Справа №2-93\10 р.

                                                    Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                            І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

04 серпня 2010 року                                                                                   м.Гола Пристань

                                                      Голопристанський районний суд Херсонської області в складі

                                                                                      головуючого судді   Сорочана Ю.О.,

                                                                                              при секретарі    Данилевич В.П.,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом

                                                                    ОСОБА_1

                                                              до  ОСОБА_2

                                                                    ОСОБА_3,яка діє від імені

                                                                    та в інтересах ОСОБА_4

                                                                    про визнання правочину недійсним

                                                  в с т а н о в и в :

     ОСОБА_1 пред*явила позов до ОСОБА_2,ОСОБА_3,яка діє від імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним.

      Підтримуючи позовні вимоги ОСОБА_1 та її представник по дорученню ОСОБА_5 пояснили,що рішенням Голопристанського районного суду від 27 грудня 2006 року на користь позивача з ОСОБА_2 було стягнуто 13 000 грн.,але він ухиляється від його виконання. ОСОБА_2 ніде не працює,доходів немає,тому виконавчою службою повинно було звернуто стягнення на належний йому жилий будинок АДРЕСА_1 Але 01 лютого 2007 року цей будинок ним було подаровано малолітній дочці — ОСОБА_4 Вважають укладений договір недійсним, фіктивним.

      Відповідач ОСОБА_2 та його представник по дорученню ОСОБА_6 позов не визнали та пояснили,що вказаний будинок по домовленості в сім*ї повинен був ще в 2003 році оформлений на доньку,але поскільки закінчувався строк довіренності,виданої ОСОБА_3,а від міської ради не було отримано дозвіл на здійснення цього правочину, змушені були оформити договір дарування на нього.І тільки після отримання рішення виконавчого комітету Голопристанської міської ради №19 від 24.01.2007 року оформили договір дарування на доньку — ОСОБА_4

      Аналогічні пояснення дала відповідач ОСОБА_3

      Представник виконкому Голопристанської міської ради по дорученню ОСОБА_7 пояснив що при винесенні рішення №19 від 24.01.2007 року про надання дозволу ОСОБА_2 на оформлення договору дарування на ім*я малолітньої доньки ОСОБА_4 виконком керувався Сімейним кодексом,Законом України “Про охорону дитинства” та ніяких порушень не допустив.

      Представник відділу державної виконавчої служби Голопристанського районного управління юстиції Зелінський  пояснив що виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 13 000 грн. надійшов на виконання в кінці березня 2007 року та при перевірці майна було встановлено факт дарування будинку ОСОБА_4

      Заслухавши сторони,їх представників,представників зацікавлених осіб,вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити із слідуючих підстав.

      Як встановлено судом і це не заперечують сторони 27.12.2006 року з ОСОБА_2

                                                                    2

рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області на користь ОСОБА_1 було стягнуто 14 081 грн,яке вступило в законну силу 06.03.2007 року.

      01 лютого 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.,яка діяла від імені та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, було укладено договір дарування житлового будинку з господарськими та побутовими спорудами АДРЕСА_1,який обдарована прийняла.

      Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог,які встановлені частинами першою-третьою,п*ятою та шостою статті 203 ЦК України.

      При розгляді справи позивачем не доведено,а судом не встановлено порушення вказаних вимог та умислу сторін на укладання фіктивного правочину.

      Крім того позивач не є стороною здійсненого правочину та при його укладанні не порушені її права на власність в подарованому житловому будинку АДРЕСА_1

    В п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” у разі якщо на виконання правочину було передано майно,такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

      Як вбачається із п.8 договору дарування від першого лютого 2007 року “право власності на дарунок виникає у “ОБДАРОВУВАНОЇ” з моменту його прийняття. ОБДАРОВУВАНА в особі законного представника свідчить,що вона дарунок приймає.Прийняттям дарунку вважатиметься одержання оригінального примірника цього договору після його нотаріального посвідчення (ст.722 Цивільного кодексу України)”. Відповідно до п.14 вказаного договору законний представник ОБДАРОВУВАНОЇ отримав один примірник .          

     Висновок суду підтверджується договором дарування житлового будинку від 01 лютого 2007 року,рішенням №19 від 24.01.2007 року виконкому Голопристанської міської ради.

      Керуючись ст.ст.10,58,60,213,215 ЦПК України,ст.ст.203,215 ЦК України,суд

                                                          Р І Ш И В :

     Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_3,яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним за безпідставністю.

      На рішення суду на протязі 10 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга.

    З повним рішенням ознайомитися 09 серпня 2010 року.

                              Суддя