційним курсом сума боргу відповідача на час ухвалення судового рішення складає 20514грн., яка і підлягає стягненню.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Доказами відповідно до ч. 1 ст. 57 цього ж Кодексу, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Позивачем не надано розрахунку суми боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 13623 грн. та суми трьох процентів річних у розмірі 2467,92 грн., які зазначені у позовній заяві, та не доведено правильність визначення цих сум виходячи із встановленої методики їх обрахування, а тому в цій частині позивачу необхідно відмовити.
З урахуванням вимог ст.88 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 205,93 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 67,41 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 554, 1049 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 20514грн., судовий збір у розмірі 205,93грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 67,41грн., а всього 20787,34грн.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, шляхом подання до апеляційного суду Донецької області через Докучаєвський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя