ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий по 1-ій інст. Довгий 1.І. Сарненський райсуд Рівненської обл. Доповідач : Обрізко І.М.

Справа №22-а-90/07 Рядок статзвіту №37

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 липня 2007 року

м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого                                                                           Обрізко І.М.,

суддів:                                                                                        Шавеля Р.М.

Улицького В.З.

за участю секретаря - Соколовській А.С.

представника відповідача - Курганській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_1 на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сарненської міської ради, підприємця ОСОБА_1 про визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень ,-

встановила:

ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Сарненської міської ради, підприємця ОСОБА_1 про визнання нечинним рішення вказаної ради за № 1090 від 18 березня 2005 року «Про відведення земельної ділянки в оренду підприємцю ОСОБА_1». Мотивує вимоги тим, що 5 березня 2005 року він та жителі м. Сарни, всього 181 чоловік, звернулися до міського голови з проханням надати земельну площу на перехресті вулиць Толстого та Чехова для облаштування спортивного майданчика для занять волейболом та іншими видами спорту. Частково на вказаній земельній ділянці жителями вже проведено певні роботи та фактично побудовано спортивний майданчик. Незважаючи на це, підприємець ОСОБА_1 має намір на тій же ділянці збудувати магазин, посилаючись на рішення міської ради. Жителі вказаного району міста категорично заперечують проти зведення магазину. У відповідь на звернення від 05.03.2005 року Сарненська міська рада повідомила у листі за № 02/16-193 від 18.03.2005 року, що земельна ділянка на перехресті вулиць Толстого, Чехова площею 0,04 га відведена для будівництва магазину з облаштуванням автозупинки для маршрутного таксі. Таким чином, орган місцевого самоврядування пропонує облаштувати майданчик на решті земельної ділянки, надаючи переваги при цьому для підприємця.

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, підприємець ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій із-за порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати, а в задоволенні позову відмовити.

Покликується на ті ж обставини, якими заперечував позовні вимоги, а також на те, що судом не з'ясовано чим порушено права позивача, позаяк спірна земельна ділянка в його користуванні чи володінні не перебувала. Крім цього, суд покликався на норми законодавства, які не регулюють дані спірні правовідношення.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника співвідповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задоволити.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Задовольняючи позов ОСОБА_2, районний суд виходив з того, що у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення, які, відповідно, можна скликати за наявності масового звернення громадян. Вказане не було враховано органом місцевого самоврядування при прийнятті оспорюваного рішення. Крім цього, виходячи з оглянутих фотографій місця, про яке ведеться мова, спортивний майданчик вже знаходиться та мешканці міста займаються спортом. Тому були проігноровані та порушені права жителів, біля 181 особи, навколишніх вулиць міста Сарни.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку при задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на час звернення ОСОБА_2 разом із мешканцями вулиць Дундича, Толстого, Чехова, міста Сарни до Сарненської міської ради з проханням надати земельну ділянку, причому не вказавши її площу та місцезнаходження, для облаштування спортивного майданчика, коли у відповідача були вже підготовлені матеріали попереднього погодження і вибору земельної ділянки під розташування магазину і автобусної зупинки, орієнтовно площею 0,04 га.

Рішенням Сарненської міської ради за № 1090 від 18 березня 2005 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на п'ять років ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування магазину в місті Сарни по вул. Толстого, за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, площею 0,04 га.

У відповідності до ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Таким чином, до одержання документа, що підтверджує таке право, громадянин не має підстав стверджувати про порушення його прав, що має місце і в даних правовідношеннях, які досліджуються. Подібне передбачено ст. 152 ЗК України.

Крім цього, суд першої інстанції при розгляді даного спору виходить з порушення прав 181 особи, жителів міста Сарни, коли останні не уповноважували ОСОБА_2 представляти їх інтереси, відповідно, й безпідставне покликання на порушення Сарненською міською радою, при постановленні оспорюваного рішення, вимог ст. 25 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст.ст. 8, 18 Закону України «Про планування і забудову територій», ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», ст. 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Разом з тим, Сарненська міська рада не заперечує та готова сприяти розвитку громадських ініціатив з приводу облаштування території 0,14 га, що залишилась на перехресті вулиць Толстого, Чехова в місті Сарни, під волейбольну, баскетбольну площадки та дитячого майданчика, позаяк цілком їх земельна площа охоплюється розміром вказаної території.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до

неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

постановила:

Апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_1 задоволити.

Постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2006 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до Сарненської міської ради, підприємця ОСОБА_1 про визнання нечинним рішення Сарненської міської ради за № 1090 від 18 березня 2005 року «Про відведення земельної ділянки в оренду підприємцю ОСОБА_1».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий                                                                                                                        Обрізко І.М.

Судді                                                                                                                                      Шавель Р.М.

                                                                                                                                                Улицький В.З.