№ 2-5696/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2010 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Реброва С.О.
при секретарі Василенко С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплату одноразової компенсації,-
В С Т А Н О В И В:
24.06.2010року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м.Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплату одноразової компенсації.
Позивач просить визнати неправомірними дії відповідача про відмову у виплаті одноразової компенсації у зв’язку з переходом з ІІІ групи інвалідності на ІІ згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язати провести перерахунок та сплату одноразової компенсації у зв’язку з переходом з ІІІ групи інвалідності на ІІ згідно зі ст. 48 зазначеного Закону, у розмірі 15 мінімальних заробітних плат. Згідно Постанови КМУ від 26.07.1996, № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: інвалідам 3 групи – 189,60 грн., інвалідам 2 групи – 284,40 грн. Розмір пенсії, обчислений відповідачем, був здійснений у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України.
Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягав.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані докази в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, судом встановлені обставини, які підтверджуються такими доказами.
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом ІІ групи з 14.06.2010року згідно копії довідки МСЕК від 14.06.2010 року НОМЕР_1.
Ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме постраждалим 1 категорії, інвалідам 3 групи у розмірі 30 мінімальних заробітних плат. А також передбачено виплату різниці одноразової компенсації, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС при переході на 2 групу інвалідності у розмірі 15 мінімальних заробітних плат.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується інвалідам 3 групи у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, інвалідам 2 групи у розмірі 45 мінімальних заробітних плат.
У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях.
Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка складалася на момент встановлення інвалідності.
Згідно ч. 1 ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» установити з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати 605 гривень, з 1 квітня 2009 року - 625 гривень, з 1 липня 2009 року - 630 гривень, з 1 жовтня 2009 року - 650 гривень, з 1 листопада 2009 року - 744 гривні на місяць.
З матеріалів справи вбачається, що компенсацію та різницю у компенсаціях позивачу було виплачено у розмірі, який не відповідає Закону.
Доводи відповідача про те, що матеріальна допомога виплачувалась виходячи з фінансових можливостей у державі та розмірів, які встановлені Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, не можуть бути взяти до уваги, як необґрунтовані.
Законом України «Про державні соціальні стандарти та Державні соціальні гарантії» передбачено, що мінімальний розмір заробітної плати визначається виключно Законами України. При цьому Закони, які встановлювали мінімальні заробітні плати, не містили обмежень щодо застосування норм статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, ч. 2 ст. 6, статтею 8, ч. 2 ст. 19, статтями 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України, так і ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, справи «Проніна проти України», справи «Кечко проти України».
Також, згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду» від 23.02.2006 р., рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Виходячи з принципу цивільного судочинства – верховенства права та пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, яким є Постанова Кабінету Міністрів України, при вирішення даного спору треба застосовувати безпосередньо норму ст. 48 названого вище Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Доводи відповідача щодо ст.62 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» питання обчислення розміру виплат віднесено до компетенції Кабінету Міністрів є також необґрунтованими, оскільки Законом це не передбачено, і навпаки, Законом передбачено обов’язок Кабінету Міністрів України здійснювати застосування цих норм Закону.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач має право на провести перерахунок та сплату одноразової компенсації у зв’язку з переходом з 3 групи інвалідності на 2 згідно зі ст. 48 зазначеного Закону у розмірі 15 мінімальних заробітних плат та дії відповідача щодо відмови у виплаті одноразової компенсації у зв’язку з переходом з 3 групи інвалідності на 2 згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнати неправомірними.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за № 7-93 від 21.01.1993 р., громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями статей 16, 50, 55, 67, 121, 124 Конституції України, статтями 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і виконання практики Європейського суду» від 23.02.2006 р., ст. 55 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 р.», рішеннями у справах «Кечко проти України» від 18.07.2006 р., протоколом № 12 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод, рішеннями Конституційного Суду України № 8-рп, № 6-рп, № 10-рп., ст. 15 ЦК України, ст.ст. 212,213,214,215 ЦПК України, суд , -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплату одноразової компенсації - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Будьннівської районної у м. Донецьку ради про відмову ОСОБА_1 у виплаті одноразової компенсації у зв’язку з переходом з ІІІ групи інвалідності на ІІ, згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової компенсації у зв’язку з переходом з ІІІ групи інвалідності на ІІ згідно зі ст. 48 зазначеного Закону у розмірі 15 мінімальних заробітних плат.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
16.07.2010р. ОСОБА_1
2-5696/10 АДРЕСА_1
УПФУ в Будьоннівському р-ні
83030 м.Донецьк,
вул. Жовтня, 16
Будьоннівський районний суд м.Донецька надсилає Вам копію постанови суду від 16.07.2010 року для відома.
Додаток: копія постанови
Суддя Будьоннівського
районного суду м.Донецька С.О.Ребров
16.07.2010р. ОСОБА_1
2-5696/10 АДРЕСА_1
УПФУ в Будьоннівському р-ні
83030 м.Донецьк,
вул. Жовтня, 16
Будьоннівський районний суд м.Донецька надсилає Вам копію постанови суду від 16.07.2010 року для відома.
Додаток: копія постанови
Суддя Будьоннівського
районного суду м.Донецька С.О.Ребров