№ 2-11830/10

0527

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 вересня 2010 року.                             Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:  

головуючого судді                                              Міросєді А.І.,

при секретарі                                                       Ульянцевій С.А.,

з участю:

позивачки                                                             ОСОБА_1,

відповідачки                                                         ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення боргу за договором позики», -

в с т а н о в и в :

01 вересня 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 28 квітня 2010 року вона уклала з відповідачкою договір позики, позичивши їй 15632 грн. строком до 30 серпня 2010 року, у підтвердження чого остання надала їй розписку. Але у строк борг відповідачка не повернула, не дивлячись на її неодноразові прохання про повернення грошей, обіцяючи їх повернути як тільки вони у неї з’являться. Вона чекала до вказаного у розписці строку повернення грошей, але відповідачка останні так і не повернула, змусивши її звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Просила стягнути з відповідачки на її користь борг за договором позики від 28 квітня 2010 року у сумі 15632 грн. та відшкодувати понесені нею судові витрати.

Позивачка ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, вказавши, що також 28 квітня 2010 року вона уклала з відповідачкою договір позики, позичивши їй 2050 грн. строком до 31 травня 2010 року, у підтвердження чого остання надала їй розписку. Але у строк борг відповідачка не повернула, не дивлячись на її неодноразові прохання про повернення грошей, обіцяючи їх повернути як тільки вони у неї з’являться. Вона чекала до вказаного у розписці строку повернення грошей, але відповідачка останні так і не повернула, змусивши її звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Просила стягнути з відповідачки на її користь борг за договором позики від 28 квітня 2010 року у сумі 15632 грн.; борг за договором позики від 28 квітня 2010 року у сумі 2050 грн., та відшкодувати понесені нею судові витрати.

 У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та повідомила, що на час судового засідання відповідачка зайняті гроші по жодному з договорів позики їй не повернула.

Відповідачка ОСОБА_2 проти позову заперечувала. Наполягала на тому, що гроші у позивачки вона не брала, а тільки мала намір позичити у неї зазначені у розписках суми грошей. Підтвердила, що вона особисто писала розписки та надала їх позивачці, але мала намір поставити у розписках свій підпис тільки після отримання грошей. З приводу вимог позивачки повернути гроші, вона до правоохоронних органів не зверталася.

Вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, свідка ОСОБА_3, дослідивши надані докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що 28 квітня 2010 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого ОСОБА_2 зайняла у позивачки 15632,43 грн. зі строком повернення до 30 серпня 2010 року, що підтверджується відповідною розпискою (а.с. 7).

Також 28 квітня 2010 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого ОСОБА_2 зайняла у позивачки 2050,00 грн. зі строком повернення до 31 травня 2010 року, що підтверджується відповідною розпискою (а.с. 21).

В оговорений сторонами строк відповідачка ОСОБА_2 зайняті гроші позивачці не повернула, та не повернула їх на час розгляду справи і не надала підтверджуючих доказів факту повернення грошей позивачці.

Також відповідачка не надала підтверджуючих доказів тому, що вказані у розписках суми грошей вона фактично у позивачки не брала, а тільки мала намір їх позичити і тому не поставила у розписках свій підпис.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердила факт того, що у її присутності позивачка ОСОБА_1 28 квітня 2010 року надала відповідачці ОСОБА_2 гроші, а відповідачка без будь-якого примусу написала дві розписки. Дві розписки відповідачка писала з того приводу, що спочатку отримала від позивачки одну суму грошей і написала відповідну розписку, а потім попросила у позивачки ще суму грошей, і, отримавши останні, написала другу розписку. Відповідачка з грішми пішла від позивачки, залишивши останній дві розписки. Також у її присутності відповідачка перерахувала позичені у позивачки гроші і жодних претензій не мала.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві  таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно до вимог ст. 1047 ЦК України - договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

В порядку ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином судом встановлено, що між сторонами 28 квітня 2010 року були укладені два договори позики на суму 15632,43 грн. та на суму 2050 грн., що вбачається із розписок відповідачки і що вона зобов’язалася повернути вказані суми до 30 серпня 2010 року та до 31 травня 2010 року відповідно, однак свої зобов’язання не виконала до цього часу.

Тобто, між позивачкою та відповідачкою були укладені договори позики, в яких передбачені всі суттєві умови. Позивачка ОСОБА_1 виконала умови договорів. Однак, відповідачка ОСОБА_2 свої обов’язки за договорами позики до теперішнього часу не виконала, зазначені суми грошових коштів у сумі  15632,43 грн. та 2050 грн. позивачці не повернула.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачкою порушені умови прийнятих на себе зобов’язань, тому, позовні вимоги в частині стягнення боргу за договорами позики підлягають задоволенню в повному обсязі: з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 підлягають стягненню суми грошей 15632,00 грн. (як просила позивачка) та 2050 грн. за договорами позики від 28 квітня 2010 року.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені останньою при зверненні до суду витрати по сплаті судового збору у розмірі 176,82 грн. (а.с. 1, 18), та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 120 грн (а.с. 2).

На підставі ст.ст. 625, 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 79, 88, 209, 212-215  ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення боргу за договором позики» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1:

- борг за договором позики від 28 квітня 2010 року у сумі 15632,00 (п’ятнадцять тисяч шістсот тридцять дві) грн.;

- борг за договором позики від 28 квітня 2010 року у сумі 2050,00 (дві тисячі п’ятдесят) грн.;

- у відшкодування витрат по сплаті судового збору 176 (сто сімдесят шість) грн. 82 коп.;

- у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120,00 грн.,

а всього стягнути 17978 (сімнадцять тисяч дев’ятсот сімдесят вісім) грн. 82 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 28 вересня 2010 року. Повний текст рішення виготовлений 30 вересня 2010 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

                                      Суддя