Справа № 2-2168/10

                              Р і ш е н н я

І м е н е м  У к р а ї н и

          26 серпня 2010 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.,

при секретарі Ратушній Л.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

                        в с т а н о в и в :

     Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що його дружина – ОСОБА_4 за рішенням виконавчого комітету Кіровської селищної ради народних депутатів № 11 від 22 вересня 1999 року є власницею земельної ділянки АДРЕСА_1 на якій збудовано садибний житловий будинок. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, залишивши спадкове майно – зазначений будинок та земельну ділянку. Спадкоємцями за законом першої черги є чоловік померлої – ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 У встановлений законом строк позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, а відповідач ОСОБА_2 - із заявою про відмову від прийняття спадщини.

    У період з 2002 року по 2006 рік  ОСОБА_4 у будинку АДРЕСА_1 області самочинно збудувала тамбур а-1 до будинку, переобладнала будинок зі збільшенням загальної площі на 2,3 кв.м., житлової площі на 19,2 кв.м та господарські споруди: сараї – Е,З, навіси – Ж,Н,О, погріб – И, літній душ – Л, вбиральня – М, перебудувала сарай – Б в гараж - Б .

    З метою реєстрації права власності та подальшого отримання свідоцтва про право власності на спадщину ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського районного КП «БТІ», однак 16 жовтня 2009 року рішенням реєстратора йому було відмовлено, через припинення цивільної правоздатності ОСОБА_4, у зв’язку зі смертю останньої.

    Зазначені обставини унеможливлюють належне оформлення спадкових прав через державну нотаріальну контору у зв’язку з чим позивач вимушений звернутись до суду. Вважає себе єдиною спадкоємцем за законом земельної ділянки та садибного житлового будинку АДРЕСА_1 області і просить визнати за ним право власності на вказане нерухоме майно із самочинно збудованими господарським будівлями та спорудами.

    Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

     Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав повністю, зазначивши, що не претендує на вказане спадкове майно.

     Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, була повідомлена належним чином, причину неявки не повідомила.

     Суд, вислухавши позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

З урахуванням обставин, наведених у позовній заяві, які згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК не підлягають доказуванню, оскільки визнані сторонами, судом встановлено, його дружині позивача – ОСОБА_4 за рішенням виконавчого комітету Кіровської селищної ради народних депутатів № 11 від 22 вересня 1999 року є власницею земельної ділянки АДРЕСА_1 на якій збудовано садибний житловий будинок . ІНФОРМАЦІЯ_1  ОСОБА_4 померла (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2, видане 17 березня 2008 року Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, за актовим записом № 387), залишивши спадкове майно – зазначений будинок та земельну ділянку. Спадкоємцями за законом першої черги є чоловік померлої – ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 У встановлений законом строк позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, а відповідач ОСОБА_2 - із заявою про відмову від прийняття спадщини.

    У період з 2002 року по 2006 рік  ОСОБА_4 у будинку АДРЕСА_1 самочинно збудувала тамбур а-1 до будинку, переобладнала будинок зі збільшенням загальної площі на 2,3 кв.м., житлової площі на 19,2 кв.м та господарські споруди: сараї – Е,З, навіси – Ж,Н,О, погріб – И, літній душ – Л, вбиральня – М, перебудувала сарай – Б в гараж - Б .

    З метою реєстрації права власності та подальшого отримання свідоцтва про право власності на спадщину ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського районного КП «БТІ», однак 16 жовтня 2009 року рішенням реєстратора йому було відмовлено, через припинення цивільної правоздатності ОСОБА_4, у зв’язку зі смертю останньої.

    Згідно обстеження ВАТ «Дніпропетровський науково-дослідницького інституту будівельного виробництва», житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 можуть бути введені в експлуатацію та експлуатуватися без обмежень за своїм функціональним призначенням, на підставі якого позивачем 11 вересня 2009 року в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області було отримано свідоцтво № НОМЕР_1 про відповідність збудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

    Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, для оформлення права на спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

    Згідно з абз. 4 п. 216 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 р. за N 20/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус для видачі свідоцтва про право на спадщину вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності, а в місцевостях, де інвентаризація не проводилась, - довідку відповідного органу місцевого самоврядування.

Оскільки судом встановлено неможливість оформлення позивачем спадкових прав у встановленому законом порядку, а визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує законних прав чи інтересів інших осіб, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст.ст. 8, 376, 1223, 1268, 1296, 1297 ЦК України, абз. 4 п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. за N 20/5, Керуючись ст.ст.7, 10, 11, 27, 31, 57, 60, 61, 174, 212-215  ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на будинок АДРЕСА_1 , що складається з: А-житлового будинку, загальною площею 54,7 кв.м., житловою площею 35,5 кв.м., а також господарських будівель та споруд: а-прибудова, а1-Тамбур, ПГ-погріб, Б-гараж, Г-сарай, Е-сарай, Ж-навіс, З-сарай, И-погріб з шийкою, Л-Літній душ, М-вбиральня, Н-навіс, О-навіс, К-Колодязь, К1-Колодязь, №1-ворота, №2-Хвіртка, №№3,4-огорожа, І-замощення, після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,1478 га, що розташована в сел. Кіровське, вул. Журавлина, 22, Дніпропетровського району Дніпропетровської області, що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП Дн № 040319 від 15 листопада 1999 року, після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

      Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

        Суддя                                        М.О.Макаров