2-2434/2007р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2007 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючої судді Лизенко І.В.,
при секретарі Паршиковій Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Лисичанську Луганської області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Луганській області, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, третя особа Головне управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, про стягнення грошової компенсації за придбання автомобілю, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що 30.05.1981 року був травмований в результаті нещасного випадку на виробництві на шахті ім. Д.Ф. Мельникова, внаслідок чого за висновком Лисичанської ВТЕК від 26.06.2003 року визнаний інвалідом 1 групи за трудовим каліцтвом безстроково. 27.08.2002 року за висновком Луганської обласної транспортної ВТЕК визначено, що він потребує забезпечення спеціальними засобами пересування - автомобілем з ручним керуванням на обидві руки з ураженням обох ніг. У ГУПСЗН Луганської області знаходиться на обліку з 30.09.1993 року, але не був своєчасно забезпечений транспортним засобом. 23.08.2005 року придбав за власний кошт автомобіль ВАЗ-2107, вартістю 28125 грн. Звернувся до відповідача з заявою про компенсацію йому вартості автомобілю «Славута» ЗАЗ 110387-40 з ручним керуванням на обидві руки з ураженням обох ніг у сумі 32030 грн., але йому відмовили, мотивуючи тим, що він має власний автомобіль. Вважає відмову незаконною, тому просив суд стягнути з ВВД ФСНВ у м. Лисичанську Луганської області на його користь грошову компенсацію у розмірі вартості автомобілю «Славута» ЗАЗ 110387-40 з ручним керуванням на обидві руки з ураженням обох ніг у сумі 32030 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, підтвердив викладене у ньому, доповнивши, що має у власності автомобіль ВАЗ-2107, держ. номер НОМЕР_1, та автомобіль «Ніссан», держ. номер НОМЕР_2, який передав для користування іншій особі. На цей час перебуває на обліку як особа, що потребує забезпечення автомобілем, який порядковий номер йому невідомо. Розмір компенсації визначив виходячи з вартості автомобілю «Славута» ЗАЗ 110387-40 з ручним керуванням на обидві руки з ураженням обох ніг, визначеної на цей час. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача ВВД ФСНВ у м. Лисичанську Луганської області позов не визнала та пояснила, що позивач перебуває на обліку осіб, що потребують забезпечення спеціальними засобами пересування. Пунктом 6 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон) передбачено, що за наявності у потерпілого відповідно до висновків МСЕК медичних показань для одержання автомобіля Фонд соціального страхування від нещасних випадків компенсує вартість придбання автомобіля з ручним керуванням, запасних частин до нього, пального, а також ремонту і технічного обслуговування та навчання керуванню автомобілем у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою КМ України від 19.07.2006р. за №999, автомобілі для інвалідів унаслідок трудового каліцтва придбаваються Фондом соціального страхування та виділяються головними управліннями соціального захисту згідно з укладеними з управліннями виконавчої дирекції договорами. На облік беруться і забезпечуються автомобілями інваліди, які не мають в особистому користуванні автомобіля, у тому числі придбаного за власні кошти (незалежно від строку такого придбання). Грошова компенсація за придбаний інвалідом автомобіль за власний кошт законодавством не передбачена, пердбачено забезпечення інвалідів автомобілями.
Представник співвідповідачів: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Луганській області, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - Куніцина О.С. у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що до компетенції ФСНВ входить забезпечення інвалідів автомобілями, які видаються їм за черговістю. У зв'язку з тим, що позивач має у власності два автомобілі, він не має права згідно п. 5 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями за рахунок коштівФонду. Компенсація інваліду Фондом вартості придбаного самостійно автомобілю законодавством не передбачена.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.47), про причини неявки не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не надходило. У письмових запереченнях, надісланих суду, повідомив, що заперечує проти задоволення позову, оскільки механізм забезпечення інвалідів автомобілями встановлений Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим Постановою КМ України від 19.07.2006р. №999.
Судом досліджені наступні докази: відповідь ВВД ФСНВ у м. Лисичанську від 23.05.2007р., відповідь ГУПСЗН Луганської обласної державної адміністрації від 21.06.2007р., копія висновку ВТЕК від 27.08.2002р., копія довідки про інвалідність, копія договору купівлі-продажу транспортного засобу №31 від 23.08.2005р., копія акту №55 про нещасний випадок на виробництві, довідка про вартість автомобілю ЗАЗ 110387-40 з ручним керуванням на обидві руки з ураженням обох ніг, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія посвідчення водія, письмові заперечення ВВД ФСНВ у м. Лисичанську, письмові заперечення УВД ФСНВ в Луганській області, довідка Лисичанського РЕО МРО від 20.06.2007р., копія акту звірки черговості інвалідів внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання від 03.05.2007р., копія списку черговості інвалідів, письмові заперечення ВД ФСНВ України, письмові заперечення ГУПСЗН Луганської обласної державної адміністрації.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
27.08.2002 року за висновком Луганської обласної транспортної ВТЕК визначено, що позивач потребує забезпечення спеціальними засобами пересування - автомобілем з ручним керуванням на обидві руки з ураженням обох ніг, що підтверджується копією висновку (а.с.5).
23 серпня 2005 року позивач придбав автомобіль ВАЗ-2107, держ. номер НОМЕР_1, витративши власні кошти на суму 28125 грн., що підтверджується копією договору купівлі-продажу транспортного засобу від 23.08.2005р. №31 (а.с.7).
Крім того, позивач має у власності автомобіль “Nissan Blue Biro”, держ. номер НОМЕР_2, що підтверджується довідкою Лисичанського РЕО МРО від 20.06.2007р. (а.с.30-31).
Заявлений позивачем позов не може бути задоволений, оскільки він не має права позачергового отримання автомобіля, компенсація вартості придбаного інвалідом автомобіля такому інваліду законодавством не передбачена.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходить з наступного.
Зі змісту ст.ст. 15-17, ч. 6 ст. 34, ст. 46-48 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", пп. 1, 6, 25, 34 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 8.09.1997 №999 (далі - Порядок), випливає, що право на безоплатну заміну транспортного засобу, що виникло у позивача, не є позачерговим, оскільки він не підпадає під перелік осіб, перерахованих у п.п. 25, 26 Порядку.
Частиною 6 ст. 34 Закону України передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за наявності в потерпілого відповідно до висновків МСЕК медичних показань для одержання автомобіля компенсує вартість придбання автомобіля з ручним керуванням, запасних частин до нього, пального, а також ремонту і технічного навчання керуванню автомобілем у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів.
Як вбачається з акту звірки черговості інвалідів від 03 травня 2007 року позивач у черзі таких інвалідів займає 55 місце. Тому задоволення його позову неможливе, оскільки потягне порушенням прав усіх інших інвалідів.
Окрім того, зі змісту наведених норм законодавства випливає, що воно не передбачає компенсацію вартості автомобіля по-перше, самому інваліду, і по-друге, у випадках, коли він самостійно придбав автомобіль. А відповідно до п.5 Порядку в редакції від 14 травня 2007 року, чинної на час розгляду справи судом, інваліди, у власності яких є автомобілі, у тому числі придбані за власні кошти, не приймаються на облік для отримання автомобілів взагалі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Лисичанську Луганської області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Луганській області, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, третя особа Головне управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, про стягнення грошової компенсації за придбання автомобілю відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду Луганської області.
Суддя: