ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2007 р. | № 2-23/8694-2005 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Грейц К.В., |
суддів: | Глос О.І., Бакуліної С.В., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Керченської МДПІ в Автономній Республіці Крим |
на постанову | Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.03.2006 р. |
у справі | №2-23/8694-2005 |
господарського суду | Автономної Республіки Крим |
за позовом | ЗАТ "Камиш-Бурун" |
до | Керченської МДПІ в Автономній Республіці Крим |
про | визнання недійсним податкового пові домлення-рішення |
у судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: | Сітманбетов А.Д. |
від відповідача: | Зоткін О.О., Богданова С.Є., Лашкова В.,О., Притуленко Є.С. |
ВСТАНОВИВ:
ЗАТ "Камиш-Бурун" звернулося до господарського суду з позовом до Керченської МДПІ в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним податкового пові домлення-рішення.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13–20.12.2005 р. у справі №2-23/8694-2005 (суддя Іщенко Г.М.) позов задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ від 20.04.2005 р. №0004392301/3 про визнання податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 301 500,0 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ "Камиш-Бурун" 3,40 грн. державного мита.
Господарський суд першої інстанції розглянув спір, керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись із даною постановою, Керченська МДПІ в Автономній Республіці Крим звернулася з апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.03.2006 р. у справі №2-23/8694-2005 (судді: Голик В.С., Дугаренко О.В., Черткова І.В.) постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 13–20.12.2005 р. у справі №2-23/8694-2005 залишено без змін, а апеляційну скаргу Керченської МДПІ в Автономній Республіці Крим —без задоволення.
Господарський суд апеляційної інстанції розглянув спір, керуючись нормами Господарського процесуального кодексу України.
Вищим господарським судом України на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України здійснено процесуальну заміну відповідача —Керченської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим її правонаступником —Державною податковою інспекцією в м.Кер чі Автономної Республіки Крим.
У касаційній скарзі Керченська МДПІ в Автономній Республіці Крим просить скасувати постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 13–20.12.2005 р., постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.03.2006 р. у справі №2-23/8694-2005 та у задоволенні позову ЗАТ "Камиш-Бурун" до Керченської МДПІ в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ від 20.04.2005 р. №0004392301/3 відмовити, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції —переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Адміністративний позов —звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 6 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з приписами ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами (п. 6 ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (яким визначено зміст податкового повідомлення, що є предметом спору в даній справі) у разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції, а в розумінні п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України Керченська міжрайонна державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим є суб'єктом владних повноважень.
Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності з 01 вересня 2005 р. Відповідно до п. 6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте, Севастопольський апеляційний господарський суд розглянув справу адміністративної юрисдикції за правилами Господарського процесуального кодексу України після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, що є порушенням норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.03.2006 р. у справі №2-23/8694-2005 підлягає скасуванню, а справа —передачі до Севастопольського апеляційного господарського суду на розгляд за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Керченської МДПІ в Автономній Республіці Крим на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.03.2006 р. у справі №2-23/8694-2005 задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.03.2006 р. у справі №2-23/8694-2005 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Головуючий К.Грейц
Судді О.Глос
С.Бакуліна